Фізико-географічна характеристика Долинського району

І. Фізико-географічна характеристика району

1. Географічне положення, рельєф та корисні копалини

Долинський район розташований у північно – західній частині Івано-Франківської області в Карпатському передгір‘ї та гірській частині Карпат.

Площа району 156 тис. гектарів. Населення біля 100 тис. чоловік; міське населення складає 38 тис. чоловік, сільське – понад 60 тис. чоловік.

На території Долинського району розміщено два міста, одне селище міського типу та 53 сільських населених пункти.

На території району знаходяться біля 20-и промислових підприємств. Добре розвинені нафтогазовидобувна, легка, лісозаготівельна та деревообробна промисловість, харчова і промисловість по виробництву будматеріалів. У виробничій спеціалізації сільського господарства провідне місце займає тваринництво.

Територія Долинського району розташована в передгірській та гірській зонах Карпат. Північно-східна частина району відноситься до передгірської частині характеризується слабохвилястим і рівнинним рельєфами. Абсолютні відмітки коливаються від 250 до 400 метрів над рівнем моря. Схили передгір‘я переважно вологі, поверхневий стік слабо виражений, за виключенням схилів з крутизною більше 5 градусів та вузьких водорозділів.

Південно-західна частина району відноситься до району зовнішніх Карпат, названих Горганами та характеризується переважно вузько-хвилястим і гірським рельєфом, сильно піднятих територій. Висота хребтів коливається від 500 до 100 м. над рівнем моря. Тут розвинута вузька сітка водорозділів, які розчленовують територію з переважанням схилів над плато. Така будова рельєфу сприяє стоку води під час танення снігів і великих дощів, що призводить до розвитку ерозійних процесів. На території Долинського району розвинена водна ерозія ґрунтів, особливо орних земель, що знижує їх продуктивність.

Район розташований в західній частині Івано-Франківської області. Районним центром є м. Долина, яке знаходиться на відстані 58 км від обласного центру. Загальна площа території району — 1,25 тис. кв. км. В структурі адміністративного територіального поділу Долинський район значиться з 1939 року. Район межує з Львівською, Закарпатською областями, Рожнятівським та Калуським районами Івано-Франківської області. Найближчі районні центри — м. Калуш та Рожнятів Івано-Франківської області, м. Стрий Львівської області, м. Міжгір'я Закарпатської області.

Район зв'язаний автобусним та залізничним сполученням з багатьма містами західної частини України та з деякими містами зарубіжних країн:

Відстань від м. Долини до:

Києва — 716 км;

Івано-Франківська — 66 км;

Львова — 111 км;

Тернополя — 180 км;

Ужгорода — 225 км;

Чернівців — 220 км;

Братислави — 820 км;

Варшави — 648 км;

Будапешту — 690 км;

Кишинева — 550 км.

2. Геологічна будова, рельєф та корисні копалини

Територія Долинського району являє собою невід‘ємну частину Карпатського гірсько-складчастого регіону та Передкарпаття, зарактеризується складною будовою, складом та властивостями гірських порід, які , перш за все, визначаються умовами утворення основних стратиграфолітологічних формацій від крейдового до сучасного періоду, їх літифікація, неоднаковою тектонічною та палеогеографічною обстановкою. В результаті чого сформувались неоднорідні по розчинності та денудаційно-ерозійній стійкості карсто-, зсуво- та селеформуючі породи – від високостійких до особливо слабких. Таким чином, літологічні формації гірських порід, які відрізняються одні від інших складом, станом та основними фізико-механічними властивостями, обумовлюють формування в своїх межах, близьких по генетичних ознаках, шкідливих сучасних екхогенних геологічних процесів, таких, як зсуви, насипи, ерозія, селеві явища, карст тощо.

В межах території Долинського району виділили два геологічні регіони:

- гірсько-складчасті Карпати;

- передкарпатський прогин.

Які в свою чергу поділяються на геологічні області:

- Зовнішніх Карпат;

- Вододільно-Верховинську;

- Передкарпатської рівнини.

В межах області Зовнішніх Карпат виділено три підобласті:

- низькогірного рельєфу;

середньовисоких моноклінальних хребтів Сколівських Бескид та Скибових Горган.

Вододільно-Верховинська область поділяється на підобласть північних схилів Верховинського Вододільного хребта та підобласть повздовжніх долин Воловецької Верховини.

В складі Передкарпатської рівнини виділено підобласть Стрий-Свічівського міжріччя, підобласть Свіча-Лімницького міжріччя та підобласть долини ріки Свіча.

Підобласть низькогірного рельєфу включає в себе полосу шириною до 15 кілометрів, яка простягається по північній частині Карпатського масиву. Північна межа підобласті співпадає з Карпатським уступом, а південна проходить по лінії сіл Поляниця, Кальна, Кропивник, Новий Мізунь, Підліски.

В геологічній будові підобласті беруть участь верхневопалеогенові переважно глинисті утворення. На пологих схилах гір широко розвинута яружна ерозія, на місцях відслонень спостерігається інтенсивний площинний змив.

Підобласть середньвисоких моноклінальних хребтів Сколівських Бескид та Скибових Горган займає центральну, найбільшвисокогірську частину Скибових Карпат. Абсолютні висоти Карпат становлять 1100-1350 м, а в басейні ріки Свіча – 1450 м. В геологічному відношенні присутній весь комплекс крейдово-палеогенового плішу.

Підобласть північних схилів Верховинського Вододільного хребта в геологічному відношенні складена глинистим флішем верхнього палеогену.

Підобласть Стрий-Свічівського міжріччя, яка належить до області Передкарпатської рівнини, являє собою вузьку вододільну височину з крутими схилами, які складені відкладами нижнього неогену.

Підобласть Свічівського-Лімницького міжріччя складена відкладами VI та VII терас Дністра (галька, піски, суглинки) нижнього неогену.

Підобласть долини ріки Свіча займає центральну частину Передкарпатської рівнини; поверхня плоска, покрита надзаплавними терасами рік Свіча та Сукіль.

Рельєф

За характером рельєфу територія Долинського району чітко ділиться на дві орографічні області:

Передкаоратську рівнину;

Зовнішні Карпати.

Передкарпатська рівнина має горбистий характер на фоні загального пологого нахилу поверхні на північ. Припідняті вододільні простори Стрий-Свічівське і Свічівсько-Лімницьке порівняно вузькі та витягнуті в субмеридіальному напрямку. Бистрицько-Стрийський вододільний простір досить широкий і складно розчленований.

Найбільш широко представлені Стрий-Свічівський вододіл, від Болехова на півдні до села Олексичі на півночі. Його максимально припідняті ділянки досягають 431,2 м (гора Болехівська), 371,5 м (гора Ведерниця), 352,4 м (урочище Олексичі). Понижені ділинки цього вододілу пов‘язані з долиною ріки Бережниця та її приток. Вони визначаються абсолютними відмітками в 330 м на півдні та 275 м – на півночі.

Зовнішні Карпати являють собою гірську область. Передня частина Зовнішніх Карпат – низькогірна та відносно спокійна.