Реферат на тему:

Діагностика живлення рослин

Раціонально використовувати добрива допомагає діагностика живлення рослин, яка дає інформацію про забезпеченість посівів необхідними елементами. Особливо важлива вона при обробітку сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями, які передбачають більш високі порівняно із звичайними дози добрив і потребують дуже ретельного контролю за живленням рослин протягом вегетації. Вагомий внесок у розвиток науки про діагностику живлення рослин внесли Д.Н.Сабінін, В.В.Церлінг, Д.П.Магніцкий.

Найвищу віддачу від добрив можна отримати при комплексній діагностиці, яка включає ґрунтову, рослинну та метеорологічну і дозволяє більш точно встановити рівень мінерального живлення на різних етапах органогенезу, або фенофаз рослин.

Ґрунтова діагностика — це агрохімічне обстеження ґрунтів з метою визначення вмісту доступних форм азоту (мінерального та сполук, які легко гідролізуються), фосфору, калію, мікроелементів тощо.

Метеорологічна діагностика дозволяє прогнозувати ефективність добрив з урахуванням кількості опадів і вмісту в ґрунті продуктивної вологи.

Рослинна діагностика може бути візуальною і хімічною (тканинна і листкова). Візуальна дозволяє за зовнішнім виглядом посівів встановити недостачу або надлишок того чи іншого елемента живлення. Так, вже наголошувалося, що за дефіциту азоту сповільнюється ріст рослин та їх окремих органів (листків), рослини стають яскраво-зеленими (перш за все нижні листки), а при сильному азотному голодуванні листя забарвлюється в жовто-зелений або жовтий колір, прискорюється дозрівання рослин, вони захворюють хлорозом. При ранньому прояві ознак азотного голодування проводять підживлення азотними добривами (аміачна селітра та ін.), у більш пізні терміни застосовують позакореневе підживлення КАС або сечовиною як окремо, так і в поєднанні з мікроелементами (молібден, мідь, цинк).

При недостачі фосфору рослини повільніше ростуть, листя стає темно-зеленим з блакитним відтінком, з'являються бурі та фіолетові плями, на місці яких згодом утворюються некрози. Ознаки фосфорного голодування частіше стають помітні в холодну погоду, спочатку на старому, а потім і молодому листі. У зернових за недостачі фосфору стебло стає грубим, зменшується кількість зерен у колосі, сповільнюється дозрівання. При прояві фосфорного голодування посіви підживлюють суперфосфатом.

Ознаки калійного голодування схожі з азотним, але при недостачі калію вражаються тільки краї листя, а в центрі вони залишаються зеленими. Краї листя жовтіють, буріють і засихають (“краєві опіки”). При недостачі калію клітини ростуть нерівномірно, що є причиною гофрованності, куполоподібної форми листя. У картоплі на листках з'являється характерний бронзовий наліт. Недостача калію візуально стає помітною зазвичай у середині вегетації, коли підживлення вже малоефективне.

За дефіциту кальцію старі нижні листки жовтіють та відмирають, а у верхніх біліє кінчик, плоди вражаються гнилями, корені ослизнюются і загнивають. Гострий дефіцит магнію викликає "мармуровість" листя. При недостачі заліза, характерному для карбонатних або перезволожених ґрунтів, унаслідок порушення синтезу хлорофілу розвивається хлороз: листя втрачає зелене забарвлення, біліє й передчасно опадає. Характерні ознаки борного голодування — хлороз і відмирання точок росту. При браку міді також спостерігається хлороз, сповільнюється ріст і затримується цвітіння рослин. У зернових при гострому дефіциті міді біліють кінчики листя ("хвороба обробки" або "біла чума"), колос не розвивається, у плодових виникає суховерхість. Зовнішні прояви недостачі молібдену в бобових культур схожі з ознаками азотного голодування — листки яскраво-зеленого кольору, деформуються і відмирають. У решти культур, як правило, розвивається жовта плямистість листя, у огірка — хлороз на краях листків. Рослини частіше відчувають недолік молібдену на кислих ґрунтах. Найвиразніше він проявляється на посівах конюшини, цвітної капусти, томатів. Ознаки недостачі цинку — хлороз листя з подальшим їх відмиранням, розеточність (яблуня, вишня, айва) або дрібнолистковість (томати). Листки ростуть нерівномірно, асиметричними, з хвилястими краями. Частіше страждають плодові культури на нейтральних і слаболужних ґрунтах з високим вмістом фосфору. При прояву ознак недостачі мікроелементів проводять позакореневе підживлення відповідними преператами.

Однією з основних ознак, за якими можна візуально діагностувати стан посівів, є колір листя і стебел. У табл. 10.11 наведене найхарактерніше забарвлення рослин при недостачі того або іншого елемента живлення. Слід пам’ятати, що аналогічні ознаки можуть виникати при пошкодженні рослин хворобами, шкідниками, за несприятливих метеорологічних та ґрунтових умов. Крім того, зовнішні ознаки недостатності живлення іноді стають помітні надто пізно, коли внесенням добрив вже не можна відновити рівновагу. Тому візуальна діагностика повинна підкріплюватися іншими методами обстеження рослин.

10.11. Колір рослин як ознака недостачі елементів живлення

Більш точно, ніж візуальна діагностика, визначити недолік елемента живлення дозволяє метод ін'єкцій або обприскування. Він полягає в тому, що передбачуваний бракуючий елемент вводять в стебло або обприскують ним листя і декілька днів спостерігають за рослиною. Зникнення ознаки дефіциту елемента підтверджує правильність припущення. Для обприскування та ін'єкцій використовують 0,1%-ві розчини сечовини, монофосфату натрію, сірчанокислого магнію, солей мікроелементів, 0,5%-ві розчини калію і кальцію. Проте точно визначити стан посівів можна лише проведенням хімічної (тканинної і листкової) діагностики. Тканинна встановлює вміст неорганічних сполук елементів живлення (нітратів, фосфатів, сульфатів калію, магнію та ін.) у тканинах свіжих рослин, в їх соку і витяжці. Листова діагностика заснована на аналізі валового вмісту в листках елементів живлення.

Література:

Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.

Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua