Вестфальська кухня відрізняється апетитними м'ясними стравами, ніжною шинкою і пряниками.

Білокачана капуста і Pinkel є прекрасним доповненням до бременського тушкованого м'яса. Під нього добре випити чогось "гаряченького", наприклад, тминної горілки "Кот", яка теж виготовляється у Бремені.

На узбережжя Північного і Балтійського морів панують рибні страви. У Гамбурзі вам запропонують суп з вугрів, смажений морський язик, оселедця, креветки і безліч різновидів копченої риби. У Нижній Саксонії на стіл прийнято подавати страву з баранини під назвою Heidschnuckenbraten, яку заїдають Rote Grutze (шикарним холодним ягідним асорті з кремом).

У Берліні не можна втратити нагоду відвідати кафе "Кранцлер" на вулиці Курфюрстендам, де пригощують маленькими м'ясними кенігсберзькими биточками і смачними тістечками.

Знамениті саксонські ласощі - Leipziger Allerlei (страва з овочів і креветок). Різдвяні торти Дрездена - "Christ-stollen" та "Baumkuchen" - знає увесь світ.

Тюрінгія славиться своїми клецками, що рекомендується вживати з гусятиною. В ерфуртському ресторані "Ліндерхоф" вас пригостять смаженим м'ясом (Rostbratel) у пивному соусі і млинцями з цибульно-картопляною начинкою.

Національні особливості

У німців прийнято дарувати один одному приємні дрібниці, причому не обов'язково куплені. Це може бути будь-що: листівочка або вишукана річ, що нагадує саме вам щось важливе. Дуже цінуються родинні традиції, хоча молоді люди намагаються бути самостійними, і вважається дурним тоном залежати від батьків. Поважаються родинні свята, особливо Різдво, коли у батьківському домі збирається вся родина.

Якщо Ви хочете запросити куди-небудь своїх друзів-німців, то йдіть у французький або італійський ресторан. Він може бути недорогим, але обов'язково затишним.

Коли Ви з ким-небудь знайомитеся, врахуйте, що німці, за винятком дуже близьких дружніх відносин, звертаються за прізвищем. Якщо, наприклад, Ви представляєтеся по імені, то цим відразу пропонуєте більш інтимний рівень стосунків, чим ставите співрозмовника у незручне положення. Перехід на звертання за іменем вимагає особливого дозволу, він аналогічний переходу на "ти".

Знімаючи трубку телефону, також прийнято називати своє прізвище - це обов'язкова вимога.

У Німеччині дуже люблять точність у часі

Культура

Історичний період, протягом якого Німеччини не існувало як цілісної держави, суттєво вплинув на формування культури німецької нації.

Культура Німеччини сходить корінням в глибоку стародавність. Римські історики писали про існування у давніх германців пісень міфологічного і героїчного характеру. До перших вцілілих пам'ятників німецької словесності відносяться уривок героїчної "Пісні про Хільдебранда" (початок IХ ст.) і "Мерзебурзькі заклинання" (початок Х ст.).

У ХП-ХШ ст. отримав розвиток героїчний епос на сюжети з давньої історії: "Гудуруна" (1240 р.), "Пісня про Нібелунга" (бл. 1200 г.), "Равенська битва" (середина ХШ ст.) й інші. У цей час виникає, так звана, "куртуазна" література, у якій оспівуються подвиги лицарів і їхнє служіння вірі. Її жанрами стають рицарська лірика - мінезингери, і рицарські романи. Яскравими представниками цих жанрів були Вальтер фон дер Фогельвейде, Генріх фон Фельдеке й інші.

ХШ ст. у Німеччині - це затвердження готичного стилю в мистецтві, що, базуючись на придворно-рицарській культурі, з'явився визначальним напрямком у розвитку культури всієї середньовікової Європи. Німецька готика - це собори в Лимбурзі і Бамберзі, Кельні, Фрейбурзі тощо. Це скульптура, яка передає пластику і рух людських тіл ("Золоті ворота" у Фрейберзі, скульптури Бамберзького собору, собору в Наумбурзі тощо). У мальовничих готичних мініатюрах плескатість зображення змінюється його об`ємністю. З'являється живопис по склу - вітражі.

У другій половині ХШ ст. зі зростанням міст і розвитком ремесел виникає бюргерська література, а на противагу рицарському мінезингу з'являється поезія ремісників - мейстерзінгери.

В якості літературної мови, починаючи з ХШ ст., виступає верхньонімецький діалект.

ХV-ХVП ст. - час, коли політична роздробленість Німеччини негативним чином відбивалася на розвитку її культури. Культурне життя існувало здебільшого при князівських палацах. Разом з тим, це був період початку німецького Відродження. Найвищого розквіту мистецтво Німеччини досягло на початку ХVI ст. У цей час працювали такі найвидатніші німецькі живописці, графіки, теоретики мистецтва й учені, як А. Дюрер (1471-1528), Л. Кранах (1472-1553), Г. Гольбейн, М. Грюневальд (1460-1528), Бургкмайр (1473-1531) й інші. Скульптура творилася такими великими майстрами, як А. Крафт (1455-1509), П. Фішер Старший (бл. 1460-1529) й інші. У скульптурних творах цього періоду вперше з'являється портрет.

Архітектура епохи Відродження у Німеччині - це бароко. Найбільш значним архітектором цього часу був Е. Голль (1573-1646). Найбільшим вкладом у розвиток літератури в цей період були праці М. Лютера, його духовні пісні й гімни, і особливо переклад Біблії німецькою мовою. У 1678 році у Гамбурзі відкрився перший Національний музичний німецький театр. Перша німецька опера була написана Г. Шютцем (1585-1672). Органісти Д. Букстехуде (1637-1707), Г. Бем (1661-1733) й інші були безпосередніми попередниками великих німецьких композиторів І. С. Баха (1685-1750) і Г. Ф. Генделя (1685-1759).

У ХVШ ст. німецька культура продовжила розвиток під знаком буржуазного Просвітництва. Першим представником Просвітництва у Німеччині був І. Готшед (1700-1766), який проголосив першість "здорового сенсу" в науці і літературі.

Відомими літераторами цієї епохи були: поет Г. Клопшток (1724-1803) - попередник літературного руху 70-х років ХVШ ст. "Буря й натиск", М. Віланд (1733-1813) - поет, сатирик і романіст, автор просвітницького "роману виховання" "Агатон". Засновником романтичного напрямку в німецькій літературі став барон Гарденберг, відомий під псевдонімом Новаліс (1772-1801). Його ідеї розвивав у своїх численних творах літератор, публіцист і філософ Фрідрих Шлегель (1772 - 1829). Першим представником класицизму в німецькій літературі став Г. Лессінг (1729-1781), який обґрунтував реалістичну естетику національної німецької літератури. Великими представниками німецького (Веймарського)