На валу привідного електродвигуна 14 компресора насаджена крильчатку-вентилятор 9 для обдуву компресора повітря.

Терморегулюючий вентиль 7 відрегульований в заводських умовах на нормальну роботу установки, тому не рекомендується проводити додаткове його регулювання. Різницю температури вимиканих та вмиканих агрегату регулюють з допомогою вента, що знаходиться на щиті термостату 6 (повернення гвинта вправо зменшує граничну різницю температур і навпаки). На цьому щитку знаходиться і головний перемикач термостата, який має 3 положення :

„В” – Виключено;

„А” – Автоматична робота;

„Н” – Включено для нормальної роботи

Головним перемикачем необхідно користуватися для перемикання в одне з вказаних положень.

Для вмикання агрегату служить вимикач на розподільчому щіті в службовому відділені.

Через три години після вмикання холодного агрегату можна брати охолоджену воду для пиття. Термостат забезпечує автоматичну роботу установки у дозволяє регулювати температуру охолодження води в межах +12-+200 С. коли вода охолодиться до вказаної температури термостат автоматично вимкне агрегат і знову його ввімкне при підвищені температури в холодильній камері.

Принцип роботи

Для компресійних холодильних пристроїв основано на властивості деяких речовин – хладагентів знижувати температуру при переході з рідкого стану в газоподібний стан, в результаті низького зниження їх тиску і знову нагріватися, відбираючи тепло від навколишнього середовища (гарячої кип’яченої води).

Основними агрегатами компресійного холодильного пристрою є компресор який служить для стиснення і перекачування газу, внаслідок вимираючої властивості хладону. Затримуючи домішки, фільтр захищає циліндри компресора клапани, регулюючі вентилі і інші апарати від передчасного зносу і забруднення. Фільтр об’єднаний з осушувачем в одному апараті і встановленій на трубопроводі між ресивером і регулюючим вентилем.

Запорні вентилі – встановлюють на компресорах, ресиверах і трубопроводах. На трубопроводах з рідким хладаном застосовують мембранні вентилі, гніздо яких щільно закривається спеціальною мембраною з клапаном. На трубопроводах з парами хладону встановлюють сальникові вентилі, що мають клапани з двома поверхностями ушільнення.

Всі вентилі розміщуються по ходу хладону, тобто так щоб він поступав під клапан і сплавів манію корозією та замерзання регулюючого вентиля.

В якості поглинання вологи (абсорбентів) застосовують силікагель (окис кремнію), що являє собою скло видні пористі зерна діаметром 2-5 мм, або синтетичний цеоліт в вигляді зерен діаметром 2-3 мм. Цеоліт є едофективним абсорбентом, так як його поглинаюча властивість приблизно в 5 раз більша ніж у силікагель. Крім того, він не впитує масло, легко миється і майже не змішує свої вологопоглинаючі властивості при нагріві до температури 600 С.

Силікагель і цеоліт можна використовувати багато разів. Для відновлення властивостей поглинати вологу їх нагрівають на стальній сітці з мілкими отворами в електричні печі (силікагель при температурі не більше 2000 С, а цеоліт 4500 С) на протязі 3-4 годин.

- Фільтри – призначені для поглинання механічних домішків (іржі, піску та інші), які можуть з’являтися в системі холодильної установки. Охолоджується парами, що входять в цилінд з випаровувач через патрубок.

- Ресивер – призначений для збирання різкого хладону, що поступає з конденсатору, який потім поступає до регулюючого вентиля. Пристрій ресивера звільнює конденсатор від рідкого хладону і покращує умови теплообміну, так як в цьому випадку нижні труби, вільно від рідкого хлодону, також беруть участь з конденсації парів. Крім того, ресивер забезпечує безперебійну подачу рідкого хладону до регулюючого вентиля. Ресивер являє собою циліндричний об’єм оснащеним вхідними і вихідними патрубками з запорними вентилями. А також оглядовим склом для контролю за кількість хладону. Ресивер, як правило повинен бути заповнений хладоном на 75-85 % об’єму. Для захисту від повезеного тиску ресивери обладнані запобіжними клапанами.

Осушувач – застосовують для поглинання вологи з хладону так як її наявність в системі визиває пошкодження деталей з латуні і гарячої води.

По конструктивному виконанню й принципу дії випаровував аналогічний конденсатору і відрізняється тільки тим, що в конденсаторі хладон віддає тепло в навколишнє середовище (повітря), а в випаровувачі поглинає з навколишнього середовища (гарячої кип’яченої води).

Випаровувач являє собою окремий агрегат разом з колектором і терморегулюючими вентилями. Під випаровувачем знаходиться піддон для збору і відводу конденсату, що утворюється при охолодженні гарячої кип’яченої води.

Теплообмінник – призначений для переохолодження рідкого хладону перед регулюючим вентилем за рахунок перегріву парів, що ідуть з випаровувала в компресор. Це досягається підвищенням холодопродуктивності агрегату і забезпечується нормальне повернення масла з випаровувала в картер компресора.

Теплообмінник – це стальний циліндр, в середині якого розміщений мідний змієвик. Рідкий хладон, що поступає в змієвик з ресиверу через трубу.

Конденсатори

Конденсатори призначені для перетворення пари хладона, поступаючої від компресора в рідкий стан. Конденсатор з повітряним охолодженням представляє собою ребристу батарею, виконану з тонкостінних мідних трубок невеликого діаметру в вигляду змієвиків з патрубками.

Пари хладону входять в колектор, а рідкий хладон відводиться знижу з колектору.

Основною характеристикою роботи конденсатора є інтенсивність подання тепла від хладону до навколишнього повітря, що в свою чергу залежить від площі поверхності труби конденсатора, швидкості руху повітря і хладону. Чим більше тепловідаюча площа і швидкість руху в повітря, а також чим менше забруднений конденсатор, тим інтенсивніше