Структура промисловості за роки соціалізму сильно змінилася. В 1937 р. на машинобудування і металургію припадало лише 1/5 всієї промислової продукції, а в середині 70-х років їх частка перевищила 2/5. В цих же двох галузях було зайнято приблизно 45% загального числа працюючих в промисловості, а в текстильній і швейній – біля 1/6 (в 1937 р. останні дві галузі займали лідируюче положення, зосереджуючи біля 1/3 зайнятих проти 1/4, що припадали на машинобудування і металургію). Значна питома вага харчової промисловості", а також скляного і взуттєвого виробництва. Досить видне місце займають вугільна промисловість і електроенергетика. В роки соціалізму особливу увагу надавалося зростанню хімічної галузі, порівняно слабко і однобічно розвиненої раніше.

Таблиця 7.

Основні економічні показники [14]

Назва параметра | Значення | Рік

Частка будівельної промисловості б структурі ВВП (%) | 59 | 1994

Кількість нових жилих будівель, приміщень, взагалі споруд | 18162,0 | 1994

Валовий національний продукт (ВНП, в номінальному вираженні, млн. US $) | 132400,0 | 2000

ВНП надушу населення у відповідності з купівельною спроможністю (ПКС, US$) | 108700 | 1996

Індивідуальні споживацькі витрати на кінцеву продукцію надушу населення (US $) | 26200 | 1995

Середньорічні темпи росту реального ВНП (%) | 0,5 | 1990-1996

Середньорічні темпи росту реального ВНП на душу населення | 1,0 | 1990-1996

Зовнішньоторговельний платіжний баланс (млн. US $) | 4299,0 | 1996

У Чехії (на відміну, наприклад, від сусідніх Польщі і Угорщини) промисловість більш широко розосереджена по території країни. На економічній карті Чехії помітні декілька достатньо крупних індустріальних "згустків". Перш за все це район Праги-Пльзеня, Прикрушногорський буро-вугільний басейн і Остравсько-Карвінський кам'яновугільний басейн з їх важкою промисловістю, а також смуга між чеськими містами Градец-Кралове і Ліберец з переважанням текстильної і скляної галузей [59, 134].

Рис. 7.. Динаміка ВВП на душу населення (US $) [14]

Рис. 7.. Структура ВВП [14]

Рис. 7.. Структура ВВП [14]

Високорозвинена чеська індустрія вимагає багато енергії, потреби в якій важко забезпечити за рахунок власних паливно-енергетичних ресурсів. Понад 90% ці ресурси падає на частку вугілля – головного джерела виробництва енергії в Чехії. Видобуток вугілля за останній період сильно зріс, проте приблизно на 3/4 – це буре вугілля.

Буре вугілля розробляється в Мостецькому і Соколовському басейнах, як правило, відкритим способом із широким вживанням механізації. Велика частина кам'яного вугілля, що видобувається в головному басейні – Остравсько-Карвінському, йде нині не для виробництва енергії, а для коксування. В умовах інтеграції покращала структура енергетичного балансу. Частка рідкого і газоподібного палива в енергоспоживанні в середині 70-х років досягла 30%. Дуже важливе значення як для енергетики, так і для хімічної промисловості мають поставки з Росії нафти по нафтопроводу "Дружба", а газу – по газопроводах "Братство", "Союз" і частково по газопроводу Росія – Західна Європа, що проходить по території Чехії [59, 134].

Рис. 7.. Експорт/імпорт продукції добувної промисловості (млн. US $) [14]

На вугіллі (перш за все бурому) працює багато крупних теплоелектростанцій; наймогутніші з них споруджені поблизу від кар'єрів, оскільки транспортувати буре вугілля на значні відстані надто невигідно. ТЕС виробляють основну частину електроенергії. Зразу ж після Другої світової війни почалося будівництво каскадів гідроелектростанцій на річках Влтава і Baга. Влтавські ГЕС більш крупні, з великими водосховищами, а ГЕС на Baга, як правило, середні. Особливо важливе значення для Чехії має будівництво атомних електростанцій. На початку 70-х років в південній Моравії побудовані дві АЕС [59, 135].

Таблиця 7.

Енергетика [14]

Назва параметра | Значення | Рік

Кількість електроенергії на душу населення (кВт-год) | 58800 | 1885

Щорічне споживання електроенергії надушу населення (кВт-год) | 56560 | 1885

Рис. 7.. Щорічне виробництво/споживання електроенергії (млн. кВт-год) [14]

Рис. 7.. Експорт/імпорт електроенергії (млн. кВт-год) [14]

Рис. 7.. Структура виробництва електроенергії [14]

Рис. 7.. Щорічне виробництво електроенергії (млн. кВт-год) [14]

Рис. 7.. Щорічний видобуток/споживання сирої нафти (млн. барелів) [14]

Рис. 7.. Щорічна видобуток/споживання природного газу (млн. куб. м) [14]

Рис. 7.. Видобуток природного газу (млн. куб. м) [14]

Рис. 7.. Щорічний видобуток/споживання вугілля (тис. т) [14]

Великий розвиток за післявоєнний період одержала чорна металургія. Вона забезпечена власним коксованим вугіллям, а залізняк використовує майже цілком привізний; родовища власних руд дуже сильно виснажені. Після війни був побудований могутній металургійний комбінат в Кунчице, поблизу Острави, корінним чином реконструйовані заводи у Вітковіце (передмістя Острави) і місті Тршинець. Інший, старіший осередок чорної металургії знаходиться в Центральній Чехії, біля Кладно. Тут виплавляється високоякісна сталь, переважно в електропечах; широко використовується металолом. Металургійні заводи країни дають головним чином сортовий і листовий прокат, яких особливо потребує машинобудування Чехії.

Машинобудування – найголовніша галузь чеської промисловості. За останні роки особливо розвинулося важке машинобудування, головним чином виробництво комплектного устаткування – енергетичного, металургійного, хімічної і іншої металоємної продукції, що йде переважно на експорт. Для машинобудування країни характерна надзвичайна різноманітність продукції, що випускається, серед якої – турбіни і блюмінги, автомобілі і трактори, верстати і підшипники, вугільні комбайни, багатоковшові екскаватори, річкові судна і багато іншого.

У порівнянні з найрозвиненішими індустріальними державами в чеському машинобудуванні поки що менша частка електротехніки, зокрема електроніки, оптико-механічної промисловості, автобудування та інших галузей з масово-потоковим виробництвом. Більш характерний випуск середньосерійної і особливо малосерійної продукції – складної, вимагаючої від робітників і інженерно-технічного персоналу високої