Географічні оболоноки Землі – літосфера, атмосфера, гідросфера.

Літосфера — це зовнішня тверда оболонка Землі, що включає всю земну

кору й частину верхньої мантії Землі й складається з осадкових, вивержених

і метаморфічних порід. Екологічне значення літосфери величезне. По-перше, на її поверхні живе більшість рослинних і тваринних організмів, у тому числі й людина. По-друге, верхня тонка оболонка літосфери на материках — це грунти, що забезпечують умови життя для рослин і є основною умовою для отримання продуктів харчування людей. По-третє, літосфера є джерелом отримання корисних копалин — енергетичної сировини, руд металів, мінеральних добрив, будівельних матеріалів тощо. У межах літосфери періодично відбувались і відбуваються грізні екологічні процеси (виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі, обвали, ерозія земної поверхні), які мають величезне значення для формування екологічних ситуацій в певних ділянках планети, а іноді призводять до глобальних екологічних катастроф.

Нижня межа літосфери нечітка й визначається за різким зменшенням

в'язкості порід, збільшенням їхньої щільності й іншими геофізичними

характеристиками. Товщина літосфери на континентах і під океанами різниться й становить відповідно 25—200 і 5—100 км. Найглибші шахти, пройдені людьми, сягають глибин 3—4 км, найглибша в світі свердловина (пройдена на Кольському півострові) досягла глибини 12 км. Про стан і будову більш глибоких зон літосфери нам відомо лише на основі побіжних методів, таких як сейсмо- та електророзвідка, гравіметрія тощо.

Повітряна оболонка Землі, її атмосфера є однією з найголовніших умов

життя. Без їжі людина може прожити місяць, без води — тиждень, а без

повітря не може прожити й двох хвилин. Атмосфера має величезне екологічне

значення. Вона захищає живі організми від згубного впливу космічних

випромінювань та ударів метеоритів, регулює сезонні й добові коливання

температури, є носієм тепла й вологи. Якби на Землі не існувало атмосфери,

то добові коливання температури на ній досягли б ±200 °С. Через атмосферу

відбуваються фотосинтез та обмін енергії й інформації — основні процеси

біосфери. Атмосфера спричиняє ряд складних екзогенних процесів

(вивітрювання гірських порід, діяльність природних вод, мерзлоти,

льодовиків тощо). Для деяких організмів (бактерії, літаючі комахи, птахи та

ін.) атмосфера є основним середовищем життя.

Основними компонентами атмосфери є азот (78,084 %), кисень (20,946 %) і аргон (0,934 %), велике значення мають також малі домішки таких газів, як

CO2, метан тощо. Крім того, атмосфера містить пари води, вміст яких коливається від 0,2 % в приполярних районах до 3% поблизу екватора. Такий хімічний склад атмосфера мала не завжди. Первісна атмосфера Землі була схожа з атмосферами деяких інших планет Сонячної системи, наприклад Венери, й складалася майже повністю з вуглекислого газу з домішками метану, аміаку тощо. Нинішній киснево-азотний склад атмосфери є результатом

життєдіяльності живих організмів. Життя, що існує на Землі, за мільярди

років кардинально змінило склад її атмосфери.

Маса атмосфери колосальна — 5,15-1015 т (це приблизно одна мільйонна

маси Землі). Проте атмосферне повітря можна вважати лише умовно невичерпним

природним ресурсом. Справа в тому, що людині необхідне повітря певної

якості, а під впливом її діяльності хімічний склад й фізичні властивості

повітря дедалі погіршуються. На Землі вже практично не залишилося таких

ділянок, де повітря зберігає свою первісну чистоту та якість, а в деяких

промислових центрах стан атмосфери став уже просто загрозливим для

здоров'я.

Принаймні в, 60 містах США багато десятків мільйонів людей

дихають повітрям, яке не відповідає сучасним нормам і є шкідливим

для .здоров'я. На кожного жителя (чоловіка, жінку, дитину) щорічно

випадає близько тонни небезпечних для здоров'я речовин.

Атмосфера складається з таких шарів (знизу вгору): тропосфера (до

висоти 18 км), стратосфера (до 50), мезосфера (до 80), термосфера (1000),

екзосфера (1900), геокорона (умовно до 20000 км); далі атмосфера поступово

переходить у міжпланетний космічний вакуум. Основна маса повітря (90 %)

зосереджена в нижньому шарі — тропосфері. Тут же відбуваються

найінтенсивніші теплові процеси, причому атмосфера нагрівається знизу, від

поверхні океану та суші. Надзвичайно важливе екологічне значення для

біосфери має ще озоносфера — шар стратосфери, збагачений триатомним киснем—

озоном (О3). Цей шар міститься на висотах 20—50 км і захищає все живе на

Землі від згубної дії жорстокого ультрафіолетового випромінювання Сонця.

Крім газів, у складі атмосфери ще є домішки так званого аерозолю, тобто

дуже дрібних краплинок рідин і твердих частинок як природного, так і

штучного походження. Серед них є сірчані (краплинки Н2S04), мінеральні (пил

земної поверхні), вуглеводневі (сажа), морські (частинки морських солей) та

ін.

За даними ЮНЕСКО, на Землі сьогодні промисловістю, енергетикою,

транспортом поглинається стільки кисню, скільки вистачило б для

життя більше 45 млрд людей.

Гідросфера, або водяна оболонка Землі,— це її моря й океани, крижані

шапки приполярних районів, ріки, озера й підземні води. Запаси води на

Землі величезні—1,46-109 км3, тобто 0,025% усієї маси Землі. Проте

абсолютна більшість цієї колосальної маси — це гірко-солона морська вода,

непридатна для пиття та технологічного використання. Прісна вода на планеті

становить лише 2 % від її загальної кількості, причому 85 % її зосереджено

в льодовикових щитах Гренландії й Антарктиди, айсбергах і гірських

льодовиках. Лише близько 1 % прісної води — це річки, прісноводні озера й

деяка частина підземних вод; саме ці джерела й використовуються людством

для своїх потреб.

Як свідчать космонавти, при погляді на Землю з висоти космічної орбіти

око бачить в основному два кольори: білий колір хмар і льодових полярних

шапок і блакитний колір Світового океану,