Основними напрямами аграрної політики в області по-винні бути: адміністративне сприяння становленню приватного сектора, підтримка фермерських (селянських) господарств, ство-рення стабільної та сприятливої податкової системи; розвиток сіль-ського господарства на основі раціонального використання природних умов (скотарство, свинарство, бджільництво, вирощування льону, хмелю, картоплі, гречки); реалізація заходів щодо підвищен-ня родючості ґрунтів, вирішення проблеми, пов'язаної з переосушенням земель Полісся в результаті меліорації ґрунтів тощо.

Важливим в соціо-екологічному регіональному й загаль-нодержавному відношенні є збереження ресурсів Прип'яті та інших річок області, що вимагає особливого, комплексного під-ходу, в тому числі організації очисних споруд на підприємствах. Але попри це все туристичну галузь в даній області потрібно розвивати. І в неї є великі перспективи, так як в більшості куточках нашої країни.

Висновок

Підсумовуючи нашу тему ми лиш, ще раз можем зазначити, що Рівненська область має Ґрунтові та агрокліматичні умови сприятливі для роз-витку сільського і лісового господарства. Клімат помірно континентальний з вологим теплим літом і м'якою зимою з частими відлигами. Також має вигідне транспортно-гео-графічне розташування, густу мережу автомобільних шляхів, ліній електропередач. За спеціалізацією вона є індустріально-аграрною, де в промисловості 50% обсягу продукції займає елект-роенергетика. Частка трудових ресурсів, зайнятих в усіх сферах економічної діяльності, досить високий для України — близько 54,8%, а питома вага їх від загальної кількості трудових ресурсів держави — 2,28%. Незайняте в міжсезоння населення і безробітні виїжджають на заробітки до країн Західної Європи і в Росію.

Мальовничі ландшафти, джерела мінеральних вод є пре-красною передумовою розвитку рекреаційного комплексу. Серед областей України частка Рівненщини в обсягах продукції промис-ловості становить 1,5%, а сільського господарства — 3,0%, хоча населення її коливається близько 2,4%. Це все лиш підтверджує, що Рівненська область має великі перспективи для розвитку туристичних комплексів. І їх потрібно розвивати в цій області.

Список використаної літератури

5. Ковалевський В.В., Михайлюк О.Л., Семенов В.Ф. Розміщен-ня продуктивних сил. — К., 2001.

6. Кочетов Э.Г. Геоэкономика. Учебник, — М.: БЕК, 1999.
15.Лукінов І. Концептуальні основи регіональної економічної політики // Економіка України № 1, 1993

Мазур А.Г. Регіональна Економіка: проблеми відтворення і управління. — Вінниця: ВДАУ, 2000.

Методологічні засади комплексного розвитку і розміщення
продуктивних сил регіонів. РВПС України НАН України. —
К., 1998.

9 Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. Посібник. — К.: Знання, 1988.

Продуктивні сили економічних районів України / Данилишин
Б.М., Чернюк Л.Г., Горська О.В., Фащевський М.І., Антоньє-
ва Л.С. та ін. — К.: ЗАТ Нічлава, 2000.

Региональная экономика / Под ред. Т.Г. Морозовой. — М.:
ЮАНИТИ, 1998.

Региональная политика / Под ред. Морозовой Т.Г. — М.:
ЮНИТИ, 1995.

13. Розміщення продуктивних сил України. Навч.-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / СІ. Доро-гунцов, Ю.І. Петюренко, Я.В. Олійник та ін. — К.: КНЕУ, 2000.

14. Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком. Навч. посібник. — К.: Вища школа, 2000.

15. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. Навч. Посібник. — К.: Вікар, 2001.

16. Тимчук М.Ф. Регіональна економіка (конспект лекцій). — К.: ІММБ, 1998.

17. Топчієв О.Г. Теоретичні основи регіональної економіки. — К., 1997.

18. Чернюк Л.Г., Антоньєва Л.С, Данилишин Б.М. Реформуван-ня економічних відносин і управління в промисловості. РВПС України НАН України. — К.: Віпол. 1997.

19. Чумаченко Н.Г. Теоретичні основи регіональної еко-номіки. — К., 1997.