Косова винищили німці Пелипейко І. Єврейська громада Косова. ”Гуцульський Край” 1995, 18 березня; його ж. Голокост на Гуцульщині. „Гуцульська школа” 2000, № 1-2, с. 55-58.. Тоді ж багато нагробних плит із жидівського цвинтаря німці позвозили до будинку ґестапо і забрукували ними подвір’я. Так трагічно закінчилася історія жидівської громади Косова.
8. Ансамблі світських церков.** Про дві косівські церкви монастирського походження див. Манастирі.
а) Церква Успіння Пречистої Діви Марії на Старому Косові очевидно існувала вже під час згадки про " село Косово" 1424 року, через те що в ті часи парохії фундувалися при самому закладенні села або відразу ж по прибуттю поселенців, дуже часто – на їх власне бажання, або на прохання війта Грушевський М. Історія України-Руси. т. V: Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях XIV-XVII в. У Львові 1905, с. 270.. Ще певніше можна стверджувати про існування церкви в році 1579-му, коли згідно з податковим реєстром у "селі Кошові" був "1 піп" Див. п. 8..
1739 року тут, "на ґрунті здавна освяченому коштом і старанням превелебного ксьондза Василя Никуровича, косівського декана, з підмомогою побожних людей", була зведена нова будівля церкви, - "хрещата, з п’ятьма копулами небосяжними, модно вгору виведеними, ґонтами покрита". 1824 р. церква згоріла разом зі всіма метриками, книгами, грамотами Шематизмъ всего клира греко-католической епархіи станиславовскои, на рокъ Божій 1887. Въ Станиславовъ 1887, с. 124..
1836 року на тому ж місці виставлено церкву з однією банею; її спалено під час Другої світової війни Пелипейко І., Дубей Р. Старий Косів. Населені пункти..., с. 68..
У дев’яностих роках ХХ ст. споруджено муровану одноверху церкву. Недалеко церкви зберігся парохіяльний будинок, у якому бували відомі діячі української культури (тепер тут корпус початкових кляс школи) Там же..
б) Міська церква Святої трійці мала бути заснована в час виникнення містечка, підтвердженням чого є інформація, що 1579 р. в "містечку Кошові" був "1 піп" Див. п. 8..
Коло 1740 року тут, "на ґрунті здавна освяченому коштом і старанням отця Андрія, міського пароха, вибудувано нову церкву, – хрещату, штукою архімодною з п’ятьма верхами вгору виведеними, ґонтами побиту." Продовж півтора століття церква спорохніла, а вдосвіта 21 серпня 1896 року згоріла до тла під час пожежі, що охопила сусідні квартали; згоріли навіть дашки на мурованій огорожі та ще й брама. Але більшість церковних речей (у тому Святі Дари, кивот, престольні образи) пощастило вирятувати: частину з них перенесли до дочірньої церкви на Манастирському, інші тимчасово поскладали в сусідніх християнських домах. Із церковних книг три згоріли .
З огляду на нечисленність і бідність парохіян, а також через відсутність підтримки або й утруднення з боку влади, довго не вдавалося приступити до віднови церкви. І лише незадовго перед Другою світовою війною було розпочато будову згідно з проєктом, виготовленим 1925р. архітектом Евгеном Нагірним зі Львова, і закладено глибокі кам’яні фундаменти та виведено мур майже на метер заввишки Бурдяк І. Чи відбудуємо храм. „Гуцульський край” 1995, 4 листопада; ЛНБ НАНУ, ВР. ф. 26. спр. 51/І. арк. 151. .
Одначе прихід радянської влади перешкодив продовжити будівництво. На місці церкви поставили пам’ятник Сталінові, потім – погруддя Марксові, яке 1990 року демонтували, а 1991- го встановили пропам’ятний хрест, 4жовтня 1996р. сесія Міської Ради повернула земельну ділянку міської церкви греко-католицькій громаді.
Мурована дзвіниця у формі воріт і могила січових стрільців, що розміщувалися колись на території церкви, були знесені у повоєнний час Корнеюк П. Відродитися в усьому. „Рад. Гуцульщина” 1990, 21 липня; Дреботюк-Тершак М. Відродім прадідівські Великодні звичаї! „Гуц. край” 1992, 25 квітня; Пелипейко І. Тригуб’як О. Цит. пр., с. 30..
в) Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії на Вербівці була закладена правдоподібно в кінці ХVІ ст., але не раніше 1579 року, позаяк окреме село Вербовець тоді ще не значиться, а тільки "село Кошов" і “містечко Кошов”, у яких записано по одному священику Див. п. 8..
В 1699 р. була зведена наступна церковна будівля "на місці здавна освяченому коштом отця Никорака", тамтешнього пароха; церква мала три бані й була побита ґонтами. Візитатор 1745 року зазначає, що "церква хоч стара, але зі всім добра, [щоправда] потребує ремонту даху, на котрий уже є вісім тисяч ґонтів, куплених на Волощині, тільки ще не спроваджених."
1853 року виставлено нову (теперішню) церкву, – з п’ятьма банями Шематизмъ... 1887, с. 125..
г) Церква свв. Якима й Анни на Смодному була заснована 1740 року "на ґрунті новому коштом і старанням велебного отця Григорія Жовнірчука". Церква мала три бані, була покрита ґонтами. Церкві у рік її заснування жертвував на відпущення гріхів Євангеліє Матій, родом з Дніпра, який повертався зі стамбульської неволі Там же, с. 126.. (Той самий козак Матій офірував у 1743 р. Євангеліє і святомиколаївському манастиреві).
Наступну (нинішню) церкву виставлено 1841р.; вона теж трибанна. Біля церкви є дзвіниця, вартарня, цвинтар.
ґ) Церква св. Стефана в Городі була заснована в останній чверті ХVIIIст. Тоді громада сусідньої Річки, будуючи собі нову церкву, стару подарувала в Город ЛНБ НАНУ, ВР. ф. 77, спр. 1028, арк. 2.. У 1868-1872 рр. зведено в Городі нову церкву Городенко М. Таємниця царських воріт. Косів 1997, с. 58-62; див. також:: Шематизм... 1925, с. 116 („В прил. Город, Ц. св. Стефана, вистав. і благ. 1866р.”).
д) Церква Зачаття св. Йоана Христителя