з відстані багато кілометрів (у місцевих жителів багаторічна адаптація зуміла-таки знизити захисну реакцію організму, вони навіть дивуються невдоволенню приїжджих повітрям їхнього рідного міста). Для детальнішого ознайомлення з усіма особливостями впливу
великого промислового міста на фізико-хімічні параметри довкілля може прислужитися табл. 19 з деякими цифровими даними. На наш погляд, вони наочніше свідчать про обсяг і "глибину" впливу типових великих європейських міст на довкілля (міське забруднення середовища), ніж кількість у тоннах окремих викидів.
Зусиллями лише двох останніх поколінь загальний обсяг і токсичність викидів збільшилися настільки, що (без найменшого перебільшення) на поверхні Землі, як ракова пухлина, почали швидко розростатися антропопатогенні зони. Створені людиною у гонитві за випуском потрібної їй промислової і сільськогосподарської продукції, вони стали смертельно небезпечними для неї самої.
Найяскравіший приклад — сумнозвісна "30-кілометрова зона" навколо ЧАЕС, про яку ще йтиметься далі. Вкрай небезпечні деякі хімічні заводи, забруднене довкілля яких стало непридатним для життя. Часто, не маючи змоги переїхати в інше місце, там живуть і повільно вмирають від хвороб люди.
Та, мабуть, найгіршими і найбільшими за площею забруднення є "пестицидні" землі у багатьох зонах інтенсивного сільського господарства: Молдова, частина Півдня України, місця вирощування бавовнику у Середній Азії, рису в Приазовській Кубані тощо. Про наслідки цього отруєння земель йтиметься мова у розд. 9.
Список використаної літератури
Сытник К. М., Брайон А. В., Городецкий А. В., Брайон А. Д. Слов.-справ. по экологии. — К.: Наук, думка, 1994.
Рейтере Н. Ф. Природопользование/Слов.-справ. — М.: Мысль, 1990.
Адаменко О. М., Квятковсъкий Г. Й. Екологічна геофізика: Підруч. для студ. екол. спец. — Ів.-Франківськ: Полум'я, 2003. — 428 с.
Андерсон ДУК. М. Экология и науки об окружающей среде: биосфера, экосистемы, человек: Пер. с англ. — Л.: Гидрометеоиздат, 1985. — 159 с.
Баблоянц А. Молекулы, динамика и жизнь. Введение в самоорганизацию материи: Пер. с англ. — М.: Мир, 1990. — 375 с.
Баранцев Р. Г. Синергетика в современном естествознании. — М.: Эдиториал УРСС, 2003. — 144 с.
Бигон М., Харпер Дж., Таунсенд К. Экология. Особи, популяции и сообщества: В 2 т. — М.: Мир, 1989. — Т. 1. — 667 с.; Т. 2. — 477 с.
Биология и современность / А. В. Яблоков, Н. Ф. Реймерс и др. — М.: Просвещение, 1990. — 208 с. (Библиотека учителя биологии).
Биология охраны природы. — М.: Мир, 1983. — 430 с.
Бойчук Ю. Д., Солошенко Е. М., Бугай О. В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. — 2-ге вид., стереотип. — Суми: Вид. "Унів. книга", 2003. — 284 с.
Боков В. А., Лущик А. В. Основы экологической безопасности: Учеб, пособие. — Симферополь: СОНАТ, 1998. — 224 с.