У 2000 р. трудові ресурси складали 699,3 тис. осіб, з яких працездатне населення у працездатному віці становило 91,1%. По-чинаючи з 1991 р., в області постійно скорочується кількість насе-лення, зайнятого в економічній діяльності. У 2000 р. його було 530,5 тис. осіб. Рівень зайнятості в основних видах економічної діяльності становив 52,0%, з яких 55,8% чоловіків, безробіття — - 12,3% до кількості економічно активного населення у віці 15-70 років.

1.4 Науково-технічний потенціал. Перспективи розвитку продуктивних сил області визначатимуться станом науково-технічного потенціалу, який має бути ефективною основою у вирішенні економічних і соціальних проблем.

На початок 2000 року в області нараховувалося 18 ор-ганізацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, де працювало 693 осіб, з яких 28 фахівців з науковими ступенями, у тому числі чотири доктори наук, 24 кандидатів наук. Всього в економіці області зайнято 45 докторів і 668 кандидатів наук.

Обсяги фінансування наукових і науково-технічних робіт у 2000 р. всього склали 5144,5 тис. грн., у тому числі 1337,9 — за рахунок держбюджету, 49,2 — позабюджетних фондів, 352,9 тис. — власних коштів, 3229,7 тис. грн. — за рахунок коштів замовників. Обсяг наукових і науково-технічних робіт, виконаних власними силами, в цінах 2000 року за договорами склав 4959,3 тис. грн. У 2000 р. в області виконано 385 розробок, в тому числі 24 — по створенню нових видів техніки й технологій.

Науково-технічний потенціал Рівненської області фор-мують, в першу чергу, її наукові установи й організації. В Рівненській області функціонує також 11 вищих навчальних за-кладів І—II рівнів акредитації, де у 2000/01 році навчалося 12,8 тис. студентів, та п'ять вузів III—IV рівнів акредитації, у яких на-раховувалося 22,9 тис. студентів. Серед них — Рівненський дер-жавний технічний університет, Рівненський державний педа-гогічний університет ім. Мануїльського.

1.5 Виробничий потенціал. У 2000 р. основні фонди Рівнен-ської області становили 14,9 млрд. грн., що становить 1,8% ос-новних фондів України. З них на виробничі основні фонди при-падає 66,6% або 9,9 млрд. грн. (1,9% державного показника). У вартісному відношенні найбільша частка — 53,7% — належить промисловості у структурі вартості основних виробничих фондів, сільському господарству — 26,3, транспорту і зв'язку — . 14,1, будівництву — 2,0, торгівлі — 3,6%. Питома вага сільсько-го господарства області складає 2,4% вартості основних вироб-ничих фондів економіки України, промисловість — 1,9, транс-порт — 1,2, будівництво — 1,8, торгівля — 2,0%. Невиробничі фонди становлять 33,4% основних фондів області, з них 20,0 при-падає на освіту, 12,9 — охорону здоров'я та соціальну допомогу.

У 2000 р. введено в дію основних фондів на суму 371 млн. грн., а державні витрати на нове будівництво, реконст-рукцію, розміщення і технічне переозброєння діючих промисло-вих, сільськогосподарських, транспортних, торгових та інших підприємств області становили лише 1,6% від загальної суми інвестицій в основний капітал.

На будівельні та монтажні роботи виділено 56,5% від за-гальної суми інвестицій, з них на житлове будівництво — 19%.

1.6 Темпи, пропорції і структура господарського комплексу. Економічна криза посилює деградацію продуктивних сил як у всій державі, так і в Рівненській області, де припинився розвиток більшості секторів економіки. Відбулося падіння обсягів валової доданої вартості (ВДВ) в усіх галузях господарства області і зни-ження цих показників у розрахунку на душу населення. Частка області у ВДВ України становила в 2000 р. 1,9%. Внаслідок різної динаміки виробництва в галузях економіки відбулись наступні зміни в структурі валової доданої вартості області: частка галу-зей, що виробляють товари, за 1996-1999 рр. зросла з 64,6 до 65,9% і відносно зменшилась частка ВДВ галузей, які надають по-слуги. Серед галузей — виробників найбільше падіння спостеріга-лось у будівництві, питома вага якого у ВДВ області скоротилась з 7,2 до 5,9%. Разом з тим, на 0,5 процентних пункти збільшилася частка промисловості та на 1,2 — сільського господарства.

Серед галузей, які надають послуги, у найгіршому стані перебувала соціально-культурна сфера, яка знаходиться на бюд-жетному фінансуванні. Питома вага їх ВДВ в економіці області зменшилась з 9,5 до 7,9% (табл. 2).

На сучасному етапі структура ВДВ області відрізняється від середньої в Україні значним переважанням галузей, які ви-робляють товари. Причиною цього є помітно більші від середніх обсяги сільськогосподарського виробництва в регіоні і недо-статній розвиток сфери послуг.

Для збалансування територіально-господарських про-порцій в області необхідно проводити активну структурну політику, особливо у промисловості. Вона повинна спрямовува-тись на розвиток специфічно властивих цьому регіону вироб-ництв, реалізовуватись через піднесення галузей спеціалізації промисловості, збереження існуючого агропромислового вироб-ництва, посилення його інтенсифікації шляхом підтримки фер-мерських та інших сільськогосподарських підприємств; створен-

Таблиця 2.

Галузева структура валової доданої вартості Рівненської області, в цінах відповідних років, відсотків від економіки

Галузі соціально-культурної сфери | Промисловість | Сільське господарство | Будівництво | Інші галузі, що

виробляють товари | Транспорт і зв'язок | Галузі сфери обігу | Житлово-комунальне

господарство | Галузі соціально-культурної сфери | 1 Інші галузі, що надають

послуги

1996

Україна | 32,3 |

13,8 | 6,9 | 1,1 |

15,5 | 8,3 | 5.8 |

4,9

, | 11,4

,

Рівненська область | 33,5 |

22,2 | 7,2 | 1,7

, | 9,8 | 7,5 | 4.7 | 9,5 | 3,9

1999

Україна | 34,2 |

14,1 | 5.2 | 1,6

, | 14,8 | 9,9 | 5,5 | 8,3

, | 6,4

Рівненська область | 34,0 | 23,4 | 5,9 | 2,6 | 9,9 | 8,2 | 4,4