Треба сказати, що природну солянку (або, як її ще називали, - солотву, солуницю чи сировицю) використовували для одержання соли й раніше. Приміром, згідно з інвентарем косівської бані 1776 року її черпали з двох вікон (Никориного і Росульни), що мали по чотири стіни з нетесаного дерева, драницевий дах, линву з двома шкіряними кошами і валок з двома обручами, двома залізними чопиками та дерев’яною корбою для витягування сировиці; а виварювали ту сировицю в чотирьох вежах (Новій, Середній, Старій і на Горбі), в яких було сім черенів ЛНБ НАНУ, ВР.ф. 45. оп. ІІІ. спр. 121. папка 9. (залізних казанів пересічно по 10 кв. м кожний Гошко Ю. Промисли й торгівля в Українських Карпатах. Київ 1991, с. 15.).

Крім виробництва соли (переважно кухенної і частково промислової та тваринницької), практикувалося також застосування соляного розчину як лікувальної речовини, задля чого управа жупи утримувала лазню з кількома кабінами, обладнаними ваннами для солянкових купелів, якими могли користуватися робітники солярні та випадкові гості Monografia.., s. 26.. З дозволу дирекції та за певну плату організовувалися й цікаві екскурсії до підземель копальні Gasiorowski H. Op. cit., s. 259. завглибшки 300 м ДАІФО. ф. 2. оп. 8. спр. 417. арк. 25..

У період між світовими війнами продукування соли дедалі скорочувалося, а в 1938 році його повністю зупинено Там же. ф. 369. оп. 1. спр. 28. арк. 3.. Це найважливіше промислове підприємство Косова, яке відслужило мало не півтисячоліття, влада вирішила закрити через те, що тут працювали майже виключно українці, схильні до антиурядової діяльности; а ще тому, що косівська солярня була конкурентом соляних копалень у Бохні та Вєлічці біля Кракова Пелипейко І. Косівська ....

На місці зліквідованої жупи було засновано лікувально-солянковий заклад. Для цього: попередню лазню значно розширили; будинок льодовні перебудували на інгаляторій, обладнавши його іноземною апаратурою; конторський будинок пристосували для казина з рестораном, кав’ярнею, бібліотекою та читальнею; дуже гарний, але занедбаний, парк довели до ладу; збудували два тенісні корти. Протягом першого літнього сезону завдяки купальні та інгаляторію новостворений заклад виявився не тільки самодостатнім, але й навіть прибутковим, тому в наступному 1939 році було успішно завершено розпочате восени будівництво плавального басейну 75 х 25 м та обладнано в будівлі казина приміщення з лікувальними ваннами Wyciag z protokolu posiedzenia Rady Zwiazky Miedzykomunalnego dla utrzymania Zakladow Zdrojowo-Solankowych w Kosowie-Huculskim, odbytego dnia 19 maja 1938 r., s. 3.; на 1940-42 роки плянували побудувати кліматичний дім, а на 1941-44 – розширити купальню Objasnіenia do planu finansowo-gospodarczego na lata 1939/40-43/44. Kosow 1938.. Як гадали, той заклад, замінивши до певної міри недостачу розвагово-атракційних устатковань і віддаленість від залізниці, мусів вирішально вплинути на піднесення літникарства, туризму та курортництва в такій багатій на лагідний клімат і чудові краєвиди місцевості, як Косів і його найближча округа Див п. 75..

У вересні 1939 року на території колишньої солярні отаборився полк червоної армії, який під час відступу влітку 1941 року підірвав склади амуніції та спеціяльно закладену вибухівку, поруйнувавши тим чимало споруд Пелипейко І. Косівська....

Досі від солярні залишилися: запущена територія з Банським озером і кілька будівель, у яких містяться цехи фабрики "Гуцульщина"; від лікувально-солянкового закладу зісталися: спотворений перебудовою вхід і занедбаний басейн. Але навіть і в такому вигляді терени колишньої соляної жупи із зацілілими рештками становлять особливо цінний ансамбль пам’яток геології, археології, історії, а також промислової та курортної архітектури, на основі якого доцільно створити заповідник, а при заповіднику – музей солевидобутку, науково-дослідний відділ і вивірений передвоєним досвідом лікувально-солянковий заклад.

5. Середмістя

Це історичне ядро Косова, яке займає первісну (льокаційну) територію Косова-містечка, наділену під час його заснування (льокації) в середині ХVI ст. Оскільки заснування містечка було спричинене багатими покладами соли, то само собою розташували його недалеко місця солевидобутку, тобто соляної бані. Зі стратегічних міркувань територію на місто вибрали так, що вона обмежувалася від півночі стрімкою Міською горою, від півдня глибокою тоді річкою Рибницею, від заходу потоком Манастирчиком і від сходу – схилом Горба, який збігає в напрямі Рибниці.

На просторовий уклад новозаснованого містечка наклав свій відбиток панівний у той час ренесансовий стиль, – очевидно через посередництво інших українських міст, що їх так багато з’явилося тоді на сході Речі Посполитої, зокрема таких, як Замостя, Броди, Жовква та інші, а насамперед Львів, – хоч і заснований значно раніше, але відбудований заново після нищівної пожежі 1527р., – котрий помітно вплинув на розвиток містобудування цілої України Овсійчук В. Українське мистецтво др. пол. XVI – пер. пол. XVII ст. Київ 1985, с. 28-33; його ж. Українське мистецтво XIV – пер. пол. XVII ст. Київ 1985, с. 13-14..

У плянуванні та забудові Косова перш за все був дотриманий визначальний у ренесансі принцип реґулярности, пов’язаний з концепцією "ідеальних міст." Надану територію розплянували за всіма правилами урбаністики, на основі ортогональної модульної сітки з модулем* Szоlginia W.Op.cit., s. 241-242 (modul); Архітектура. Короткий словник-довідник. Під загальною редакцією Мардера А. Київ 1995,с. 171 (модуль). на 25 хелмінських ліктів (тт. 14 метрів і 40 сантиметрів, або третину