Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





1.Інформація про район походу

1.1.ЗАГАЛЬНІ РИСИ РЕЛЬЄФУ

Територія Карпатського НПП входить до складу Полонинсько-Чорногірської (район альпійського і середньогірного рельєфу гірських груп Свидівця і Чорногори), Вододільно-Верховинської (Ворохта-Путильське давньотерасове низькогір'я) та Зовнішньо-Карпатської (район середньовисотних Скибових Горган з кам'яними розсипами і глибокими поперечними долинами та район низькогірного рельєфу крайових хребтів і Верхньо-ДнІстровських Бескид) областей.

Долина Пруту в межах Чорногірської області утворена в смузі поширення Чорногірської структурно-фаціальноїзони, де виділяються невеликі луски і покриви, що насунуті в північно-східному напрямку на Скибову зону. Це надає Чорногірському хребту виразної асиметрії (північно-східні схили крутіші. Тут переважає радіальний характер розчленування, розвинуті форми давнього зледеніння. Б.Свідерський вказував на сліди двох комплексів моренних відкладів, що свідчить про дворазове зледеніння Чорногорки.Крім реліктово-гляціальних форм, на Чорногорі розповсюджені глибокі ерозійні форми (долини верхів'їв Пруту і його приток), конуси виносів, осипи, зсуви.

В долині р. Прут Чорногірський масив представлений трьома паралельними хребтами, які витягнуті з північного заходу на південний схід. Північніше головного хребта розміщені розчленовані витоками Пруту і його притоками хребти з вершинами Козмєска (1571 м) і Маришевська (1567 м), а також хребет з вершиною Кукул (1539 м).

В околицях смт. Ворохта р Прут має характер поздовжньої долини. В місцях, де долина збігається з простяганням моноклінальних структур, у руслі виникають характерні поздовжні пороги, які називають "пороги-ребра". Розповсюджені тут ямненські пісковики звужують долину і обумовлюють круті схили, бічні притоки в цьому місці мають вигляд глибоких ущелин.

У межах Скибової зони виділяється декілька відокремлених хребтів, які витягнуті з північного заходу на південний схід. Найпівденніше простягається хребет Явірник, який вкритий кам'яними розсипами та ріками, обвальними стінками, осипами. Північно-східні схили хребта мають крутизну 35-45°. В пригребеневій частині на проміжку 2.5 км виходи ямненського пісковика утворюють круту обвальну стінку Південно-східна частина хребта Явірник декількома відрогами виходить до долини р.Прут. Пригребеневі частини хребта зайняті полого випуклими вирівняними поверхнями шириною 50-150 м Описана частина хребта складена відкладами стрийської світи і має значно менші абсолютні висоти (максимальна - 1243.1 м), ніж північно-західна, на яку приходиться максимум висот хребта (1300-1431.9 м н.р.м.). Круті північно-східні схили хребта розчленовані долинами рік Чепелів, Багровець, Явірник Глибоко врізуючись в пісковики стрийської і вигодської світ, потоки мають V-подібні форми долин, обривисті корінні береги, що нагадують неглибокі ущелини. Глибина розчленування схилів досягає 250-300 м і більше. Переважну площу займають схили інтенсивного площинного змиву з великою кількістю ерозійних ритвин і промивин. На поверхні велика кількість глибистого і щебнистого матеріалу. Потужність делювію незначна. В місцях виходу твердих пісковиків стрийської світи зустрічаються ділянки обвально-осипних схилів (верхів'я р.Багровець). Глибина врізу ярів, які зустрічаються повсюди, досягає 5-10 і більше метрів.

Продовженням хребта Явірник на правобережжі є хребет з вершинами Ягоди (12165 м), Куніклива (1261.0 м), Чорний Погар (1266.1 м), Гордя Добриківська (1356.8 м), Гордя (1478.1 м), який є вододілом рік Прутець Чемигівський І Піги. М'які стрийські пісковики обумовлюють вирівняність його пригребеневої частини. В місцях виходів твердих ямненських пісковиків хребет має скелясті схили (30-40°) та куполоподібні вершини, що вкриті кам'яними розсипами. Північно-східні схили хребта розчленовані чисельними широко розгалуженими лівими притоками Прутця Чемигівського (p.p. Полумистий, Копчин, Шекелівка, Сиголка). Крутизна пригребеневих частин схилів коливається в межах 25-35°. На схилах переважає інтенсивний площинний змив, інколи зсуви. В середнім частинах схилів крутизна зменшується до 15-25°, зустрічаються зсувні ділянки. Вихід на поверхню твердих ямненських пісковиків спричинив наявність тут масивних куполоподібних вершин, вкритих кам'яними розсипами, мають місце скельні виходи та обвально-осипні ділянки.

Крайньою південно-східною вершиною в цій групі є г. Лисина Космацька (1465.5 м), на північному заході виділяються вершини Шекелівка (1284 м), Гига (1117 м), Під Бердами (1301.8 м), схили яких вкриті схиловими розсипами та осипами.

Північніше виділяються такі ж куполоподібні вершини (г. Горган - 1049 м, г Малий Погар - 1076 м). В околицях м.Яремча на лівобережжі Пруту з вершинами і гребенями пов'язана наявність скельних виходів, до долин потоків приурочені ділянки обвально-осипних схилів, особливо на лівобережжі р. Жонка, а в пригребеневій частині хребта з вершиною Синячка (1401.5 м) - наявність кам'яних розсипів. Морфологічно долини нагадують ущелини, а самі ріки є селенебезпечними.

Хребтом Під Буківцем хребет Явірник з'єднується з хребтом з вершиною Синячка. В пригребеневій частині хребта простежується вузька (50-80 м) смуга пологовипуклої вирівняної поверхні. Крутизна схилів з висотою змінюється від 15-20 до 35-40°- Основну площу займають схили інтенсивного змиву з незначними осипами.

Крайнім хребтом Горган (г.г. Велика Рокита - 1110-7 м, Мала Рокита -1105.9 м, Стеришора-1073.8 м, Цапул - 1046.5 м) на правобережжі Пруту є вододільний хребет між правими притоками р.Прутець Чемигівський та ріками Ослава і Лючка Схили цього хребта середньої крутизни (15-25°), переважають процеси площинного змиву, в деяких місцях з давніми горбисто-зсувними дрібними формами.

Досить цікавий рельєф на території Карпатського НПП створений діяльністю постійних та тимчасових водотоків, гравітаційними та іншими процесами. Вододіли - у вигляді гребенів з округлими конусовидними вершинами. В деяких місцях (урочище Пічний, Дрибка) р.Прут утворила свою долину, прорізавши якраз ці гребенеподібні хребти. Тут можна виділити дві ділянки, перша з яких широка терасована долина (с.Микуличин, м.Яремча) друга, - вузька, U-подібна, в деяких місцях каньйоноподібна, де зустрічаються тільки високі терасові рівні (урочище Дрибка в м.Яремча). Глибина розчленування досягає 400-500 м, причому зменшується в сторону виходу з гір. На цій ділянці р.Прут приймає 21


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7