Реферат на тему:
Еколого–економічний поріг забур’яненості полів та методика його визначення
Інформація про співвідношення між кількістю або масою бур’янів і величиною їхньої шкодочинності у посівах певних культурних рослин має практичне значення. Ці співвідношення відображають показники порогових рівнів забур’яненості, виражені кількістю сходів бур’янів, їхньою масою або кількістю схожого насіння в ґрунті, віднесених до одиниці площі.
4.13. Приклад тактики захисту від бур’янів посіву озимої пшениці (с. Леонівка, Кагарлицького району Київської області)
Безпосереднє практичне значення для землеробства, особливо для визначення екологічної допустимості та економічної доцільності застосування, зокрема гербіцидів, має величина еколого–економічного порогу забур’яненості полів. Еколого–економічний поріг забур’яненості полів — це та мінімальна кількість вегетуючих бур’янів або їхнього насіння в ґрунті на час здійснення протибур’янових заходів, сходи яких після зазначених заходів повністю знищуються. Це забезпечує приріст урожаю, який окупає витрачені кошти на проведення заходів і збирання приросту за умови дотримання планової рентабельності й екологічних регламентів застосування. Цей показник є критерієм економічної доцільності та екологічної допустимості застосування, зокрема гербіцидів.
Еколого–економічні пороги забур’яненості полів при використанні гербіцидів визначають за моделями: ,
де ЕЕПФ — еколого-економічний поріг забур’яненості посівів на час внесення післясходових гербіцидів, виражений кількістю сходів бур'янів на цей час, при якій застосування гербіцидів рентабельне, шт. /м2.
ЕЕПП — еколого–економічний поріг потенційної забур’яненості поля, виражений кількістю схожого насіння бур'янів весною в шарі ґрунту завтовшки 0–10 см на час внесення ґрунтових гербіцидів, млн. шт/га, при якій використання їх рентабельне.
В — витрати, пов’язані з хімічним прополюванням посівів і збиранням урожаю додаткової продукції, грн/га.
При цьому величину збереженого врожаю (ДУ) розраховують за формулою: ,
де В1 — витрати на застосування гербіцидів, грн/га;
Ц — ціна 1 ц основної продукції, для якої визначають поріг забур’яненості, грн.;
П — середньовидова шкідливість бур'янів, розрахована для певного видового складу їх за даними таблиці 4._.
,
де У1, У2 ,Уn — питома частка окремих видів бур'янів у загальної кількості на даному полі;
П1, П2, ..., Пn — шкідливість окремих видів бур'янів (табл. 4._),
ВФ, ВП — показники виживання сходів бур'янів, %, розраховані за моделлю:
де Т1, Т2, ..., Tn — технічна ефективність окремих заходів боротьби з бур'янами, виражена у відсотках.(табл. 4.14).
4.14 Шкідливість основних видів бур’янів, виражена втратами врожаю основної продукції сільськогосподарських культур, зумовленими постійною наявністю протягом вегетації в їхніх посівах бур’янів у кількості 1 шт./м2, ц/га.
Винищувальні заходи контролю забур’яненості полів. Винищувальними називають протиб’урянові заходи, спрямовані на позбавлення життєздатності насінних і вегетативних зачатків бур'янів у ґрунті та на знищення їхніх проростків і сходів у посівах сільськогосподарських культур. До них належать механічні, фізичні, хімічні та біологічні.
Механічні заходи знищення бур’янів. Механічні винищувальні заходи завжди інтегровані в технологію вирощування сільськогосподарських культур у вигляді заходів механічного обробітку ґрунту. Разом із регулюванням ґрунтових, водного, повітряного, поживного і теплового режимів заходи механічного обробітку ґрунту виконують одночасно й завдання щодо знищення бур'янів на оброблюваному полі. Складовими системи обробітку ґрунту є основний, передпосівний та післяпосівний його обробітки. Дослідженнями встановлено, що в загальному протибур’яновому ефекті всієї системи обробітку ґрунту питома вага основного обробітку становить близько 60%, передпосівного — 30 і післяпосівного — 1% (Дука В.М., Грицьків П.А., 1969; Яворський О.Г., 1973). Технологічні схеми системи обробітку ґрунту та її окремих ланок, адаптовані до конкретних агротипів забур’яненості ріллі, викладені у розділі, присвяченому обробітку ґрунту.
Хімічна боротьба з бур’янами. Серед винищувальних протибур’янових заходів у землеробстві об’єктивно визнані пріоритетними механічні, оскільки що їх правильне застосування є одночасно складовими технології вирощування сільськогосподарських культур і часто не потребує додаткових витрат, пов’язаних із посиленням впливу на бур'яни. Проте за їхньою допомогою не завжди вдається досягти ефективного захисту посівів від бур’янів. Наприклад, важко контролювати наявність останніх у суцільних посівах, рядках або гніздах просапних культур, тому ще це потребує додаткових витрат. Тому в сучасному землеробстві широкого застосування набули хімічні засоби знищення бур'янів — гербіциди, які стали важливим елементом агротехніки сільськогосподарських культур. Позитивним боком використання гербіцидів є можливість швидкого знищення бур’янів на значній площі із незначними затратами праці. Крім того, їхня захисна дія триваліша від ефекту механічного знищення і може бути суттєвим доповненням до комплексу винищувальних заходів, особливо в тих умовах, коли механічні заходи виявляються малоефективними. Серед важливих новацій у землеробстві винайдення та впровадження в практику гербіцидів було третьою після широкого застосування мінеральних добрив і вирощування високоврожайних короткостеблових, стійких проти вилягання сортів зернових культур ("зелена революція").
В асортименті дозволених до використання в Україні гербіцидів налічується 174 препарати. Для вибору потрібного з них існує виробнича класифікація (табл.4.15).
4.15. Виробнича класифікація гербіцидів
Для досягнення високої технічної та економічної ефективності хімічного контролю забур’яненості полів при дотриманні екологічної безпеки агроландшафтів застосування гербіцидів у практичному землеробстві повинне мати технологічне обґрунтування. Основними елементами його є:
визначення оптимального гербіциду для конкретного типу забур’яненості посіву;
спосіб і строки внесення препарату;
норма внесення препарату;
забезпечення екологічних умов для високої гербіцидної активності препарату.
Підставами для вибору потрібного гербіциду, з одного боку, є прогнозована або фактична ботанічна структура сходів бур'янів у певному агрофітоценозі й, з другого, — характеристика ботанічного спектра гербіцидної дії препарату, його вибірковості щодо культурних рослин. При цьому об’єктами вибору в асортименті гербіцидів мають бути тільки препарати, дозволені до застосування державною комісією. Об’єктами фітонцидної дії у конкретному посіві, за даними обліку чи прогнозу, визначають ті переважаючі види бур’янів, участь яких в бур’яновій синузії становить не менше 70% усієї кількості