Зміни у складі призначеного уряду Президент проводить за уявленням Прем'єр-міністра.

Уряд Республіки подає у відставку: 1) з скликанням нового складу Рійгикогу; 2) в разі відставки або смерті Прем'єр-міністра; 3) якщо Рійгикогу виразив недовір'я Уряду Республіки або Прем'єр-міністрові. Недовір'я Уряду, Прем'єр-міністрові або міністрові може бути виражено ухвалою, за яку проголосували більшість складу Рійгикогу. В разі вираження вотуму недовір'я Уряду або Прем'єр-міністрові Президент Республіки має право протягом 3 днів призначити за пропозицією Уряду позачергові вибори в Рійгикогу. При вотумі недовір'я міністрові Президент звільняє його з посади. Питання про вираження вотуму недовір'я по тій же підставі може бути збуджений знов не раніше чим через 3 місяці після голосування по попередньому вотуму недовір'я. Уряд Республіки має право зв'язати ухвалення представленого їм Рійгикогу проекту з вотумом довіри. Якщо проект Рійгикогу не буде прийнятий, Уряд подає у відставку.

Основною конституційною проблемою в Естонії, як і в Латвії, є правове положення російськомовних жителів. Конституція гарантує широкі особисті, політичні і соціальні права, проте багато хто з них поширюється тільки на громадян. Закон про громадянство 1992 р. оголосив більшість російськомовного населення (500 тис. чоловік) негражданамі Естонії, позбавивши їх права брати участь в голосуванні і балотуватися на національних виборах. Дискримінаційний Закон, що діє, про громадянство 1995 р. перешкоджає його придбанню 30% жителів Республіки. Законодавство і державна влада у багатьох випадках віддають перевагу етнічним естонцям перед іншими громадянами.

Правова система

Спільна характеристика

Правова система Естонії входить в романо-германську правову сім'ю, займаючи в ній своєрідне місце. Нинішня правова система Естонії (так само як і сусідній Латвії) сформувалася впродовж останніх 150 років в результаті взаємодії самих різних правових культур, головним чином німецькою, дореволюційною російською, а також радянською.

Німецькі завойовники і колоністи, що складали правлячий клас в Естонії до початку ХХ ст, принесли з собою німецьке право, засноване у свою чергу на римському праві. Це право завдяки тісним торгівельним зв'язкам почало розвиватися тут під впливом спільних тенденцій розвитку німецького приватного права в Европе, навіть коли німецьке владицтво в XVI ст змінилося шведським, а на початку XVIII ст - російським. Уряд Російської імперії зберіг і упорядкував ті, що діяли в Остзейськом краю різноманітні закони (німецькі, шведські, польські і ін.), склавши "Звід місцевих узаконень губерній остзейських". Третій том цього зводу, охоплюючий цивільні закони, був затверджений в 1864 р., вступив в дію з 1 липня 1865 р. Він продовжував діяти як основне джерело цивільного права Естонії впродовж всього періоду Першої республіки (1918-1940 рр.). Тільки до 1940 р. був підготовлений проект сучасного Цивільного кодексу, проте його ухваленню перешкодили зміна політичного режиму і включення Естонії до складу СРСР.

На відміну від приватного у сфері кримінального права і процесу кінець кінцем запанувало російське законодавство. У 1889 р. на Прибалтику було поширено дію судових статутів Росії. У 1917 р. німецькі окупаційні власті ввели на території Прибалтики російське Кримінальне укладення 1903 р., що зберегло силу і після досягнення Естонією незалежності. У міжвійськовий період естонське право розвивалося на основі правових традицій, що склалися в попередні епохи. Земельна реформа, проведена в цей час, ліквідовувала земельну власність прибалтійських німецьких поміщиків і остаточно утверділа хуторський устрій сільського господарства.

У листопаді 1940 р. Президія Верховної Ради СРСР ввела в дію на території Естонії, як і інших прибалтійських республік, законодавство СРСР: кримінальне, карно-процесуальне, цивільне, цивільно-процесуальне, трудове і сімейне. Лише у 1960-і рр. біля Естонії (як і інших прибалтійських республік) з'явилися "власні" кодекси.

Естонія стала першою республікою в СРСР, що зачала радикальні державно-правові реформи. Зокрема, в ній вже в 1988 р. було оголошено про легалізацію приватної власності, а в 1989 р. ухвалені Закон про банки і Положення про акціонерні суспільства (у інших республіках тільки в 1990-1991 рр.).

В даний час естонська правова система швидко трансформується від радянської до класичного романо-германського права. Через історичну традицію (що йде ще від середньовічної німецької колонізації) найбільший вплив на правовий розвиток Естонії знов надає німецька правова культура. Цей вплив особливий помітно в нових принципах цивільного права. Законодавець також прагне врахувати і використовувати державно-правовий досвід, накопичений країною в період до 1940 р. Проте на відміну від сусідньої Латвії в Естонії не спостерігається масового відновлення застарілого законодавства міжвійськових років, а приймаються в основному нові, сучасні акти.

По темпах рекодіфікациі Естонія випереджає своїх прибалтійських сусідів і більшість держав СНД. До теперішнього часу прийняті нові Кодекс торгівельного мореплавання (1991), Кодекс про адміністративні правопорушення (1992), Кодекс про апеляційне і касаційне судочинство по кримінальних справах (1993),кодекс про виконавче виробництво (1993), адміністративно-процесуальний (1993), цивільно-процесуальний (1993), Комерційний (1995) і Кримінальний (2001) кодекси. Прийнята також більшість часток нового Цивільного кодексу (1994-1996).

Основним джерелом права в Естонії є закони і інші нормативні акти. На чолі ієрархії коштує Конституція, за нею слідують закони і ухвали, прийняті парламентом; укази Президента, ухвали і розпорядження уряду; ухвали і накази міністерств; акти місцевих органів влади і місцевої самоврядності.

Конституція встановлює принцип пріоритету міжнародного права: якщо закони або інші акти Естонської Республіки протіворечат ратифікованим Рійгикогу міжнародним договорам, застосовуються положення останні.

Цивільне і суміжні з ним

галузі права

У 1940 р. на території Естонії був введений в дію ГК РРФСР 1922 р. У 1964 р. він був