Польша

У світовому масштабі Польща не виділяється ні розмірами тери-торії та населення, ні економічною потужністю (табл. 3.38). Але на
теренах Європи її ресурсний потенціал, економічна й політична
роль досить помітні. За європейськими мірилами маштабами, вона
знаходиться серед найбільших держав за площею (майже дорівнює
розмірам Німеччини) і чисельністю населення (ненабагато поступаючись Іспанії). Але більш важливою є економічна роль Польщі в Європі. Польща є членом НАТО, ОЕСР, СОТ, а в 2004 р. була прийнята до Європейського Союзу. За рівнем економічного розвитку Польща знаходиться в третій десятці європейських держав.

На промисловість припадає близько 35% ВНП. В Япо-нії, наприклад - 32%, Німеччині - 30%. Однак технологічний рівень поль-ської промисловості значно відстає від цих країн. У 1990 р. частка приват-ного сектору в продукції промисловості становила кілька десятків процен-тів, але тепер частка приватних підприємств у промисловому виробництві Польщі домінує. В галузевій структурі промислового виробництва найбіль-шою є частка легкої і харчової промисловості (29%), машинобудування (28%) та паливно-енергетичного комплексу (23%). Незначними — хімічної (7%) і деревообробної (6%,) промисловості та металургії (5%). Найважливішою макрорегіональною особливістю польської промисловості є її надмірна концен-трація на півдні країни, особливо у Сілезькому воєводстві.На світових ринках вона відома як постачальник вугілля, чорних і деяких кольорових металів, тканин, продукції сільського господарства та харчової промисловості.
Польща посідає перше місце в Європі за видобутком вугілля та за

його експортом. Польща багата на енергетичну сировину. Проте це стосується лише вугілля. Запаси його в Польщі становлять 65 млрд. тон. Це переважно кам’яне вугілля, запаси бурого менші-14 млрд. тон.

Природні ресурси не відіграють визначальної ролі в економічному розвитку Польщі, проте мають певний вплив на структуру еко-номіки. Перш за все, слід назвати поклади кам'яного й бурого вугілля. Хоч за загальними запасами кам'яного вугілля Польща поступається в Європі Німеччині й Великій Британії, але вони більш доступні для розробки. В надрах Польщі є також багаті родо-вища кухонної солі, свинцево-цинкових, мідних руд (з вкрапленням срібла), сірки. Бракує країні нафти, газу (імпортується переважно з Росії). Газом Польща забезпечує себе лише на третину. Запаси нафти-10 млн. тон, газу-150 млрд. м. Нафта на 98% імпортна; вона надходить з Ро-сії нафтопроводом "Дружба" та з родовищ Північного моря (анг-лійських, норвезьких). З пуском до ладу нафтопроводу Одеса Броди Польща матиме ще одне (закавказьке) джерело постачання нафти. Осн. р-ни нафтовидобутку – Карпати, Передкарпаття і Польська низовина виснажені. При їх експлуатації використовуються вторинні і третинні методи (закачування газу, використання ПАР, полімерне і законтурне заводнення, внутрішньопластове горіння). Оскільки поклади нафти (14 млн т на 1999) невеликі, то вони не відіграють значної ролі у господарстві країни. Найбільші поклади нафти знаходяться на дні Балтійського моря (близько 70 км на північ від Розевії). Крім цього, експлуатуються невеликі поклади у Кросненсько-Ясельському нафтовому районі, Щецинському побережжі (Камень Поморскі, Висока Каменска), Кошалінському (Карліно), у західній частині Великопольщі. Ведуться інтенсивні пошуки нових покладів (особливо у Балтійському морі). У цих пошуках беруть участь також зарубіжні підприємства.

Природний газ. Видобуток та споживання природного газу в П. у 1999 відповідно склав: 4,4 та 10,3 млрд м3. Таким чином, власний газовидобуток задовольняє 40% внутрішніх потреб. Прогноз споживання газу в П. на 2005 г. – 15.5 млрд куб.м. Видобуток природного газу ускладнюється високим вмістом азоту (20-30%) і сірководнів. Запаси газу на родов. у Карпатах виснажені (до 90%). Глиб. залягання прогнозних запасів 3-5 тис. м. Перспективними вважаються г.п. кембрію зони шельфу Балтійського м., де відкриті пром. родов. нафти. Польський газовий ринок залежить від імпорту. Відповідальна за весь газовий сектор країни акціонерна компанія Polish Oil & Gas (POGC). Польща імпортує газ з Росії (64% необхідного країні газу у 2000), Нідерландів, Норвегії. Контракти з Росією Польща уклала до 2020 р. Планується будівництво газопроводу з Норвегії продуктивністю для Польщі в 5 млрд куб.м газу на рік (з 2007), а також імпорт в Польщу зрідженого природного газу з Катару, Нігерії, Норвегії і Алжиру.

Вугільна промисловість. Вугілля – основне джерело енергії для польської економіки. З видобутку вугілля П. в 2001 р займає 7-е місце в світі. Динаміка видобутку кам'яного вугілля (млн.т): 1990 – 148; 1994 – 134; 1998 – 117; 1999 – 112; 2000 – 110; 2001 – 102,0 млн т. (за Є.Кіцкі, доповідь 10.10.2002, Алчевськ). У експлуатації знаходяться родов. Нижньосілезького, Верхньосілезького і Люблінського кам’яновугільних басейнів. Осн. пром. значення має Верхньосілезький басейн. Нижньосілезький бас. – найбільш старий і відпрацьований, тому значення його меншає (розроблявся г.ч. до 1997 р.). Люблінський бас. освоюється. У 1975 було почато будівництво кар'єра “Белхатув" з проектною потужністю 40 млн. т вугілля на рік. У 1986 р. в П. діяло 69 шахт, більшість яких знаходилася на тер. Верхньосілезького пром. р-ну. Шахти високомеханізовані – понад 85% обсягу продукції добувалося в комплексно-механізованих лавах. Збагачення – в гравітаційних сепараторах, відсадочних машинах і флотацією. Реструктуризація гірничої галузі в П. триває з 1989 р. У 1993 р. існувала реальна загроза банкрутства галузі. В результаті реформи ліквідовано 29 шахт, понад 150 стволів, майже 3 тис. км виробок. Кількість видобувних лав зменшилася з 861 в 1989 р до 146 в 2002 р. Видобуток з лави збільшено з 863 т/добу (1989) до 2744 т/добу (2002). Державна дотація на реформу кам’яновугільної промисловості в