сприятливого соціального клімату в країні. Уряд Чехії планує проведення пенсійної реформи, збільшення частки спільного фінансування медичного обслуговування для громадян, розширення платних форм навчання [65].
Необхідно підкреслити, що прискорення економічного розвитку Чеської Республіки повинно супроводжуватися відповідними змінами в структурі її господарства. Позитивними змінами, в цьому плані, можна назвати угоду між урядом та опозицією щодо перегляду податкової політики та проведення пенсійної реформи.
Отже, роблячи оцінку того, наскільки Чеська Республіка наблизилась за "копенгагенськими критеріями" (зокрема, за тими, де визначають вимоги щодо економічного розвитку країни-претендента), зазначимо, що Чеською Республікою за останні два роки було досягнуто значного прогресу в підвищення рівня ефективності функціонування ринкової економіки, що вимагало лібералізації торгівлі, усунення цінового регулювання та дієздатної правової системи. У квітні 2001 року уряд Чехії прийняв "Економічну програму до вступу (pre-accession)", а у червні – "Стратегію щодо забезпечення економічного зростання" ("Big Bang plan"), які успішно втілюються у життя та вже дали позитивні результати [4].
Серед проблем, які потребують вирішення, слід відмітити розширення платіжного дефіциту та дефіциту бюджету, що було спричинено значним розміром "трансформаційних" витрат. Не була повністю досягнута мета і цілковита фінансова стабілізація в середньостроковому періоді. Необхідне подальше поліпшення законодавчої моделі, яка спрямована на забезпечення більш легкого входження та виходу з ринку, фінансового регулювання. Процес приватизації та реструктуризації великих державних підприємств повинен проводитися більш швидкими темпами, так само як і заходи спрямовані на підвищення ефективності функціонування підприємств, які залишаються у власності держави.
Синергія плідної співпраці підприємницького сектора та сектора науки разом із далекоглядною стратегією держави могли би разом вивести, як економіку Чехії, так і економіку інших країн Центральної та Східної Європи на світовий рівень конкурентоспроможності, збільшуючи її виграш і від регіональної інтеграції.
Висновки
Отже, офіційна назва країни – Чеська Республіка.
Державний устрій – парламентська республіка. Глава держави – президент. Законодавчий орган – двопалатний парламент (Сенат і Палата депутатів).
Географічне розташування – держава знаходиться у Центральній Європі. Межує з Німеччиною, Польщею, Австрією і Словаччиною. Довжина кордону – 2303 км.
Площа території – 78 864 кв. км.
Адміністративно-територіальний розподіл – 13 областей і столичне місто Прага.
Чисельність населення – 10,3 млн. осіб.
Столиця – м. Прага (1,2 млн. мешканців).
Інші великі міста: Брно (377 800 мешканців), Острава (318 500), Пльзень (165 600), Оломоуц (103 100).
Державна мова – чеська.
Релігія – переважають римо-католики (39,2%), без віросповідання (39,7%).
Державне свято: 28 жовтня – день заснування самостійної чеської держави (1918 р.).
Колишня грошова одиниця – чеська крона (Кч), 1 крона = 100 галержів; зараз – євро.
Державний гімн – пісня "Де моя батьківщина". Вона нагадує чехам про чеське Відродження 1-ої половини 19 століття.
Членство у міжнародних організаціях – Чеська Республіка є членом Організації Об'єднаних Націй, НАТО, Всесвітньої торгової організації, Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку і членом Європейського Союзу.
Чехія – парламентська республіка.
Глава держави – президент (обирається парламентом на 5-річний термін). Президентом може стати лише людина, яка одержала більшість голосів у кожній з палат. Президент виконує здебільшого представницькі функції.
Згідно до конституції, президент Чехії має значні важелі впливу. У багатьох випадках він приймає рішення одноосібно і ні перед ким не відповідає за них. Він, наприклад, призначає раду Центрального банку, а це означає, що у випадку конфлікту з урядом Центробанк може проводити політику, яка не узгоджується з діями міністра фінансів. Президент також призначає суддів та голів Верховного і Конституційного судів.
Законодавча влада. Законодавчий орган – двопалатний парламент. Складається з Сенату (81 місце, обирається загальним голосуванням на 2-, 4- і 6-річний термін) і Палати Депутатів (200 місць, депутати обираються на 4-річний термін).
Законодавча система основана на австро-угорському кодексі, національне законодавство було змінено для приведення його у відповідність до вимог Організації з Безпеки і Співробітництва в Європі, не визнає верховенства Міжнародного Верховного Суду (в Гаазі).
Виконавча влада. належить уряду, очолюваному прем'єр-міністром. Чеський уряд утворений лівоцентристською урядовою коаліцією.
Юридична влада. Верховний Суд – судді і голова Суду призначаються президентом довічно. Конституційний Суд – судді і голова Суду призначаються президентом довічно. Повноліття наступає у 18 років. Конституція прийнята 16 грудня 1992 року.
Економіка Чехії базується на принципах відкритого вільного ринку. За оцінками спеціалістів легальна державна система, що приваблює іноземних інвесторів надійними гарантіями цілісності їх вкладень, розвинена інфраструктура, кваліфікована і дешева (за європейськими мірками) робоча сила а також низка інших критеріїв створюють передумови швидкого розвитку економіки Чехії.
Чехія є асоційованим членом Європейського економічного союзу, прагне стати повноправним членом ЄС. Рішення про вступ до Євросоюзу прийнято на референдумі у червні 2003 року. Відтак, в різних галузях економіки розпочався інтенсивний процес підготовки до роботи в нових умовах. Рішення про вступ до ЄС вимагає також певних змін законодавства, тобто приведення їх у відповідність до загальноєвропейських правил. Вже сьогодні умови для роботи бізнесмена в Чехії наближені до західноєвропейських.
Промисловість є найрозвиненішим і найважливішим сектором економіки Чехії. Вона становить 40 відсотків національного прибутку. На початку 1999 року після проведення програми приватизації приватний сектор промисловості перевищив 80 відсотків. Стабільно працюють підприємства харчової промисловості, електротехнічної, лакофарбової, побутової хімії, авіаційної, автомобільної промисловості.
Провідна роль в економіці Чехії належить обробній промисловості та машинобудуванню. Зокрема, виробництву автомобілів, сільськогосподарських машин, верстатів і т. д.
Металообробка, електротехнічна, хімічна, текстильна і швейна промисловість досить розвинені в Чехії. Чеська промисловість оснащена сучасним обладнанням і кваліфікованою робочою силою.
Сьогодні Чехія вважається найбагатшою в Центральній Європі, найбільш