що істотно впливає на спеціалізацію сільського господарства, геологічна та тектонічна будова території – на розміщення різних видів мінеральної сировини.
Таблиця 2.
Країни Східної Європи [27, 192]
Країна | Столиця | Площа, тис. км2 | Населення, млн. осіб | Густота населення, осіб/км2 | ВНП на душу населення, дол. (2000 р.)
Білорусь | Мінськ | 207,6 | 10,1 | 48 | 7 500
Естонія | Таллінн | 45,1 | 1,5 | 33 | 10000
Латвія | Рига | 64,5 | 2,5 | 38 | 7 200
Литва | Вільнюс | 65,2 | 3,7 | 57 | 7 300
Польща | Варшава | 312,6 | 38,5 | 123 | 8 500
Росія (євро-пе-й-сь-ка частина) | Москва | 4309,5 | 115,5 | 27 | 7 700
Словаччина | Братислава | 49,0 | 5,3 | 108 | 10 200
Угорщина | Будапешт | 93,0 | 10,2 | 110 | 11 200
Україна | Київ | 603,7 | 48,6 | 82 | 3 850
Чехія | Прага | 78,8 | 10,3 | 130 | 12 900
Усього | 5829,0 | 247,6 | Середня – 87 | Середній – 8600
За останні 10 років у ЕГП регіону відбулися такі зміни:
розпад СРСР, утворення СНД і нових країн;
об'єднання Німеччини;
розпад Чехословаччини, внаслідок чого утворилися дві самостійні держави: Чехія і Словаччина;
поява на південних кордонах "нестабільних" щодо військово-політичного стану сусідів – балканських країн, Югославії [27, 192].
Друга половина 80-х років XX ст. увійшла в історію цих країн як період докорінних соціально-політичних змін. У Польщі, Угорщині, Чехословаччині, НДР, Болгарії, СРСР зазнали краху політичні режими, запроваджені після Другої світової війни за зразком сталінської адміністративно-командної системи. Правлячі комуністичні та робітничі партії одна за одною втратили монополію на владу, більшість із них розпалася.
Політичні та соціально-економічні зміни вплинули на формування сучасної політичної карти Східної Європи. Внаслідок розпаду СРСР утворилися незалежні держави: Латвія, Литва, Естонія, Білорусь, Україна, Росія. Виникло нове політичне та економічне об'єднання – Співдружність Незалежних Держав (СНД). Країни Прибалтики до нього не ввійшли.
У процесі глибоких революційних змін країни Східної Європи вступили у період політичних та економічних реформ, активно стверджуючи принципи реальної демократії, політичного плюралізму, ринкової економіки. Розбудовується багатоукладна економіка з рівноправними формами власності, у тому числі приватною, формується інститут громадянського суспільства, наявна тенденція врахування розрізнених економічних, політичних, національних і культурних інтересів різноманітних груп населення.
3. Природні умови і ресурси
Витягнутість в західно-східному напрямі, різноманітність геологічних структур (на території країни є і древні кристалічні масиви, і більш пізні гірські підняття, і западини, заповнені осадочними породами), пересіченість рельєфу, а також положення Чехії на головному європейському вододілі зумовили значні відмінності між окремими частинами країни в кліматі, ґрунтах і рослинності. В Чехії не зустрінеш вражаючих уяву природних контрастів, але не побачиш і обширних одноманітних просторів [59, 126].
Рельєф країни вирізняється різноманітною та складною будовою. Можна виділити дві основні різні за геологічною будовою частини: Чеський масив і Моравську рівнину. Чеський масив розташований на заході і має форму чотирикутника з при піднятими краями. Він являє собою горбисте плато з висотами 460-610 м, над якими піднімаються окремі височини, такі як Брді на південному заході від Праги чи Доуповські гори на сході від міста Карлові-Вари. Плато знижується на півночі у долині річки Лаби (Ельби). З трьох боків Чеський масив оточують гори середньої висоти. Лише в окремих місцях вони перевищують 1000 м. Це гори Крушне на північному заході, Корконоші на півночі, Орлицькі гори на сході, Карпати на південному сході, Шумавські гори на півдні і південному заході і Чеський ліс на заході. Середня висота над рівнем моря 450 м (середня європейська 315 м) [1].
На сході і південному сході Чеський масив обмежений значно нижчою та значно ширшою Чесько-Моравською височиною. Найбільшу протяжність і висоту мають Судети; вони складаються з розділених поперечними і повздовжніми долинами гір, кожна з яких має свою назву. Це Лужицькі та Їзерські гори (із заходу на схід, Крконоше, Орлицькі гори, Високий і Низький Єсенік. В центральній частині Крконоше знаходиться гора Снєжка (1603 м), яка є найвищою точкою країни.
Моравська рівнина складається із окремих низин та невеличких висот. Вона звужується на північ, а там, де Студети і Карпати зближуються, стає зовсім вузькою, формуючи так звані Моравські Ворота. На сході від рівнини вздовж кордону із Словаччиною починаються Карпати [1].
Корисні копалини. Мозаїчна геологічна будова сприяла різноманітності корисних копалин, родовища яких досить широко розкидані по території країни. Відносно великі запаси кам'яного вугілля, зосереджені головним чином в Остравсько-Карвінському басейні (при цьому вельми значна частка коксівного вугілля). Ще більші поклади бурого вугілля, сконцентровані в улоговинах Прикрушногір'я – Мостецькому і Соколовському басейнах. В Крушних горах і ряді інших місцевостей зустрічаються дрібні родовища залізної, сурм'яної, поліметалевих руд. Країна багата високоякісним каоліном, магнезитом, графітом, кварцовими пісками, будівельним і виробним каменем. Світову популярність мають чеські мінеральні джерела (курорти Карлові-Вари, Маріанське-Лазнє, П'єштяни та ін.). Проте скільки-небудь значних запасів таких важливих корисних копалин, як нафта і природний газ, Чехія не має.
Можна виділити декілька територіальних угрупувань корисних копалин: 1) Прикрушногірську (буре вугілля, каолін, кварцові піски, мінеральні джерела); 2) Центрально-чеську (кам'яне вугілля, поліметали, рідкісні метали, мергель, вапняк); 3) Північно-Моравську (кам'яне вугілля, родовища кольорових металів в горах Есеник, вапняк) [59, 127].
Отже, в країні є значні поклади кам'яного вугілля (головним чином в Остравсько-Карвінському і Кладненському басейнах), а також породи бурого вугілля