на Черганівці (Чегринівці). Барвисту леґенду про історію побудови цієї церкви розказав Станислав Вінценц у своєму знаменитому творі "На високій полонині" (1936 р.). Починається оповідь "із села Дідушкова Річка, що зветься також Красноїля… Росла там колись над Черемошем дуже велика гарна ялиця. 1757 року […] збудували з неї церківцю, з її грубого відземка зробили вівтар. Від тієї ялиці назвали парохію та село – Красноїля, себто "гарна ялиця". Ще перед сто тридцятьма роками та церківця там стояла; пізніше перенесли її на нове місце, зване Дубове, розташоване вгорі Дідушкової Річки, ближче до Голов. Там також звели, 1821 року, нову велику церкву, яка існує й досі. А стареньку церківцю[…] якби хтось хотів побачити, то мав би вирушити до Чегринівки. Саме там, при дорозі з Косова до Кут, стоїть вона напівзотліла, але все ще гарна; на пляні утворює хрест із короткими раменами, обліплена дашками та причілками. Над критим ґанком видніється напис – частково латиною, частково староцерковною мовою, - що мовляв, для потреб громади перенесено цю церкву 1821 року з Красноїлі".
Оскільки книжка " На високій полонині", як зазначено в додатку до неї, "базується головно на студіях[…] , і навіть найбільш прудкокрила фантазія автора ніколи не є довільною"1120 Vincenz S. Na Wysokiej Poloninie. Obrazy, dumy i gawedy z Wierchowiny Huculskiej. Warszawa 1936.
121 Schmatismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis/ Leopoli 1832, s.131.
122 Шематизмъ...1887, с.125.
123 Сеньків І. Цит. пр., с.31-32.
124 Девдюк Т. Евген Сагайдачний (1886-1961). “Гуцулія” Р.ХХХІ: 1999/2000, ч. 123-124-125-126, с.15.
125 Пелипейко И., Дацюк Я. Цит.пр., с. 81; Терлецький В., Фодор С., Гладун Я. Ботанічні скарбниці Карпат. Ужгород 1985, с. 69-72.
126 Lewicki S., Orlowicz M., Praschil T. Przewodnik zdrojowiskach i miejscowosciach klimatycznych Galicyi. Lwow 1912, s.74, 47.
127 Ibid., s. 3, 74, 47; Klimatyczno-sanatoryjne leczenie gruzlicy. “Kuryer literacko-naukowy” R. III, № 26, s. IV, VI.
128 Lewicki S., Orlowicz M., Praschil T. Op. cit., s. 3, 47, 74, 75.
129 Ibid., s. 47.
130 Пелипейко І. Косів: люди..., с. 38-39; його ж. Він заслуговує вдячності. “Гуц. край” 1993, 27 березня.
131 Пелипейко І. Косів: люди..., с. 39.
132 Демерджі Д., Оперштейн С. Яремчанська долина. “Радянська Україна” 1940, 15 серпня.
133 Відкрито курорт в Косові. “Ленінська правда” 1947, 5 червня.
134 Терлецький В., Фодор С., Гладун Я. Цит. пр., с. 69.
135 Виставка “Гуцульщина 2000”. Дослідження Наукового Гуртка Студентів-Архітекторів і Працівників Інституту Архітектури та Урбаністики Лодзької Політехніки. Польщп 1995-2000.
136 Пелипейко І. Катехізис здоров’я доктора Тарнавського. “Галичина” 1993, 4 лютого; його ж. Пам’яті Целіни Буші. “Гуц. край” 1999, 27 березня; див. також п. 129.
137 W.K. List z Kosowa Huculskiego. “Glos Pokucia” 1937, 14 listopada; Objasnienia do planu.
138 Zuber R. Op.cit.
139 Informator...
140 List z Kosowa...
141 Objasnienia do planu…
142 Ibid
143 Стеф’юк В. Зберегти для нащадків. “Рад. Гуцульщина” 1976, 12 жовтня; його ж. Музеї просто неба. “Комсомольський прапор” 1983, 16 липня.
144 Пелипейко І. Косів: люди..., с. 94.
145 Див. п.1.
146 Ostrowski W. Op. cit., s. 27.
147 Ibid, s. 27-28.
148 Закон України “Про основи містобудування” від 16 листопада 1992р.; Державні будівельні норми України ДБН 360-92 “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” від 17 квітня 1992р.; Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 26 лютого 2001р. “Про затвердження порядку визначення меж зон охорони пам’яток”.
149 Рудницький А. Кафедра реконструкції та реставрації архітектурних комплексів. “Вісник Національного університету “Львівська політехніка” 2001, № 429, с. 142-146.
150 Петришин Г., Топилко С. Чи повернемось до містечок? (Структурна будова та часова деструкція ренесансних містечок Галичини). “Архітектурний вісник” 1999, № 2(8), с. 13-15; Бевз М. Проблеми регенерації заповідних територій історичних міст. “Вісник Національного університету...” 2001, № 429, с. 146-155.
151 Стеф’юк В. Косів у перспективі. Пропозиція створення на території Косова міста-парку. “Гуц. край” 1995, 23 вересня; його ж. Як упорядкувати древній Косів. “Архітектурна спадщина України” 1996, вип.3, част. 2, с. 226-238; його ж. Заховалось місто між горами. “Галичина” 1998, 28 квітня; його ж. Просторове планування Івано-Франківщини. “Туризм сілький зелений” 1998, № 4, с.23; його ж. З історії просторового планування Івано-Франківщини. “Архітектурний вісник” 1999, № 1(7), с. 20; його ж. Просторова структура Косова-міста. Історія Гуцульщини. Під ред.Домашевського М. Т. IV. Львів 1999, с. 538-547; його ж. Косівське середмістя і його проблеми. “Гуц. край” 2000, 2 грудня; його ж. Модуль і просторова тканка Косівського середмістя. “Гуц. край” 2001, 17 лютого; його ж. Проблеми Косівського середмістя. Не будьмо байдужими до нашої культурної спадщини. “Поступ” 2001, 9 серпня.
152“Гуцульський край” 2000, 21 жовтня; „Галичина” 2000, 27 жовтня.
153 Шкурган В. Михайло Вишиванюк: Прийде той рік як сьогоднішній день. „Гуц. край” 2000, 28 жовтня; Шкурган В. Косів крокує до ХІІ фестивалю. „Гуц. край” 2000, 25 листопада; Сусак І. Михайло Вишиванюк: Давайте будемо йти в ногу! „Гуц. край” 2001, 13 січня; Гавука П. Працювати для майбутнього. „Гуц. край” 2001, 3 лютого.
154 Закон України "Про охорону культурної спадщини". “Відомості Верховної Ради України" 2000, №39, с. 769.
155 Рибенчук М. Майстерня комплексної реґенерації історичного середовища. "Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація" 1993, ч. 1, с. 74 – 77.
156 Большая Советская Энциклопедия. Изд. 2. T. 36. Москва 1955, с. 319 (Реконструкция); Українська Радянська Енциклопедія. T. 12. Київ 1963, с. 195 (Реконструкція); Архітектура. Короткий словник.., с. 251.
157 Бевз М. Становлення історико-містобудівних досліджень в