чергуються з сіросталевими плямами глею; на всю глибину він пронизаний тріщинами, по стінках яких багато кремнеземної присипки та колоїдних примазок бурого, сизого і темного кольорів. Ці тріщини розділяють ілювіальний горизонт на великі брили, які розпадаються на горіхуваті і призматичні структурні одиниці; поверхня їх вкрита гумусовими примазками, які утворюються внаслідок вимирання органічних речовин з верхніх горизонтів. Сірі лісостепові грунти в Передкарпатті поширені мало і пов'язані з карбонатними лесовидними породами. Є всі підтипи лісостепових грунтів від ясно-сірих до опідзолених чорноземів.
Ясно-сірі грунти за морфологічними ознаками нагадують дерново-підзолисті глейові з тою різницею, що в них у меншій кількості є залізо-марганцеві бобовини і з глибини 2 – 2,5 м порода скипає від соленої кислоти. Вміст гумусу в горизонті 2 %. Болотні та лучні горизонти тут дуже поширені. Вони займають заплавні та надзаплавні тераси річок.
2.6. Клімат.
Карпати відносять до області континентально-європейського клімату, головні риси якого визначаються наявністю атлантичних і трансформовано-континентальних повітряних мас. Клімат Карпат є помірно-континентальним з достатньою зволоженістю, нестійкою весною, нежарким літом, теплою осінню і м'якою зимою [6].
У найхолоднішому місяці – січні – середні температури коливаються залежно від висоти від – 3 до – 7,5? С і тільки на найбільш підвищених ділянках знижуються до – 8 – 9?С. На території Передкарпаття січневі температури знижуються із заходу на схід від – 3,9 до – 5,7?С. Ймовірність сильних морозів мала.
Період весни охоплює 70 – 85 днів. В березні теплі дощові дні часто змінюються морозними днями і снігом. У квітні середня температура підвищується до 7,5 – 8,3?С.
Літній період коливається в широких межах. Просторові зміни середніх температур липня більш значні: від + 18 ... +21 ?С на рівнинах до + 8 ... + 10?С в горах.
Осінній сезон охоплює три місяці – вересень, жовтень і листопад. Середня температура +8 ... +9?С. У Львові намічується 11 днів з середньою добовою температурою +10 ... +20 ?С [6].
2.7. Рослинний покрив.
Флора та рослинність багата і оригінальна. В складі флори налічується понад дві тисячі вищих спорових та квіткових рослин та 860 лишайників [7].
Серед квіткових рослин є велика кількість дерев і чагарників, що утворюють великі лісові масиви, які вкривають гірські схили та долини рік. З деревних порід майже половина є едифікаторними видами, що утворюють самостійні або змішані угрупування.
Основиними лісоутворюючими породами є бук лісовий, смерека ( ялина ) європейська, ялиця біла, дуб звичайний та дуб скельний, явір, вільха сіра, кедрова сосна, сосна звичайна, тополя і осика, береза. З чагарників, які мають едифікаторне значення, відмітимо вербу пурпурову, вербу чорніючу, сосну гірську, рододендрон.
В лісах та на луках росте приблизно 1500 видів квіткових травянистих рослин, серед яких багато корисних видів, дубильних речовин, які містять рослини,також є їстівні, лікарські види. До 300 видів рослин застосовується в народній медицині, з них у науковій медицині – 90, в тому числі фармакопейних – 59, 18 видів – красильних, 20 – дубильних. Серед травянистих рослин переважають представники родин Складноцвіті, Бобові, Розові, Губоцвіті, Злакові [7].