З метою контролю за вмістом гербіцидів у природному середовищі та запобігання отруєнню людей і тварин встановлені гігієнічні нормативи гранично допустимих їхніх концентрацій (ГДК) в повітрі, воді й ґрунті, а для санітарного контролю за вмістом залишків гербіцидів у харчових продуктах для кожного препарату Міністерством охорони здоров’я затверджуються максимально допустимі рівні (МДР) вмісту їх у різних продуктах та фуражі. Ці нормативи опубліковані в спеціальних довідниках. На основі величин ГДК встановлені строки безпечного виходу людей на оброблені гербіцидами площі для виконання польових робіт. Інтервал між внесенням гербіциду і безпечним виходом людей на оброблене поле становить для більшості препаратів 5–7 діб. На основі величин МДР регламентовані строки останнього внесення або період очікування, тобто період між останнім застосуванням гербіциду і збиранням урожаю, протягом якого внесені на рослини або у ґрунт препарати залишаються в урожаї у кількостях, що не перевищують МДР чи розкладаються повністю. Тривалість періоду очікування вказана в регламентах і залежить від стійкості (персистентності) гербіцидів. Для більшості препаратів він становить 15–40 днів, а для стійких– 1–2 місяці. Продукти, які містять залишки гербіцидів у кількості, що перевищують МДР, не можна споживати, крім тих, які підлягають термічній обробці для руйнування гербіцидів.

В усіх випадках застосування гербіцидів керівник робіт повинен заздалегідь (не менше як за дві доби) повідомити населення господарства, де виконуються роботи, а також сусідніх господарств про строки і характер їх та заходи безпеки. На відстані не менше 300 м від оброблюваного поля виставляють попереджувальні знаки. Для охорони бджіл при внесенні гербіцидів на відстані менше 5 км від пасік їх необхідно вивезти на інше місце медозбору на такі строки: при використанні препаратів похідних хлорфеноксикислот — на 5–6 год., після внесення похідних гетероциклічних сполук (триазинів) — одну добу фосфорорганічних препаратів — дві доби, хлорорганічних — на 3–4 доби. Забороняється застосовувати гербіциди в фазу цвітіння культурних рослин або бур’янів. Для запобігання отруєнню бджіл вносити гербіциди у зоні розміщення пасік потрібно у вечірні години, коли комахи не відвідують квіток.

З метою контролю за проведенням хімічного прополювання посівів у господарстві слід вести облік елементів його технологій в спеціальному журналі, де записувати номер поля, культуру, назву препарату, час внесення, норму і фактичну дозу його, екологічні умови на час внесення, спосіб внесення. Записи оформляє й підписує агроном або сам господар. Вони є офіційним документом при складанні сертифіката для реалізації продукції.

Усі роботи із внесення гербіцидів виконують тільки механізованим способом, краще в ранкові та вечірні години, коли препарати менше випаровуватимуться. За хмарної погоди обробляти поля можна і вдень. Забороняється вносити гербіциди перед дощем або під час дощу. Для приготування робочого розчину гербіцидів обладнують спеціальні розчинні майданчики з потрібними механізмами. Після закінчення робіт усю апаратуру очищають: промивають содовим розчином і водою, висушують та здають на склад.

Наземну апаратуру можна використовувати на полях, розташованих не ближче 200 м від населених пунктів, застосування авіатехнічних обробок дозволяється на площах, розміщених не ближче 1 км від населених пунктів, не ближче 2 км від берегів рибогосподарських водой. Для запобігання перенесенню розпилених препаратів повітряними потоками не можна обприскувати поля наземними обприскувачами, якщо швидкість вітру перевищує 3 м/с. Оброблені гербіцидами площі на відстані не менше 300 м позначають попереджувальними надписами або знаками. На полях, сіножатях і пасовищах, оброблених гербіцидами, та на ділянках у радіусі 300 м від них забороняється випасати худобу протягом 25 днів після обробки. Не допускається також згодовування тваринам бур’янів, виполотих з оброблених полів або прилеглих до них ділянок ближче 300 м.

Гербіциди зберігають у господарстві при наявності спеціально обгородженого приміщення складу, на яке є відповідний паспорт, виданий органами санітарного нагляду. Склад повинен знаходитися не ближче 200 м від житлових і тваринницьких приміщень, джерел водопостачання й не ближче 2 км від берегів рибогосподарських водойм. Рідкі гербіциди зберігають в опалюваному відділенні складу, а тверді — без опалення. На тару з гербіцидами наносять умовний знак — смугу червоного кольору. Завозять на склад тільки паспортизовані препарати і ведуть їх облік в книзі, яка зберігається під замком. Склад має бути надійно замкнутий.

Перед початком роботи на складі приміщення його провітрюють 30 хв. Приймають і видають гербіциди тільки з використанням індивідуальних засобів захисту. На складі забороняється приймати їжу, пити, палити. Не допускається також присутність сторонніх осіб. Видають препарати зі складу лише за письмовим розпорядженням керівника господарства чи господаря особі, відповідальній за проведення робіт за їх застосування. Перевозять гербіциди також у присутності відповідальної особи у відповідній тарі. Транспортувати їх навалом або разом із продовольчими чи іншими товарами категорично забороняється. Невикористані препарати разом із тарою повертають за актом на склад.

Для очищення від гербіцидів обприскувачів, транспортних засобів та апаратури використовують 10%-й розчин мийного засобу ДІАС (суміш поверхнево активних речовин із розчинником і лугом) або 3%-й розчин їдкого калі чи кашку хлорного вапна (1 кг на 4 л води). Одним із цих засобів обробляють забруднені машини протягом 5–6 год. Промивні води зливають у яму завглибшки не менше 1 м, заповнюючи її до половини, й обробляють їх кашкою гашеного вапна, а потім засипають ґрунтом. Металічну та скляну тару, забруднену