Останніми роками аналогічні дослідження й виробництво біопродукції проводяться в Угорщині. Вчені ведуть розробки і планують будівництво екологічно чистих сіл. Нові населені пункти і реконструкція існуючих проектуються з таким розрахунком, щоб у них були основні й допоміжні вулиці, до яких кожна садиба виходила б своїми будинками, відокремленими від господарського двору спочатку садом, потім городом. У дворі та його спорудах утримується молочна і м’ясна худоба, птиця, а також розміщується комора з кормами. Тут є майданчик для переробки вермикультурою органічних відходів господарського двору. Вироблений гумус використовують для регенерації ґрунту як на овочевій, так і на садовій ділянках. Житлові будинок і двір захищені від доступу запахів, комах та інших шкідливих чинників. Цьому сприяє як просторове відокремлення їх від господарського двору, так й ізоляція фруктовими насадженнями. Крім того, всі перевезення кормів, продукції тощо здійснюються по господарській вулиці і не забруднюють основну.

Тваринницькі ферми та інші виробничі споруди територіально віддаляють від екологічно чистого села. Вони теж є безвідходними, для чого споряджені спеціальними майданчиками для переробки гною та різних органічних відходів у біологічний гумус. Така розробка, безумовно, є цікавою при плануванні нових тваринницьких ферм.

Виробництво екологічно чистої продукції, вільної від нітратів і метаболітів пестицидів, також засновано на застосуванні біологічного гумусу. Договори про постачання такої продукції, насамперед, укладають дитячі установи. У вільному продажу вона вдвоє дорожча за звичайну. Поряд з біологічним гумусом при вирощуванні екологічно чистої продукції застосовують і мінеральні добрива, однак у таких кількостях і співвідношеннях, які дають змогу уникнути нагромадження в рослинах вільних нітратів та інших небажаних речовин.

Нітрати як джерело азоту для синтезу амінокислот, білка та інших сполук, надмірне азотне живлення, особливо в другу половину вегетації, сприяють утворенню великої вегетативної маси, гальмують нагромадження вуглеводів, а значить, затримують розвиток і дозрівання рослин, отримана продукція гірше зберігається.

Основне джерело надходження нітратів у організм людини — це овочі та баштанні культури. Добова їх норма не повинна перевищувати 5 мг/кг маси тіла людини. Нітрати, що надходять в організм людини в оптимальних кількостях, повністю відновлюються до аміаку, який, вступаючи в реакції з органічними кислотами, утворює амінокислоти, білки та інші азотовмісні сполуки. Надлишок їх під впливом мікрофлори кишок переходить в нітрити, які токсичніші від нітратів у 10 разів. Нітрити, сполучаючись з гемоглобіном, викликають у клітинах тіла кисневе голодування. В результаті порушення обміну речовин уражується центральна нервова система, послаблюються захисна і репродуктивна функції організму тощо. Крім того, нітрати є джерелом синтезу нітрозамінів — канцерогенних сполук.

Затверджено такий гранично допустимий вміст нітратів у продукції:

Різні органи овочевих культур містять неоднакову кількість нітратів, наприклад стебла білоголової капусти до 700 мг/кг, качани — до 2 480, жилка листка — до 980, а листкова пластинка — до 100 мг/кг. У листових овочах (салат, кріп тощо) в період товарного дозрівання максимальна кількість нітратів міститься у стеблах і черешках, а мінімальна — в листкових пластинках, у моркви, буряка і редьки — максимальна у верхній частині, кінчиках та серцевині плоду, мінімальна — у шкірці та м’якоті. В огірках та кабачках чим ближче до насіння, тим менший вміст нітратів.

Добова максимально допустима доза нітратів для дорослої людини становить не більше 325 мг, для тварин 0,20–0,45 % добової кількості корму. ГДК нітратів у кормах для сільськогосподарських тварин наведена нижче:

Корм ГДК, мг/кг

Комбікорм для великої рогатої худоби, свиней та птиці 500

Грубі корми (сіно, солома) 1000

Зелені корми 500

Картопля 300

Буряк 2000

Силос (сінаж) 500

Зернофураж та продукти переробки зерна 300

Жом сухий 800

Трав’яне борошно 2000

Соснове борошно 1000

Макуха 200

Сировина тваринного походження (рибне, кісткове, м'ясокісткове борошно, сухе молоко) 250

Дріжджі кормові гідролізні, БВК 300

Меляса 1500

Вміст нітритів у цих кормах не повинен перевищувати 10 мг/кг. Біологічні особливості культур, рівень їхнього живлення, властивості ґрунту, система і період підживлення, погодні умови, режим зрошування, час сівби, збирання, щільність посівів — ось неповний перелік факторів, які впливають на вміст нітратів у рослинній продукції. Для того щоб рослини змогли перетворити нітратний азот на органічний, азотні добрива слід вносити не пізніше, як за 30 діб до збирання врожаю Внесення мікроелементів — молібдену, міді, бору, марганцю, а також заліза і сірки — знижує вміст нітратів у рослині.

Протягом доби динаміка нагромадження нітратів змінюється. В сонячні, але нежаркі дні їх нагромаджується значно менше і навпаки. У другу половину дня нітратів у 1,6–2 рази менше, ніж уранці.

Шляхами зниження вмісту нітратів у рослинній продукції можуть бути:

хімічна меліорація кислих ґрунтів;

внесення мінеральних добрив у оптимальних дозах одночасно з органічними та мікродобривами;

оптимальні співвідношення елементів живлення у мінеральних добривах для кожної культури;

підвищення доз фосфорно-калійних добрив, які послаблюють негативний вплив азотних;

поєднання мінеральних добрив з мікроелементами, особливо з молібденом та залізом;

застосування аміачної та амідної форм азоту, а також азотних добрив пролонгованої дії;

завершення азотного підживлення за 1–1,5 міс. до збирання врожаю; недопущення використання з мінеральними добривами пестицидів, які підсилюють токсичний ефект;

підбір сортів, які не здатні до нагромадження нітратів;

забезпечення максимального освітлення та запобігання надмірному розвитку листкового апарата;

збирання овочів стиглими, але не перезрілими, оскільки це призводить до нагромадження нітратів; овочі доцільно збирати в другу