Реферат з економічної географії

Чад

Столиця: | Нджамена | Фізична карта

Площа: | 1 284 000 км2

Населення: | 8 707 078 чол.

Офіційна мова: | французька

Релігія: | іслам, 60% населення – мусульмани, 35% - анімісти,

5% - християни

Форма правління:

Грошова одиниця: | республіка

африканський франк

Природні ресурси: | 1. Водні ресурси:

Річки: Шарі, Аук, Логон

Озеро: Чад

2. Ґрунти: пісчані та кам’янисті

3. Корисні копалини: кам’яне вугілля, кам’яна сіль, природна сода, боксити, залізна руда, вольфрам, уран, олов’яні руди

Населення: | На території держави проживають 8 707 078 чол.(2001 р.); араби (26,1% всього нас.), сара (21,9%), багірмі, тубу, мубі , хауса, маса та ін.

Промисловість:

Шкірні, бавовняноочисні, взуттєві підприємства

Масло-молочні, м’ясні, пивоваренні, цукрові, борошномельні, рисоочисні підприємства

Видобування кам’яного вугілля, вольфрамових, уранових, олов’яних руд | Сільське господарство:

Тваринництво: Велика рогата худоба, кози, свині, вівці, верблюди, свійські птиці, риба.

Рослинництво:

Просо, сорго, арахіс, рис, кукурудза, тютюн, кассава, пшениця, цукровий очерет, бавовник, фінікова пальма.

Обробна промисловість

Текстильна

Шкіряна і взуттєва

Харчова

Видобувна промисловість

Кам’яного вугілля

Олов’яні руди | Сільське господарство

Вольфрамової руди

Уранові руди | Коренеплоди, зернові та технічні культури, пасовищне тваринництво

Зернові і бобові культури, тваринництво

Кочове та напівкочове тваринництво

Не використовувані чи мало використовувані землі

Експорт: вивозять бавовну, м’ясо, шкіри, живу худобу, рибу тощо.

Імпорт: ввозять машини та устаткування, нафтопродукти, будівельні матеріали, хімічні товари, продовольство.

ЦІКАВЕ. Чад здавна слугував місцем, де відбувалися контакти народів Північної Африки, Сахари і Судану, носіїв різних культур і релігій. Тому етнічний склад населення цієї досить великої країни (21 місце у світі) відрізняється надзвичайною строкатістю. Тут представлені мови семи груп великих мовних родин (ніло-сахарської, семіто-хамітської і нігеро-кордофанської).

Іслам широко розповсюджений серед народів пустель – арабів-бедуїнів, туарегів і фульбе, що займаються кочовим скотарством. Вони розводять верблюдів і велику рогату худобу. Основними заняттями хауса є торгівля і землеробство. Вадаі – хлібороби, що домоглися великих успіхів в техніці штучного зрошення. Як добриво вони використовують гній худоби. Канебу займаються переважно тваринництвом. Тубу ведуть кочовий спосіб життя в посушливих східних і північних районах.

Немусульманське населення живе в більш густонаселеному поясі саванових рідколісь. Тут сама численна етнічна група – сара, основним заняттям якої є рибальство і землеробство. У тих же районах настільки ж дисперсно розміщені хлібороби хакка. Після появи в Центральній Африці високоврожайних зернових культур з Нового Світу хакка протягом чотирьох століть поступово переміщалися в райони з більш вологим кліматом, де вони могли вирощувати ці культури, витісняючи відтіля корінне населення мисливців і збирачів.