— най-нижчою серед інших галузей господарства України.
Рівень споживання продуктів харчування є одним з ос-новних показників життя населення. Споживання основних про-дуктів харчування продовжує зменшуватись. Головними серед них залишаються хліб і картопля, а продукти тваринного поход-ження втратили в середньому 40%. За ці роки зменшилось спожи-вання фруктів і ягід на 61,1%, що матиме негативні наслідки для здоров'я населення (табл. 7).
2.2.2. Територіальна організація продуктивних сил. Розселен-ня населення. Відносно висока концентрація промислового ви-робництва в обласному центрі і м. Здолбунів сприяла формуван-ню Рівненського промислового вузла, який у внутрішньо обласному і державному розподілу праці виокремлюється вироб-ництвом продукції хімічної та нафтохімічної промисловості, ма-шинобудування, промисловості будівельних матеріалів, харчової та легкої промисловості.
Таблиця 7.
Динаміка рівня споживання основних видів продовольчої продукції на душу населення в області
Види продукції | 1990 | 1995 | 2000 | 2000. | %до
1990 | 1995
Молоко і молокопродукти (в перерахунку на молоко), кг | 389,8 | 339,0 | 238,4 | 61,2 | 70,3
М'ясо і м'ясопродукти (в перерахунку на м'ясо), кг | 69,2 | 47,3 | 41,3 | 59,7 | 87,3
Цукор, кг | 52,3 | 32.5 | 37,4 | 71.5 | 115,1
Яйця, штук | 243 | 134 | 152 | 62.6 | 113,4
Олія, кг | 8.6 | 5.6 | 7,3 | 84.9 | 130,4
Плоди, ягоди та виноград, кг | 59,6 | 33,0 | 23.2 | 38.9 | 70,3
Хлібні продукти, кг | 141.3 | 110,6 | 102.3 | 72,4 | 92.5
Риба та рибні продукти, кг | 16,0 | 3.2 | 7.5 | 46.9 | 234,4
Картопля, кг | 135.6 | 166.5 | 172.9 | 127.5 | 103,8
Овочі та баштанні, кг | 88.3 | 63,0 | 81.9 | 92,8 | 130,0
Крім того, в межах області у зоні Рівненської АЕС сфор-мувався Кузнецовсько-Сарненський промисловий вузол, де галу-зями спеціалізації є електроенергетика та машинобудування. За станом на 01.01.2001 в сільській місцевості Рівненсь-кої області проживало 621,4 тис. осіб, із щільністю населення в середньому складала 25 осіб на 1 км?, що майже на 1,3% нижче середньо державного показника. Порівняно з 1990 р. кількість сіль-ського населення зменшилась на 5,6%, що зумовлене його міг-рацією у промислові центри і райони (Львів, Луцьк, Рівне, Львівсько-Волинський басейн та інші) і пояснюється слаборозвиненою соціальною інфраструктурою села (недостатній рівень забезпече-ності житлом, культурно-побутовими умовами), низькою за-робітною платнею, а також поганими транспортними умовами.
Сільські населені пункти представлені 1004 поселення-ми. Динаміка сільського розселення характеризується дрібно господарською поселенською сіткою. Хутірська форма розселення області та велика кількість природних кормових угідь сприяють розвитку м'ясо-молочного скотарства.
2.2.3 Зовнішньоекономічна діяльність. Протягом останніх років діяльність суб'єктів підприємництва Рівненщини на зов-нішніх ринках продовжує залишатися одним із найбільш важли-вих факторів господарського життя регіону. За 2000 р. зовніш-ньоторговий обіг області складав 169,6 млн. дол. США і зріс на 29,3% або на 34,5 млн. дол. порівняно з 1999 роком. Збільшення цього показника обумовлене як активізацією роботи господарсь-ких суб'єктів-експортерів, так і значним збільшенням обсягів продукції, закупленої за кордоном.
За досліджуваний період експорт склав 85,1 млн. дол. США і перевищив відповідний показник 1999 року на 9,6 млн. дол., або 12,5%. Рівненська область експортує 0,65% у загально-му обсязі експорту України, хоча її продукція є досить важливою. Товарна структура експорту сформована за рахунок хімічного і нафтохімічного комплексу (хімічні продукти, добрива), перероб-ної галузі, машин і обладнання, деревини й меблів.
В імпорті домінують паливно-мастильні матеріали, част-ка яких складає 86,8% від загальної кількості імпортних опе-рацій. У вартісному виразі це становить 84,5 млн. дол. США, що на 41,7% більше за 1999 рік. Підсумки діяльності області у сфері зовнішніх відносин свідчать про те, що першочерговим завдан-ням в найближчий час є оптимізація товарної структури міжна-родної торгівлі.
2.2.4. Екологічна ситуація. Екстенсивне природокористуван-ня, нераціональне використання природних ресурсів, забруднення поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, земель-них ресурсів впливають на стан навколишнього середовища і безпосередньо залежать від дії забруднюючих джерел, що позна-чається на стані здоров'я населення, показниках смертності та дитячої захворюваності.
У 2000 році стаціонарними джерелами забруднення об-ласті в атмосферне повітря викинуто 14,1 тис. тонн шкідливих ре-човин, що на 77,8% нижче 1990 року і на 44,3% — 1995 року.
Викиди автомобільного транспорту та харчових підприємств формують основну частку забруднення в області, а хімічна промисловість є головним джерелом скидання забрудне-них зворотних вод у природні поверхневі водні об'єкти. У 2000 р. скинуто 18 млн. м3 недостатньо очищених вод. Отже, головним заходом покращення екологічного стану області є посилення сту-пеня очищення власних забруднених стічних вод у природні об'єкти як потужного джерела забруднення довкілля.
Розділ №3. Перспективи розвитку туризму.
Насамперед щоб сказати про перспективи розвитку туризму треба зазначити, що соціально-економічний розвиток області, ще надто слабкий. Наприклад загальний спад виробництва в усіх галузях господарського комплексу Рівненської області за останні роки, а також пов'язане із ним погіршення соціально-культурних умов життя, несприятлива ситуація із процесом відтворення населення і його зайнятістю, ста-вить за необхідне негайне вирішення цих проблем. Досягти цього можна лише при сталому розвитку продуктивних сил регіону.
Трансформація промисловості повинна здійснюватись з урахуванням соціальної орієнтації, збільшення обсягів кінцевої продукції, раціонального використання власних природно еко-номічних умов і ресурсів. В області важливими галузями в ком-плексному розвитку її продуктивних сил мають бути легка, хар-чова промисловість, промисловість будівельних матеріалів і, особливо, галузі лісогосподарського комплексу.
Для розвитку промисловості Рівненщини необхідно вирішити такі завдання: реконструювати недіючі підприємства і цехи, технічно переобладнати діючі, замінити морально й фізич-но зношене обладнання