За механічним складом верхнього горизонту, ці ґрунти пиловато-легкосуглинисті, часто середньо і лише зрідка важко суглинисті.

Чорноземи глибокі мало гумусні. Характерні досить значним вмістом гумосу (5-6 %) добре насичені основами. Від соляної кислоти закипають у перехідному горизонті. Мають сприятливі фізико-хімічні властивості, місять багато поживних речовин. Їх використовують під найбільш цінні культури – пшеницю і цукрові буряки.

Фауна. Серед земноводних у Городенківському районі великої цільності популяції у теплий період року досягають ставкова та трав’яна жаби, зелена ропуха. Їстівні види – ставкова і озерна жаба. У їжу вживають лише їхні задні ніжки, які вважаються делікатесом.

З плазунів влітку найчастіше трапляються прудка і живородяща ящірка та звичайний вуж. Живлячись комахами ,ящірки приносять особливу користь лісовому господарству.

З птахів до літнього аспекту належать: зяблик, шпак, іволга, вівчарик, ковалик, зозуля, горлиця звичайна, дрозди чорний та співучий, славка чорноголова, мухоловка сіра, щеврик лісовий. На заплавник луках Дністра та його притоках, на оброблювальних землях домінують плиски біла і жовта, одуд, польові горобці, жайворонки польові, граки, білі лелеки, деркачі, у населених пунктах – хатні горобці, міські та сільські ластівки.

До зимового аспекту масових лісових видів пернатих належать: синиці, сойка, великий строкатий дятел, пишуха, повзик, польовий горобець, сороки. Усі ці пернаті корисні, але корисність не завжди стала Теріофаука визначається домінуванням дрібних і середніх видів ссавців, передусім звичайної полівки, польової та хатньої мишей, зайця-русака, крота, лисиці, лісової полівки, звичайної буро зубки ,білки лісового тхора.

Природні комплекси рівнинного лісостепового типу.

Вони займають Городенківський р-н.

Характерними рисами цех ландшафтів є: а) майже суцільне поширення на всій території лесовидних суглинків, на яких утворилися ґрунти чорноземного типу: глибокі малогумусні чорноземи, опідзолені чорноземи, сірі та темносірі ґрунти, б) панування в природному рослинному покриві широколистяних лісів, переважно дубово-буково-грабових і різнотравно-злакових степів.

Городеньківський природний район являє собою відносно понижену закарстовагу хвилясту рівнину. Абсолютні висоти коливаються у мажах 3000-320 м. Глибина розчленування незначна (40-60 м).

Велику геолого-геоморфологічну та геоботанічну цінність має резерват Масьок в околицях с. Острівець Городенківського району. Тут є і виступи гіпсових скель із заболоченими лійками та підземним потічком і озером.

В околицях Городенки збереглася цікава памяка природи в урочищі Голови. Це невелика карстова западина з виступаючими боками гіпсу, на яких поширені степові та гіпсофільні рослини. Іншим цінним природоохоронні об’єктом біля Городенки є озеро Чертяк з рідкісною водяною рослинністю. Мінеральні лікувальні води.

Городенківське родовище підземних вод питного призначення. Тільки у ньому водовміщуючими породами є пісковики девонського, крейдового та неогенового віку, що залягають на глибинах від 6,5 м до 70 м. Води цього родовища мають гідрокарбонатно-сульфатний каліцієво-магнієвий хімічний склад та мінералізацію 0,5-0,7 г/л.

Появи сульфідних (сірководневих вод) в джерелах та свердловинах зареєстровані в селі Торговиця, а також у місті Городенка за складом близько до лікувальних вод відомого буковинського санаторію “Щербинці”. Дебіти свердловин до 130 м3/добу вказують на реальні перспективи щодо створення на базі цих родовищ лікувально-санаторних закладів.

Через відсутність коштів залишається невирішеним питання будівництва станцій пом’якшення води для Городенківського централізованого водопровода. Якість води характеризується підвищеним вмістом солей твердості.

У порівнянні з 1999 роком погіршилась якість води на бак показниках з 25,9 % до 36,4 %.

У 2000 році відмічається перевищення середніх показників захворюваності на сальмонельози, на гастро ентероколіти в 21 більше разів.

Господарство

Промисловість. В галузі промисловості району діє 6 підприємств. Середньорічне валове виробництво продукції складає 20 млн. гривень, з якого 82 % - продукція харчової промисловості. Найбільші підприємства – це ВАТ “”Городенківський цукровий завод, потужність якого це 22 тис. тонн цукру за сезон та ВАТ “Городенківський сирзавод”, потужність якого 44 тис. тонн переробки молока за рік.

Важливе значення дл яекономіки району матиме запуск заводу з приготування ін фузійних розчинів, збудованого спільно із спеціалістами відомої французької фірми “UPSA”.

Сільське господарство. Городенківський район є традиційно аграрним регіоном області. Враховуючи географічне положення та кліматичні умови, аграрний сектор району е високо привабливим щодо інвестування та програмою економічного та соціального розвитку області визначений пріоритетним.

Площа сільгоспугідь району складає 61,4 тис. га, у тому числі ріллі 50,7 тис. га. У галузевій структурі сільського господарства рослинництво становить 61 %, тваринництво 31 % та підсобні промисли 8%.

В районі розвинуті такі напрями сільськогосподарського виробництва: вирощування зернових культур цукрових буряків, картоплі, овочів, фруктів, виробництво молока та м'яса.

На території району створено три машино-тракторні станції з новою високоефективною сільськогосподарською технікою, 42 пункти заготівлі сільгосппродукції, 84 пункти заготівлі молока, 13 пунктів ветеринарного обслуговування тварин у приватному секторі. Аграрний сектор має всі можливості забезпечити переробну галузь сировиною.

Будівництво та інфраструктура. Будівництво е важливою галуззю економіки району. Сфера будівництва в районі нараховує 7 організацій, з яких З виконують будівельно-монтажні роботи, 3 здійснюють будівництво та ремонт доріг, 1 виконує сантехнічні роботи. Крім будівельних організацій в сфері будівництва працюють 35 дрібних підприємців.

В районі є понад 20 родовищ корисних копалин. Надра багаті сировиною для виробництва будівельних матеріалів, особливо каменю червоного запаси якого складають понад 2 млн. М куб.

Працюють 5 цегельних заводів потужність яких складає понад 13 млн. штук цегли за рік.

Місто Городенка районний центр має автобусне та залізничне сполучення із містами Чернівці, Львів, Тернопіль, Коломия, Івано-Франківськ, Київ.

Додаток

Завдяки цим двом іменам невелике покутське місто увійшло на сторінки історії українського та зарубіжного мистецтва. Вони, тобто архітектор Бернард Меретин і скульптор Йоган Георг Пінзель, є творцями знаменитої пам'ятки барокової архітектури — костелу Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії у