Моравія. Ця історична "земля" розташована в центральній частині країни, на перехресті важливих широтних і меридіональних доріг. Одна з них проходить в північно-південному напрямі через "Моравські ворота" (область пониження між горами Єсеник і передгір'ями Моравсько-Сілезьких Бескид) і потім по долині Середньої і Нижньої Морави, пов'язуючи Остравсько-Карвінський басейн із південно-східною Моравією і південно-західною Словаччиною. Район багатий кам'яним вугіллям. Видобуток коксівного вугілля і коксохімічна промисловість, чорна металургія і важке машинобудування – така основна господарська спеціалізація Моравії в масштабі країни.

Північно-східну частину Моравії займає Остравсько-Карвінський басейн, "сталеве серце" Чехії, найважливіша вугільно-металургійна база країни. Він дає 85% кам'яного вугілля (у тому числі все коксівне вугілля), що видобувається в Чехії 3/5 чорних металів, що виплавляються. Ніде більше в країні немає такого скупчення шахт, крупних заводів і фабрик, гірницьких селищ, як тут.

Міста і робочі селища басейну майже злилися в одну агломерацію. Серед них різко виділяється Острава – головний центр металургійного виробництва в Чехії. Острава – старовинне місто, в ньому є і ратуша XVII ст., і храм XIII ст., і вузькі старі вулиці, але ніде більше в Чехії ви не побачите в межі міста стільки шахтних споруд, корпусів електростанцій, металургійних, машинобудівних і хімічних заводів. Будучи адміністративним центром Північно-моравської області, Острава є також і культурним центром: тут декілька вищих учбових закладів, що готують фахівців для гірської промисловості і металургії [59, 157].

Світовою популярністю користуються автомашини "Татра", що виготовляються на автозаводі в місті Копршивніце, розташованому поблизу від басейну.

Ядро центральної Моравії утворює Гана – родюча рівнина, розташована в середній і верхній течії р. Морави. Пейзаж тут нагадує східне Полаб'я. Усюди поля, поля, поля... Пшениця, жито, "ганацький" ячмінь, що йде на солод, цукровий буряк, люцерна. Лугів тут зовсім мало, лісів майже немає, хіба що невеликі гайки – березові, осикові або грабові. Подекуди посадки хмелю, фруктові сади. Багато цукрових; пивоварних, винокурних, молочних, сироварних, м'ясоконсервних заводів, млинів. Проте головну роль в місцевій промисловості грає машинобудування. Найважливіший центр цього району – Оломоуц; це старовинне місто, багате архітектурними пам'ятниками періодів середньовіччя і Відродження. Характерна особливість оломоуцьких площ – фонтани, побудовані у стилі бароко на початку XVIII ст. В місті є університет, заснований в 1576 р. В даний час Оломоуц – важливий промисловий центр з машинобудівними, харчовими та іншими підприємствами. Недалеко від нього розташований Простеєв – найбільший в Чехії центр виробництва готового одягу.

На південний схід від Оломоуца знаходиться відомий за межами країни Готвальдов – місто взуттьовиків. Він лежить серед прикарпатських височин, вузькою смугою витягнувшись по долині невеликої річки.

На захід від Готвальдова, біля підніжжя Чесько-моравської височини, лежить Брно, друге за величиною місто країни, центр південно-моравської області і крупний промисловий вузол. Брно виділяється перш за все машинобудуванням (випуск турбін, тракторів, підшипників, хімічної апаратури і т.д.), а також шерстяною промисловістю. Значні тут і підприємства харчової, меблевої і поліграфічної галузей. У місті двічі на рік проводиться Міжнародний ярмарок. Брно – важливий культурний центр з філіалом Чехословацької Академії наук (тут, зокрема, знаходиться Інститут географії), університетом та іншими вищими учбовими закладами, картинною галереєю, театрами, музеями [59, 159].

На захід від Брно починається обширна Чесько-моравська височина. Раніше це був економічно відсталий край, де люди жили бідно і замкнуто. Зараз край не впізнати. Там з'явилися десятки заводів і фабрик, і в їх числі крупний завод важкого машинобудування в Ждяре. Електрифіковані всі села; іншим, сучасним став їх зовнішній вигляд. Найзначніше місто району – Їглава, центр металообробки і текстильної промисловості.

На південь від Брно тягнеться родюча Дійсько-Свратецька низовина, де сіють цукровий буряк, ячмінь, пшеницю, кукурудзу. Це найважливіший в країні район овочівництва і головний район виноградарства. Тут проводяться великі меліоративні роботи.

11. Регіональне транскордонне співробітництво

Сукупність людей, правова організація та територія становлять три складові елементи держави, з яких останній – це площина географічна на якій реалізується державна суверенність. Поняття, яке виникло разом з процесом творення держави – це поняття кордону. Однак, воно зазнало значної еволюції від моменту утворення Європейського Союзу. Від початкового поняття кордону – закінчення території та економічної, культурної і політичної влади, ми дійшли сьогодні до поняття прикордонного територіального об'єднання площини спільних економічних та культурних інтересів, можливості зміцнення європейської інтеграції. Ця ситуація, що має місце в Західній Європи, починає складатися і розвиватися також Східній Європі. Основні положення транскордонного співробітництва викристалізувались в різноманітних правових документах, прийнятих Ради Європи, а саме:

а) Європейська Конвенція загальних принципів транскордонного співробітництва різних поєднань та органів територіальної влади (Мадрид, 21 травня 1980 р.);

б) Європейське Положення про територіальне самоврядування (Страсбург, 15 листопада 1985 р.);

в) Декларація про транскордонне співробітництво прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 6 листопада 1989 р. з нагоди 40-ї річниці заснування Ради Європи;

г) Додатковий Протокол до Конвенції загальних принципів транскордон-ного співробітництва, який був запропонований для підписання державам-учасницям 9 листопада 1995 р.

Транскордонне співробітництво, згідно з уявленням Ради Європи, не є:

1) зовнішньою політикою даної держави, а стосується зв'язків між органами влади на локальному та регіональному рівнях;

2) засобом, за допомогою якого територіальні самоврядування здобули б компетенції, яких не можуть мати згідно їх внутрішнього законодавства. Щоб