Залежність клімату від широти, підстиляючої поверхні, циркуляції атмосфери. Типи повітряних мас

1. Залежність клімату від географічної широти,

підстилаючої поверхні, циркуляції атмосфери

Клімат — це багаторічний режим погоди, властивий певній місцевості. Він формується під впливом трьох найважливіших чинників: притоку на Землю сонячної радіації, атмосферної циркуляції і характеру підстилаючої земної поверхні.

Клімат залежить від географічної широти, тому що вона визначає кут падіння сонячних променів, а значить — приплив на Землю сонячної радіації. Цей чинник став причиною появи на планеті п'ятьох теплових поясів — жаркого, двох помірних і двох холодних.

Циркуляція атмосфери — не менш важливий чинник, який утворює клімат, оскільки повітряні маси, що переміщуються (теплі або холодні, сухі або вологі), спроможні сформувати усередині теплового поясу різноманітні режими погоди (тобто клімати). На глобальному рівні загальна .циркуляція атмосфери призводить до утворення поясів висо­кого (у тропічних широтах і полярних областях) і низького (в екваторіальній смузі й помірних широтах) тиску.

Кліматичні пояси Землі (екваторіальний, субекваторіальні, тропічні і т. д.) — приклад спільної дії двох факторів — надходження сонячної радіації і планетарної атмосферної циркуляції.

Як приклад циркуляції повітряних мас, що призводять до формування клімату на регіональному рівні, можна назвати мусони — вітри, що змінюють свій напрямок два рази на рік. Літній мусон, дме з океану на сушу, а зимовий — навпаки.

Підстилаюча поверхня — це своєрідний фон, на якому відбувається перерозподіл тепла і вологи, це важливий кліматотвірний чинник. Так, висота місцевості над рівнем моря впливає і на кількість опадів (у горах їх випадає більше, ніж на прилягаючих рівнинах), і на температуру повітря (чим вище, тим холодніше), У результаті в горах формується ви­сотна кліматична поясність.

Гори можуть перешкоджати проникненню холодних повітряних мас (наприклад, Кримські гори захищають Південний берег Криму від холодного повітря північних широт. Гімалаї — приклад гір, що перешкоджають проникненню вологих повітряних мас усередину материка.

На клімат впливають і прибережні течії. Так, холодна Бенгельська течія біля берегів Африки стала причиною утворення тропічної пустелі Наміб. У залежності від характеру підстилаючої поверхні (океан або суша) формуються морські і континентальні типи клімату.

2. Повітряні маси. Типи повітряних мас та їх рухи

Повітряні маси — великі об'єми повітря з тропосфері, що характеризуються відносно однорідними властивостями (однорідні за температурою, вологістю) і рухаються як одне ціле.

На Землі виділяють 4 зональних типи повітряних мас.

Екваторіальне повітря — повітряні маси, що утворюються в смузі зниженого тиску. Вони мають високі температури і велику вологість.

Тропічне повітря — повітряні маси, що утворюються в смузі високого тиску. Континентальне тропічне повітря формується над тропічними пустелями. Воно має високу температуру, низьку відносну вологість. Морське тропічне повітря утворюється над океанами. У нього високі температури і вологість.

Помірне повітря— повітряні маси, що утворюються помірних широтах. Морське помірне повітря формується в областях низького тиску над океанами, вологість його велика. Західними вітрами і циклонами воно переноситься далеко всередину материків, приносячи із собою опади. Континентальне помірне повітря формується над материками. Його властивості по сезонах неоднакові: улітку повітря має досить високу температуру І може містити достатньо вологи, взимку воно холодне й сухе.

Арктичне (антарктичне) повітря — повітряні маси, що утворюються над Арктикою й Антарктидою в області високого тиску. Континентальне арктичне (антарктичне) повітря має, вкрай низькі температури і невелику вологість. Морське арктичне (антарктичне) повітря трохи тепліше, містить більше вологи.

Між основними зональними типами повітряних мас виникають головні кліматичні фронти: арктичний, полярний, тропічний.

Фронти виникають і на регіональному рівні — при зіткненні теплої і холодної повітряних мас. Теплий фронт утворюється при насуванні теплого повітря на холодне; холодний фронт — навпаки.