Кількість учнів у середніх закладах освіти, тис. осіб | 185,0 | 184,0 | 172,0 | 92,9 | 93,4

Підготовка кваліфікованих робітників у професійно-навчальних виховних закладах, тис. осіб | 11,6 | 8,0 | 8,9 | 76,7 | 111,2

Кількість закладів культури клубного типу, одиниць | 1022 | 905 | 798 | 78,0 | 88,1

Кількість масових універсальних бібліотек, одиниць | 922 | 883 | 681 | 73,8 | 77,1

Кількість музеїв, одиниць | 8 | 9 | 11 | 137,5 | 122,2

Позитивною є тенденція збільшення кількості студентів у вузах усіх рівнів акредитації: 1990 р. — 38,0 тис. осіб і 1995 р. — 33,9 тис, 2000 р. — 41,5 тисяч осіб.

Кількість підготовлених робітників у професійно-на-вчальних закладах коливалась від 11,6 тис. осіб у 1990 р. до 8,0 тис. в 1995 р., і до 8,9 тис. осіб в 2000 р., що значною мірою пов'язане з потребою працівників на підприємствах.

У галузі культури за останні роки зменшувалась кіль-кість закладів клубного типу, яка складала 1022 в 1990 р., 905 — у 1995 р. і 798 — у 2000 р. Аналогічне стосується масових універ-сальних бібліотек: відповідно 922, 883 і 681. Не дивлячись на це, такі заклади повинні залишатися осередками культури, особливо в селах.

Мережа музеїв в області, навпаки, збільшилась від вось-ми в 1990 р. до дев'яти в 1995 р. і 11 —в 2000 р. (табл. 11).

Важливою характеристикою соціально-економічного рівня розвитку регіону є життєвий рівень населення, який визна-чається споживанням основних видів продовольчої продукції. За 1990-2000 рр. відбулось зменшення цього показника. Так, спожи-вання молока та молокопродуктів у 2000 р. складало 60,1% порівняно з 1990 і 76,2% — з 1995 р., м'яса — відповідно 59,7 і 82,2, яєць — 62,7 і 93,7. намітилась тенденція на підвищення рівня споживання цукру — 106,9% від рівня 1995 р., фруктів, ягід та ви-нограду відповідно 124,5%, риби та рибних продуктів — 184,3 та олії—135,2%.

Таблиця 12.

Динаміка рівня споживання основних видів продовольчої продукції в Сумській області

Вид продукції | 1990 | 1995 | 2000 | 2000,%до

1990 | 1995

Молоко та молокопродукти (в перерахунку на молоко), кг | 360,7 | 284,8 | 217,0 | 60,1 | 76,2

М'ясо і м'ясопродукти (в перерахунку на м'ясо), кг | 68,3 | 49,6 | 40,8 | 59,7 | 82,2

Цукор, кг | 52,8 | 33,1 | 35,4 | 67,0 | 106,9

Яйця, штук | 311 | 208 | 195 | 62,7 | 93,7

Фрукти, ягоди та виноград, кг | 34,2 | 11,4 | 14,2 | 41,5 | 124,5

Хлібні продукти, кг | 181.9 | 165.5 | 157.5 | 86,5 | 95,1

Риба та рибні продукти, кг | 19,5 | 3,2 | 5,9 | 30,2 | 184,3

Олія, кг | 9,8 | 5,4 | 7,3 | 74,4 | 135,2

2.2.2. Територіальна організація продуктивних сил. Розселен-ня населення.

За функціональними в області виділено три зони, що охоплювали площу регіону: урбанізації (понад 29%), сільського господарства в поєднанні з лісовим (понад 63%), охо-ронних природно-рекреаційних ландшафтів регіонального зна-чення (близько 7%).

Промисловий потенціал області сконцентрований в ос-новному у двох промислових вузлах — Сумському та Шосткинсько-Глухівському. Перший з центром у м. Суми характеризується відносно високим рівнем розвитку багатьох галузей промисло-вості, показники яких досить помітні у республіканському поділі праці. Такими галузями є машинобудування (енергетичне, насос-но-компресорне, хімічне, приладобудування) та хімічна промис-ловість (виробництво мінеральних добрив, сірчаної кислоти).

Шосткинсько-Глухівський промисловий вузол характе-ризується наявністю підприємств хімічної промисловості й ма-шинобудування.

В адміністративно-територіальному поділі Сумська об-ласть об'єднує 18 районів, 15 міст, у тому числі сім республікансь-кого й обласного значення, 20 селищ міського типу та 1498 сіль-ських населених пунктів.

Сумщина належить до слабо населених областей щільність 55 осіб на 1 км? (в середньому в Україні — 82). Найбільшими за кількістю населення є міста: Суми — 290,0 тис. осіб, Конотоп — 95,0, Шостка — 89,0, Ромни — 53,0, Охтирка -52,0, Глухів — 35,0 тис. осіб.

Найбільше сільського населення мешкає в Роменському, Лебединському, Конотопському, Білопільському районах. Сільське розселення характеризується переважно дрібнозе-леністю. Кількість сільських населених пунктів зменшується (1975 р. — 1662, 2000 р. — 1498) внаслідок скорочення населення, злиття сіл, включення сільських поселень у міську смугу.

2.2.3. Зовнішньоекономічна діяльність.

В експортно-імпорт-них операціях області бере участь багато її підприємств. Експор-тують товари 393 підприємства, імпортують — 382. У 2000 році вартість експорту товарів становила 197,5 млн., імпорту 118,3 млн. доларів США, що становить відповідно 1,4 і 0,9% від загальноукраїнського показника.

За показниками залучення іноземних інвестицій область належить до регіонів, які мають незначний їх загальний обсяг. Іноземні інвестиції здійснено в 56 підприємств Сумщини. Найбільші — у ВАТ "Крафт Фудз Україна" та "Слобожанська будівельна кераміка". Особлива увага приділяється залученню іноземних інвестицій в м.Шостка: 27 червня 1999 р. видано Указ Президента України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Шостка Сумської області".

2.2.4. Екологічна ситуація.

Порівнюючи із сусідніми областя-ми Східного регіону, показники забруднення навколишнього се-редовища в Сумському регіоні значно нижчі, що обумовлене менш потужним промисловим комплексом. У 2000 р. викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря склали 26,1 тис. тонн, що становило 0,6% від загальної кількості в Україні. Газуваті та рідинні викиди склали 22,7 тис. тонн або 87,0%. Кількість підпри-ємств, які мали викиди шкідливих речовин, становила 402.

Разом з тим, останнім часом постійно скорочуються ви-киди шкідливих речовин: у 2000 р. порівняно