Отже, між розміщенням виробництва і рівнем економічного роз-витку країни є глибинний зв'язок. Чим розвиненіша економіка, тим досконаліша (за інших однакових умов) територіальна організація та галузева структура народного господарства.

Рівень економічного розвитку країни визначається системою загальних показників, які треба знати економістові для аналізу ефек-тивності розміщення виробництва. До цих показників належать: валовий національний продукт (ВНП), валовий внутрішній продукт (ВВП), національний дохід, валовий суспільний продукт (ВСП), про-дуктивність суспільної праці.

Валовий національний продукт характеризує кінцеві результа-ти діяльності національної економіки та є найзагальнішим показ-ником рівня її розвитку. Він створюється як у матеріальній, так і в нематеріальній сферах діяльності. ВНП визначається як сума вало-вої доданої вартості усіх галузей народного господарства. До нього не зараховується вартість сировини, матеріалів, палива та інших матеріальних ресурсів, які були витрачені у процесі виробництва. Частина ВНП може бути зароблена за кордоном так званими "ре-зидентами" економічної території країни, наприклад, філіями фірм або приватними особами, які мають за кордоном джерело доходу. При обчисленні ВНП враховується також різниця між експортом та імпортом. Валовий внутрішній продукт характеризує кінцеві результати внутрішньої економіки, цебто без урахування надходжень ззовні. ВВП України в 1998 р. становив 104 млрд грн.

Валовий суспільний продукт визначається як сума валової про-дукції галузей матеріального виробництва. Він включає вартість витраченої сировини, матеріалів, енергії для виробництва продукції. Отже, це не тільки додана вартість, але й вартість минулої праці.

Національний дохід трактується подвійно. Колись у соціалістич-них країнах вважалось, що він утворюється лише у сфері матері-ального виробництва. Проте є й інше розуміння матеріального доходу: він утворюється і у сфері матеріального виробництва, і у невироб-ничій сфері. В такому випадку національний дохід дуже близький за змістом до валового національного продукту, але відрізняється від нього розміром податків на виробництво та імпорт, а також су-мою амортизаційних відрахувань.

Показники ВНП, ВВП, ВСП та національного доходу дозволя-ють визначити місце країни у світовій економіці. При цьому важ-ливо враховувати не лише абсолютні розміри згаданих показників, але і їх виробництво на душу населення. Є ще й інші величини, які також характеризують рівень економічного розвитку країни. Це національне багатство, що трактується як сукупність накопичених матеріальних благ. До нього зараховуються обсяги основних фондів, обігових коштів, приватного майна тривалого використання.

Продуктивність суспільної праці обчислюється як відношення виробленого національного доходу до чисельності працівників, котрі його створили. Залежно від методики визначення національного доходу, це можуть бути або усі працівники, або лише працівники зі сфери матеріального виробництва.

Нарешті, економічний розвиток країни визначається галузевою структурою економіки, її збалансованістю, питомою вагою галузей, що визначають науково-технічний прогрес. Важливою характеристикою є ступінь участі країни в міжнародному територіальному поділі праці.

Таким чином, економічним передумовам властива різноманітність проявів. Вони не лише впливають на галузеву структуру й просто-рову конфігурацію виробництва, але й визначають динамічність про-цесу розміщення продуктивних сил.

Таблиця ВВП ряду країн у 1997 р. (млрд дол. США)

Країна |

ВВП |

Країна |

ВВП

США |

7075 |

Велика Британія |

1110

КНР |

3670 |

Італія |

1100

Японія |

2640 |

Бразилія |

1000

ФРН |

1625 |

Мексика |

685

Індія |

1415 |

Канада |

630

Франція |

1160 |

Росія |

580