Чехія дуже багата на цілющі мінеральні води, що є причиною активного розвитку курортів [1].

Річки. Речная сеть Чехии довольно густая, однако более или менее крупных и многоводных рек очень мало. Лаба, начинающаяся в Крконошах, тоже находится в пределах Чехии лишь частично. Сток почти всех рек в течение года резко колеблется. Подземными водами страна сравнительно бедна. Все это затрудняет водоснабжение, особенно в густонаселенных промышленных районах. Большинство рек зимой замерзает, хотя и на непродолжительное время. Судоходна Лаба (включая нижнее течение ее притока Влтави). Гидроэнергетический потенциал, 60% которого приходится на Словакию, составляет около 3 млн. кВт. [59, 127]

Головними водними артеріями країни є річки Влтава, Морава, Лаба (Ельба), Одра (Одер). У Південній Чехії знаходиться значна кількість озер. Дуже поширені греблі з водосховищами, які є джерелами питної води та електроенергії. Крім того, навколо водосховищ розташовані рекреаційні зони, такі як, наприклад, Ліпно чи Орлик [1].

Клімат. Територія Чеської Республіки знаходиться в кліматично сприятливій області помірного поясу Північної півкулі. Кліматичні умови Чехії дають можливість назвати її мостом між Сходом та Заходом. Країна розташована у зоні переходу від середньоєвропейського морського клімату до континентального південно-європейського.

Зима мінлива, а літо тепле і вологе. Середня денна температура найхолоднішого зимового місяця –5° С, а найтеплішого літнього місяця – +20° С. В Моравії, розташованій у південно-східній частині країни, дещо тепліше, ніж на іншій території. Максимальна температура січня: +10°С, середня: –3° С, мінімальна: –2° С, у червні відповідно – 33°С, 18°С, 10°С. Кліматична різниця в межах країни відносно невелика і визначається характером рельєфу і висотою над рівнем моря [1].

Річна кількість опадів складає 550 мм на рівнинах і 1400 мм в горах. Найбільша кількість опадів випадає в горах (в Крконоші, Шумаві, Високому Єсеніку опадів більше, ніж 1200 мм на рік), в той же час як рівнинні території на півночі від Праги отримують всього 480 мм.

Розподіл ґрунтів у великій мірі визначається рельєфом. На рівнинах (перш за все Полабській, Верхньоморавській) поширені чорноземи, в горбистих місцевостях – бурі лісові ґрунти, що змінюються зі збільшенням висоти підзолистими. Для гірських районів типові так звані скелетні ґрунти [59, 127].

Рослинність і тваринний світ. Чехія – одна із найбільш лісистих країн Європи. Лісові масиви розташовані в гірській частині країни, а також в центральній частині Чехії. Серед дерев переважають промислово-цінні хвойні породи, перш за все ялина (61%) та сосна (22%), а також бук і дуб. В країні налічується 1351 заповідник, в тому числі три великих національних парки загальною площею 1111,2 км2. На заповідники припадає майже 12% території країни [1].

Велика частина природних лісів до теперішнього часу вирубана. В чеських областях на місцях вирубок була посаджена ялина (вона швидко росте). В результаті частка хвойних порід в лісах на чеських землях сильно зросла, а частка листяних – скоротилася. Окрім лісових районів дерева висаджуються на неродючих безлісих землях, непридатних для сільського господарства, вздовж річкових берегів із метою їх зміцнення і на схилах горбів і гір, щоб оберегти ґрунт від розмиву [59, 127].

Значна кількість озер зумовлює велике число різної промислової риби. Тваринний світ також дуже багатий і різноманітний. У гірських лісах водяться притаманні для цієї місцевості олені і рисі, зустрічаються вовки і ведмеді, що стосується дрібних тварин – то це лисиці, білки, ласки [1].

Ефективно охороняється тваринний світ, завдяки чому в країні досить багато птахів і звірів. Проте багато з поширених у минулому видів тварин (наприклад, зубр, лось, бобер) до теперішнього часу повністю знищені, але, коли їдеш по дорогах Чехії, деколи мало не біля узбіч бачиш зайців, а недалеко від якого-небудь села або містечка можна злякати фазанів, куріпок. Дуже добре поставлений облік диких тварин. Створена мережа заповідників. Є також розплідники диких тварин, мисливські резервації. Багато птахів і звірів, особливо зайців і куріпок, в Чехії виловлюють і експортують. Оскільки і лов і полювання ведуться розумно, в строго встановлених межах, кількість диких тварин залишається більш-менш стабільною.

Природні умови країни в цілому сприятливі для економічної діяльності. Рельєф не створює дуже вже великих перешкод для шляхів сполучення і для сільськогосподарського освоєння. В рівнинних місцевостях поєднання температурного режиму і режиму випадання опадів переважно сприяє землеробству. Ґрунти на рівнинах, як правило, родючі. Поки що значні лісові ресурси [59, 128].

У Чехії дбайливо відносяться до природи, розумно використовують її багатства, вживають ефективних заходів з метою охорони навколишнього середовища від забруднення. Не дивлячись на високу густоту населення, могутню промисловість і розвинене сільське господарство, природа тут не пригнічена людиною. Чехи зуміли зберегти природні фарби рідної землі. Тут переважають м'які, красиві ландшафти. Пейзажі чеських земель відрізняються строкатістю і багатобарвністю. Радує око мозаїка полів, лугів, садів, шапки лісу на височинах і горах, стрічки річок і річок, перегороджених дамбами, ставки, дороги, обсаджені фруктовими деревами, червоні черепичні дахи сільських будинків, потопаючих в зелені, башти середньовічних замків, невеликі чистенькі містечка, що притулилися біля підніжжя горбів.

4. Населення

Згідно з переписом населення 1995 року, у Чехії проживає 10,3 млн. осіб. Густота населення складає майже 130 осіб на км2. Більшість чехів проживає у маленьких містах і селищах. Найбільшим містом країни є столиця – Прага, у якій мешкає 1,2 мільйони осіб.

За етнічним складом Чехія досить однорідна. Майже 95 відсотків мешканців країни – чехи, 3,8 відсотка – словаки, а решта