обробки сільськогосподарської сировини. Розпочато промислове виробництво будівельних матеріалів, виникла металообробна і машиноремонтна промисловість.
Після 20 років війни фактично всі галузі промисловості були зруйновані. У 1998 році вся економіка країни, крім сільського господарства, залежала від транзитної торгівлі. Будівництво газопроводу з Туркменістану через територію західного Афганістану в Пакистан у кінці 1998 року було заморожене через нестабільну політичну ситуацію.
Транспорт. У країні прокладено лише 25 км залізниць (між Кушкою в Туркменістані і Торгунді - 10 км та Термезом в Узбекистані і Хайратаном - 15 км). У країні дуже мало придатних для судноплавства річок. Річка Кабул судноплавна протягом близько 100 км. Мережа автомобільних доріг має довжину 21000 км, з них 2800 км з твердим покриттям. Внаслідок воєнних дій стан цих доріг сильно погіршився, а дорожньо-ремонтні роботи майже не проводяться. Взимку і навесні деякі дороги стають непроїжджими. У багатьох районах люди пересуваються і перевозять вантажі в основному на верблюдах та віслюках.
Важливе значення має кільцева автомагістраль, яка починається в Кабулі, йде на північ через тунель на перевалі Саланг до Хульми, потім повертає на захід до Мазарі-Шаріфа, далі йде на Меймене і Герат, після чого прямує на південний схід до Кандагара і, нарешті, на північний схід у Кабул. Головні дороги країни сполучаються з транспортною мережею Пакистану через Хайберський прохід і через перевал Ходжак. З Герату шосе веде до Ірану. Товари з Росії, центральноазіатських республік і європейських країн доставляються залізницею до державного кордону в Термезі, звідки починається шосе на Герат, і до одного з чотирьох портів на Амудар'ї. Переправу через річку здійснюють на поромах і баржах. Є міжнародні аеропорти в Кабулі і Кандагарі та 44 аеродроми для обслуговування місцевих ліній, причому тільки 14 з них з твердим покриттям. Діють три вертолітних аеродроми.
В Афганістані прокладені два газопроводи: із Туркменістану в Шинданд та з Узбекистану в Баграм.
Зовнішня торгівля. Афганістан до останнього часу мав обмежені торговельні зв'язки з іншими державами. При цьому імпорт постійно перевищував експорт. Країна змушена імпортувати продовольство і широкий спектр промислових товарів, включаючи автомобілі, нафтопродукти і тканини.
Коли в 1980-х роках через воєнні дії економіка країни прийшла в занепад і почався відтік селян із сіл, сталося різке скорочення виробництва сільськогосподарської продукції, відповідно зросла залежність країни від поставок продовольства з-за кордону. В Афганістан постачаються пшениця, рис, олія, цукор і молочні продукти.
Основні статті експорту - опіум, природний газ, килими, фрукти (свіжі та сушені), горіхи, вовна, бавовна, каракуль, дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння.
Головні експорт-партнери: Пакистан, Іран, Німеччина, Індія, Великобританія, Бельгія, Люксембург, Чехія, Словаччина.
Основні статті імпорту - промислові товари, продукти харчування, нафтопродукти.
Головні імпорт-партнери: Пакистан, Іран, Японія, Сінгапур, Індія, Південна Корея, Німеччина.