1 . Чадний газ (CO) | Печі, нагрівані, неповне окислення органічних решток у льохах тощо | Смерть за концентрації понад 0,2%. Для менших — головний біль, ураження системи дихання

2. Метан | Газові прилади | Вибухи, пожежі, отруєння

3. Оксиди азоту | Печі, плити, відкрите полум'я | Ураження легенів, біль голови. Дитячі хвороби

4. Дим | Паління тютюну | Рак легенів, ураження легенів і мозку

5. Бензопірен | Цигарки, печі | Рак легенів

6. Метиленхлориди | Фарби | Нервові хвороби, діабет

7. Трихлоретан | Аерозольні балони | Ураження дихання і мозку

8. Тетрахлоретилен | Одяг після хімічного чищення | Рак. Ураження нервової системи, нирок, печінки

9. Формальдегід | Меблі та інші предмети | Ураження очей, мозку та системи дихання

10. Хлороформ | Гарячий душ з хлорованої води | Рак

11. Стирен | Штучні килими | Ураження нирок і печінки

12. Азбест | Ізоляція труб, вінілові покриття | Рак. Ушкодження легенів

13. Бактерії, віруси, грибки | Зволожувачі кондиціонерів, люди, тварини | Грип, "хвороба легіонерів" таін.

14. Радон | Ґрунт, стіни з бетону, граніт | Рак легенів

15. Шум | Всі гучномовці | Деградація слуху, неврози

1 6 . Електромагнітні хвилі | Дефектні НВЧ-печі та прилади | Пошкодження очей

Наведемо значення двох ГДК для найпоширеніших забруднень повітря.

Гранично допустимі концентрації деяких речовин у повітрі

Речовина | ГДК-сд, мг/м3 | ГДК-20, мг/м3

1 . Пари ртуті | 0,0003

2. Пари свинцю | 0,0003

3. Фенол | 0,003

4. Формальдегід | 0,003

5. Аміак | 0,004

6. Пари фтороводню | 0,005 | 0,02

7. Сірководень | 0,008 | 0,03

8. Оксиди азоту | 0,04

9. Сірчистий газ | 0,05 | 0,5

10. Сажа (кіптява) | 0,05 | 0,15

11. Пари сірчаної кислоти | ОД | 0,3

12. Пил нетоксичний | 0,15 | 0,5

13. Чадний газ | 1,0 | 3,0

У читачів може скластися хибне враження, що загрози чатують на нас лише на виробництві, а вдома ми у значно більшій безпеці. Насправді це зовсім не так. Якщо одного "чудового" дня засоби масової інформації почнуть щовечора повідомляти про всі випадки отруєння з вимушеним зверненням до лікарів, то ми будемо вражені тією обставиною, що на одного потерпшого на робочому місці постійно припадає п'ятдесят отруєних "у домашніх умовах".

Фахівці підрахували: в наших домівках можна зустріти будь-що з приблизно 60 000 небезпечних субстанцій (рідких, твердих і газоподібних). Ті, хто рятує потерпших від наслідків ближчого ознайомлення з токсичними властивостями цих речовин, неспроможні і безсилі попередити і запобігти трагедіям. Наприкінці 80-х років XX ст. у Радянському Союзі зазначалося щороку приблизно 1 000 000 (один мільйон!) гострих отруєнь, які якщо і входили у статистику, то в рубрику "побутовий травматизм". Вас цікавить, скільки ж гинуло? На щастя, не всі, "лише" близько 50 000 щороку. Погодьтеся, це надто багато.

Але й це ще не все. Значна частина врятованих вже до смерті (очевидно, дуже прискореної) не могла позбутися наслідків "побутової хімічної війни".

Задумайтеся над цими рядками. Не поспішайте втягувати в себе, наче пилосос чи помпа, все, що перебуває в межах досяжності.

Забруднювачі і масштаби забруднення

Забруднювачами вважатимемо джерела або "винуватців" появи у довкіллі шкідливих для живого речовин чи форм енергії. Зрозуміло, вони можуть бути як природними, так і антропогенними (штучними, створеними людиною). Загальної кількості забруднювачів не встановлено, їх нескінченно багато.

Оскільки під час кожного опису дії забруднюючих речовин (або полюанпгів) звертатимемо увагу на їхні джерела, то не вдаватимемося до надто детальної класифікації і характеристик самих забруднювачів, а обмежимося найсуттєвішим.

Рекордсменом за масою забруднюючих речовин вважають гірничорудну промисловість. Для видобутку тонни, грама чи й міліграма потрібної речовини вона вивергає з надр і звалює на родючі ґрунти або зсипає у водотоки десятки тонн "порожньої" породи. Якщо її всю скласти у "дитячі кубики", то вийде "всього" десяток, але чималих, бо ребро кожного становитиме 1 км (тисячу метрів!).

І це ще не все. Якщо додати ту землю, яку обробляють селяни, то вийде, що людина зрушує з місця понад 25 кубічних кілометрів земельки і камінців щороку. Уявляєте, скільки це поглинає енергії?

Не знаємо, чи варто людям цим пишатися, але вони вже стали першою геологічною силою на Землі (принаймні, на її поверхні), бо вулкани й океанічні рифти Землі вивергають менший обсяг твердих порід.

Програючи за масою викидів, промисловість і транспорт легко беруть гору над усіма кар'єрами і шахтами за сумарною токсичністю і шкідливістю "своїх" забруднень.

Та й серед них є свої рекордсмени. Якщо враховувати лише токсичні забруднення повітря, то у розвинених країнах розподіл "вини" має такий вигляд:

всі види транспорту - 59 %;

спалювання викопного палива і дерева - 28 %;

чорна і кольорова металургія - 13 %;

інші джерела - 10 %.

Загальна кількість викинутих у біосферу шкідливих і отруйних речовин невідома. Більш-менш близьке до істини значення можна навести для промисловості: 338 млн т потенційно небезпечних викидів у 1991 р. Від решти джерел (транспорт, сільське господарство тощо) загальні викиди отрути і напівотрути досягають, очевидно, 500 млн т щороку. Однак через значні зміни в промисловості показники забруднення перестали підвищуватися, а часто й зменшуються.

Унікальними джерелами забруднення є людські поселення. Без шуму, диму і блискавок, характерних для вулканів, великі міста впливають на довкілля ще негативніше, ніж "вогняні гори". Інколи вже за сотню кілометрів від промислового міста (типу нашого Кривого Рогу) прилади фіксують підвищений вміст пилу і газів. "Парфуми" деяких хімічних заводів Сходу України "свіжі" носи відчували