таких електрокип’ятильників шляхом підключення їх до акумуляторної батареї котушки блокувального реле або шунтування його контактів. Включають електрокип’ятильник тільки після того, як впевняться по водомірному склу, що в ньому є вода регулятор подач сирої води працює нормально. При заниженому рівні води, або її відсутності електронагрівчі елементи (Тени) швидко перегоряють і кип’ятильник виходить з ладу. При включенні справного кип’ятильника на повну потужність стане приблизно на 5 мм вище червоної лінії 15, після чого поплавковий клапан знову закривається.
В границях цих різниць коливається рівень води при нормальній роботі кип’ятильника.
Якщо кип’ятильник не буде своєчасно відключений, то після наповнення водозбірника, засіва кип’ячена вода буде витікати через патрубок 3.
Як тільки збірник кип’яченої води наповниться до 15 літрів, тобто до червоної лінії 2 на водомірному склі 30, необхідно відключити електричний обігрівач або закрити регулювальну задвижку в дверцятах зольника. Перевищення рівня води за червону лінію не допускається, якщо збірник 32 порожній і необхідно ще кип’ячена вода, потрібно знову включити електричний нагрівач, або відкрити регулюючу задвижку і при необхідності відкласти в топку тверде паливо. Після перерви дії кип’ятильника рівень води повинен знаходитися на 5 мм вище нижньої червоної лінії 15, нанесеної на водомірне скло поплавкового клапану.
При включенні електонагрівних елементів, чи розпалювання кип’ятильника, вода в кип’ятильному просторі від нагрівання розширюється віддаль рівня води в конусі від верхнього краю зменшується з 40 до 15 мм. Але вода ще не переливається через край конусу, а рівень її співпадає з верхньою червоною лінією 14 на водомірному склі. На цьому рівень до зовнішнього кожуху кип’ятильника приварений зливний патрубок 3,через який стікає зайва розширена вода.
Коли вода починає кипіти, вона переливається через край конуса в водозбірник. Рівень води в конусі понижується до нижньої лінії 15, поплавковий клапан відкривається і сира вода поступає в кип’ятильний простір до тих пір, поки рівень в ньому.
Принцип роботи комбінованого кип’ятильника непреривної дії
Кип’ятильник працює в такому порядку: вода із систему водопостачання поступає через трьохходовий кран – 8 (рис.1) в сітчатий фільтр 9 відстійника, де очищується від механічних домішків.
З водовідстійника по трубі 7 і далі через поплавковий клапан води поступає в кип’ятильний простір. Рівень води в кип’ятильному просторі піднімається до тих пір, доки не закриється поплавковий клапан при цьому рівень води в конусі 31 водозбірника буде на 40 мм вище верхнього краю конуса, внаслідок чого сира вода не може попасти в збірник 32 кип’яченої води.
По показнику рівня води 12 корпусі поплавкового клапану можна впевнитись в тім, що кип’ятильний простір наповнений водою до необхідного рівня гніздо – 5 служить для верхнього електронагрівчого елемента – 33, двох бакових нагрівчих елементів – 27, вказівника рівня кип’яченого – 20 кранів.
В корпусі кип’ятильника є водозбірник – 32 і топка – 31 які розміщені в середині зовнішнього кожуха і утворюють заповнюваний сирої водою кип’ятильний простір. Паливо кладуть в топку на колісник 26. Люки зольника і топки закривають дверцятами 25 и 28.
Регулятор подачі сирої води окладається з кожуху 18 і кришкою 13, поплавка 16 з віссю і клапаном, покажчика рівня води 12 і перепускної труби 6. Водовідстійник зібраний з трьохходового крану 8, сітчатого фільтра 9, скляної колби 10 та натяжної скоби 11 170 до 1000 С при порожньому збірнику кип’яченої води і роботі на твердому паливі не перевищує 10 хвилин, з електропідігрівом – 20 хвилин; те саме при збірнику заповненому холодною кип’яченою водою і роботою на твердому паливі – 20 хв., з електропідігрівом – 30 хв.
Продуктивність
Продуктивність кип’ятильника при роботі на твердому паливі і на електроенергії складається відповідно: 16-18 та 12-14 літрів/год.
Час від розпалювання на твердому паливі і до початку кипіння 10-12 хв. до наповнення збірника кип’яченою водою 20-25 хв.
Будова комбінованого кип’ятильника неприливної дії
Кип’ятильник складається (рис. 1) – з корпусом 1, з основи зольника 24 з ящиком для золи – 23, кришка з гніздом – 4.
Охолоджувач питної води.
Призначення
Пристрій для охолодження питної води складається з охолодженого агрегату, баку для охолоджуємої води (кип’яченої) і збірника з краном 1 (рис. 2) для її відбору. В якості використовується скраплений газ хладон- 12 (хладатент)
Під хладатентом розуміють охолоджуючу речовини з допомогою якою може бути досягнуто відвід тепла від навколишнього середовища (в даному випадку гарячої кип’яченої води).
В якості хладатенів приміняються рідини, що киплять при низьких температурах: сірнистий ангідрид аміак, хлористий метил, вуглекислота хладон – 12, хладон – 22. Вони добре розчиняються в маслі. Добра розчинність створює сприятливі умови для змащування компресора
На пасажирських вагонах в охолоджувачах питної води використовують хлорид – 12 (дифтордихлорметан)
Хладон – 12 – це безколірний газ в 4,3 тяжчий повітря практично не має ні запаху, ні кольору.
Температура кипіння води – 12 при атмосферному тиску 29,80 С, а температура замерзання – 1550 С.
Хладон не ядовитий, але вміст в повітрі більш 30% (по об’єму) приводиться до задухи із-за нестачі кисню. Під дією відкритого вогню газ розкладається виділенням фосгену. Хладон – 12 добре розчиняється в маслі і має здатність проникнення через маленькі щілини, навіть пори звичайного чавуну.
Зберігають хладон в стальних балонах, пофарбованих алюмінієвою фарбою з написом хладон – 12, з паспортом, що знаходиться під ковпаком кожного балону.
Будова. Принцип роботи охолоджувача питної води
Бак 3 (рис. 2) наповнюється кип’яченою водою температурою не більше 600 С перед включенням холодного пристрою цей бак