Тернопільська область

Пл. зелених насад-жень 4935 га. У Т.— 2 пам'ят-ки природи та 3 парки — па-м'ятки садово-паркового мис-тецтва місц. значення. У місті зосереджено понад 45 % вироби, пром. продукції області. Провідні галузі пром-сті: легка (виробниче об'єд-нання «Текстерно», виробниче швейне об'єднання, з-д штуч-них шкір, галантерейна ф-ка) та маш.-буд. (виробничі об'єд-нання «Тернопільський ком-байновий завод» і «Ватра»; з-ди: експеримент.-мех. та рем.-мех.). Розвинута харч, пром-сть (цукр., молочні, 2 хлібні, пи-воварні, прод. товарів, безал-когольних напоїв з-ди, м'ясний та хлібопродуктів комбінати). Вироби, буд. матеріалів (комбі-нати «Будіндустрія» та по ви-роби, шляхобуд. матеріалів, з-ди залізобетонних виробів та цегельний). Меблевий ком-бінат, фарфоровий з-д, фарма-цевтична ф-ка. Діють проект-но-конструкторський технол. ін-т світлотех. пром-сті, відді-лення н.-д. ін-тів тваринництва та ветеринарної санітарії. Мед., пед. (з геогр. ф-том), нар. г-ва ін-ти, Терноп. приладобудівний ін-т; 5 серед, спец. навч. закла-дів, 7 профес.-тех. уч-щ. Обл. філармонія; театри: укр. музич-но-драматичний та ляльок. Тер-нопільський краєзнавчий музей, картинна галерея. Будинок при-роди. Тернопільський відділ Ге-ографічного товариства України. Бюро подорожей та екскурсій. Численні об'єкти туризму (див. план міста і туристську карту області; за станом на 1991).

Літ.: Ельгорт Б. Б., Лопата В. Г., Чернявський Ф. Ф. Тернопіль. Істо-рико-краєзнавчий нарис. Львів, 1979; Дуда І. М., Мельничук Б. І. Тернопіль. Що? Де? Як? Фотопу-тівник. К., 1989.

О. В. Заставецька, Б. І. Заставецький. ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ. Утворена 4.XII 1939 внаслідок возз'єднання зх.-укр. земель у складі УРСР. Розташована у зх. частині республіки на По-діллі. На Пн. межує з Рівнен.,

на Сх.— з Хмельн., на Пд.— з Чернів., на Пд. Зх.— з Івано-Фр., на Зх.— з Львів, облас-тями. Пл. 13,8 тис. км2 (2,3 % тер. України). Нас. 1171,5 тис. чол. (1.1 1990; 2,3 % насе-лення республіки). Центр — м. Тернопіль. В області — 16 районів, 16 міст, у т. ч. одне — обл. підпорядкування, 21 с-ще міськ. типу, 961 сільс. населе-ний пункт. Область розміщена поблизу

Львівсько-Волинського кам'я-новугільного басейну та ін-дустр. Передкарпаття, між роз-винутими пром. центрами Пд.-Зх. екон. району Києвом та Львовом, що сприяє розвиткові її госп. комплексу. Територію області перетинають залізничні і автомобільні магістралі між-народного значення, траси ук-раїнської системи магістраль-них газопроводів. Грунтові й агрокліматич. умови сприятли-ві для розвитку сільс. та лісо-вого господарства. Населення і трудові ресурси. Нац. склад населення області однорідний: українці станов-лять 96,8 %, росіяни — 2,3 %, поляки — 0,6 %, ін. національ-ності — 0,3 %. Пересічна гус-тота нас. 84,7 чол. на 1 км2. Найгустіше заселені Придніст-ровська (Заліщицький і Борщів-ський р-ни) та центральна (Те-ребовлянський і Тернопільсь-кий р-ни) частини області. Мі-ське нас. 1990 становило 487,5 тис. чол. Переважають малі мі-ста, до найбільших належать Тернопіль, Чортків, Кременець, Бережани, Бучач, Теребовля, Збараж, Борщів. Виділяють З локальні системи розселення: Тернопільську, Кременецьку, Чортківську. Осн. частина тру-дових ресурсів зайнята в галу-зях матеріального вироби, (до 70 %), з них у сільс. і лісовому г-вах — 32,1 %.

Б. І. Заставецький, О. В. Заставецька. Природні умови і ресурси. У геоструктурному відношенні тер. області пов'язана з пд.-зх. окраїною Східно-Європейської платформи. Поверхня криста-лічного фундаменту нахилена на Пд. Зх. У тому ж напрямі

Тернопіль.

Панорама міста.

Домініканський костьол. 18 ст.

збільшується потужність оса-дочного чохла, який має різ-новікові структурні поверхи, що входять до складу Волино-Подільської монокліналі, Львів-ського палеозойського прогину і сх. частини Львівської крей-дової западини. Протерозойські і нижньопалеозойські породи виявлені окремими свердлови-нами. Силурійські вапняки, сланці, мер гелі відслонюються у долинах Дністра, Серета, Нічлави. Девонські пісковики, сланці, вапняки заг. потужні-стю до кількох сотень метрів залягають повсюди, крім сх. частини області. Юрські вапня-ки займають обмежені площі. Найпоширеніші відклади піз-ньокрейдового віку: вапняки, крейда, крейдоподібні мергелі, у ниж. частині розрізу — мі-сцями піски. Неогенові піски, глини, мергелі, вапнисті глини виповнюють нерівності у мезо-зойській товщі, невитримані у просторі й у розрізі. Антро-погенові відклади представлені пісками й галькою алювіаль-них терас і водно-льодовико-вими пісками, які перекриті на вододілах і надзаплавних те-расах лесоподібними порода-. ми.

Т. о. лежить у межах Поділь-ської височини, крайня пн.-зх. частина — у межах рівнини Малого Полісся. Поверхня підвищена платоподібна із заг. похилом з Пн. на Пд. Ампліту-да абс. висот перевищує 300 м, макс. висота (443 м) на край-ньому Зх., мінімальна (116 м) на Пд. Сх. Поверхня крайньої пн.-зх. частини області — ни-

зовинна пологохвиляста занд-рово-денудаційна, трапляються останці осадочних порід. Абс. висоти 210—250 м. Плоскі та пологохвилясті ділянки перева-жають у центр, частині (Тер-нопільське плато). Окремо ви-діляється пасмо Товтр (шир. 6—12 км, вис. 380—400 м), які перетинають центр, частину області з Пн. Зх. на Пд. Сх. У межах Подільської височини виділяють також горбогір'я: на Пн.— Кременецькі гори (вис. до 408 м), на крайньому Пд. Зх.— Опілля (вис. 360— 400 м). Поверхня Придніст-ров'я пологохвиляста лесова, глибоко розчленована каньйо-ноподібними долинами річок, балками та ярами. Абс. висоти 120—170 м. На Пд. Сх. пере-важають карстові форми рель-єфу (досліджено понад 60 пе-чер).

Область багата на різні нерудні корисні копалини. Налічується понад 300 родовищ вапняків, крейди, мер гелю, гіпсу, квар-цових пісків, цегельно-черепич-них глин та ін. буд. матеріалів. Паливні ресурси (буре вугілля, торф) мають місц. значення. Є джерела мін. вод (села Ко-нопківка і Настасів). Клімат помірно континенталь-ний з м'якою зимою і теплим, вологим літом. Пересічна т-ра січня від —5,5° на Пн. до —4,5° на Пд., липня відпо-відно + 18 і +19°. Абс. міні-мум — 32, —36°, абс. макси-мум + 37,