Усі ці чинники, а також залісненість території зумовлюють високу вологість повітря, відсутність посух та суховіїв.

У межах парку середня відносна вологість повітря складає 72 %. Максимум, тобто сто відсотків, відмічається щорічно у п'яти-семи випадках, мінімум - 20 % - відмічено у березні 1990 року на метеопосту "Підліснів". Спостереження, які велись з 1986 року на шести метеопостах, показують, гПа.

Літо в парку прохолодне, вологе. Саме на літній період і припадає більша частина дощів. Ясних сонячних днів мало, однак в окремі погідні дні температура може досягти 33-35° С.

Восени температура падає і зменшується кількість опадів. Погода тримається ясна і сонячна Однак у вересні починаються заморозки.

Зима на території парку досить тривала - чотири-п'ять місяців. Сніговий покрив з'являється вже в листопаді і сходить в березні-квітні. Чим більша висота над рівнем моря, тим довше там лежить сніг. Середня висота снігу в горах становить один метр. В окремих місцях утворюються замети висотою до десяти метрів. Навесні такі снігові маси дуже довго тануть, залягаючи у вигляді сніжників, які займають улоговини та пониження у рельєфі. Зникають вони, як правило, лише в червні-липні. Сніговий покрив є вологим компонентом гірського ландшафту і вирішальним фактором лавиноутворення.

Весна починається в квітні, високо в горах - у травні-червні. Погода в цю пору року, як правило, нестійка, теплі сонячні дні часто змінються похолоданням, заморозками, часто бувають снігопади.

Важливу роль в утворенні клімату відіграють вітри. Середня швидкість вітру в міжгірських долинах не перевищує п'яти метрів на секунду, а високо в горах - 10-15. Однак в окремі дні швидкість вітру досягає 40 м/с. Такі вітри можуть спричинити значну шкоду, утворюючи вітровали в лісових масивах.

Значний діапазон абсолютних висот території парку зумовлює різний клімат в залежності від висоти над рівнем моря В межах парку виділяють чотири висотні термічні зони: помірну (500-850 м над рівнем моря); прохолодну (850-1200 м н.р.м.); помірно-холодну (1200-1500 м н.р.м.) та холодну (1500-2061 м н.р.м).

У цілому ж клімат Карпатського національного природного парку сприятливий для багатої лісової та субальпійської рослинності, для розвитку туризму та активного відпочинку в усі пори року.

Для нашого регіону характерні такі типи погоди:

1 - індиферентний - незначні коливання метеорологічних умов; людина не відчуває змін у погоді;

2 - тонізуючий - зміна погоди сприятливо впливає на людину (особливо для хворих хронічною кисневою недостатністю, артеріальною гіпотонією, хронічним бронхітом);

3 - спастичний - різке похолодання, коли артеріальний тиск зростає і вміст кисню збільшується; у людей з підвищеним артеріальним тиском головні і серцеві болі пов'язані із спазмами гладкої мускулатури судин; при цьому типі погоди слід застосовувати "Відволікаючу терапію": гарячі ванни для ніг, контрастний душ, російську баню, гімнастику;

4 - гіпотензивний - менше кисню; гіпертоніки почувають себе краще;

5 - гіпоксичний - теплішає, зменшується кількість кисню; киснева недостатність.

1.3.ВОДНЕ БАГАТСТВО

На живописних схилах Карпатських гір бере початок і протікає багато річок і потоків, які об'єднуються в ріці Прут та західних притоках ріки Чорний Черемош По днищах льодовикових карів течуть у звивистих неглибоких руслах невеликі потічки, які, зливаючись, дають початок ріці Прут-головній водній артерії парку. Прут бере свій початок біля підніжжя найвищої гори

Українських Карпат - Говерли на висоті близько 1800 м над рівнем моря і тече на північний схід. На своєму шляху він вбирає в себе чисельні потоки з екзотичними назвами; Прутець Чемипвський, Кам'янка, Жонка. Женець, Піги, Прутець Яблунецький, Гомулець та інші. Дно Прута нерівне, кам'янисте, течія швидка, тому на ріці та її притоках багато водограїв та порогів. Живописний водоспад Пробій на ріці Прут у Яремчі та водоспад Гук на річці Женець приваблюють багато охочих помилуватись цим чудовим видовищем.

Поблизу сіл Шибени та Дземброня протікає відома, оспівана в піснях, ріка Чорний Черемош, витоки якої знаходяться у Чивчинських горах, а найбільшими притоками є річки Шибенка, Дземброня, Бистрець.

Всі ріки, розташовані на території парку, згідно класифікації Львовича, відносяться до змішаного типу живлення з переважанням дощового. Взимку їх наповнюють талі води, навесні вони підживлюються снігом та дощем, а влітку дощем Найбільше наповнюють ріки зливи, а в міжпаводні періоди -грунтові та підземні води. Дуже часто, особливо навесні та влітку, гідрологічною службою України зафіксовані селеві паводки та повені.

Режим Пруту характерний частими паводками в усі пори року- Навесні паводки зумовлені таненням снігу. Найбільші підняття води бувають у літній період внаслідок злив та затяжних дощів у горах. Восени (кінець жовтня -початок листопада) також спостерігається підвищення рівнів води. Багаторічний стік протягом року розподіляється наступним чином: навесні і влітку він складає 55-70%, взимку найменший і досягає 10-15 % річного стоку Максимальна витрата води р.Прут в м.Яремча за час ведення спостережень (середня багаторічна - 12,2 м3/с) відзначена в 1927 (641 м3/с) та в 1969 (1530 м3/с) роках.

Замерзають ріки неодночасно. На початку грудня на великих річках з'являється перший лід, а під Новий рік вони вже повністю вкриті кригою.

Скресають річки на початку березня. Щоправда, є зими,