ВИШНІВЕЦЬ ... частинка історії кількох народів. Розкинувшись в мальовничій місцевості у верхів'ї1 ріки Горинь, волею долі став відомим далеко за своїми межами пам'ятками старовини, історією, багатою на події та імена визначнихлюдей.

Перша писемна згадка про Вишнівець зустрічається в історичних джерелах за 1395 рік. Великий князь литовський Вітовт, позбавивши Дмитрія Корибута Сіверського князівства, дав йому взамін кілька поселень на Волині, в тому числі Вишнівець. Тоді на правому березі р. Горинь, там де нині лежить село Старий Вишнівець, Д.Корибут збудував перший укріплений замок для захисту відтатаро-турецьких набігів.

У1494 році князь Михайло Вишневецький, з нагальної потреби зміцнити Старо-Вишнівецьку фортецю, яку часто нищили і руйнували татари, зводить новий замок на лівому березі р. Горинь, вибравши місце на стрімкому схилі так, що з півдня та заходу він був неприступний. З того часу Вишнівець став родовим гніздом могутнього роду князів Вишневецьких. Тут народився князь Дмитро Вишневецький - Байда, перший гетьман України, легендарний засновник козацької дружини на Малій Хортиці (1550р.), що стала

прототипом Запорізької Січі на дніпровських порогах.

У 1640 році Ярема Вишневецький розпочав будівництво великого замку. Значно модернізував замкові укріплення і збудував оборонний монастир 00.Кармелітів, який входив в єдину оборонну систему замку. У XVIII ст. поруч фортеці князь Михайло Серватій збудував прекрасну споруду-палац на зразок французьких, і розкішно прикрасив його.

У1744 році маєток перейшов у власність найближчих родичів князів Вишневецьких -графів Мнішеків. Вони прикрасили палац і розкішними меблями, дорогоцінними і люстрами, скульптурами, картинами, і Бенкетний зал був оздоблений 45тисячами | голландських кахлів із ручним малюнком.

Власники замку зібрали велику колекцію Іживопису. Лише портретів там налічувалося близько 600. До цієї кількості

входили і три збірки портретів магнатів Вишневецьких, Мнішеків, Тарлів. Виділявся портрет Дмитра Вишневецького, який нині зберігається у Київському історичному музеї. В 1846 році Вишнівець відвідав Т.Шевченко, який за завданням Археографічної Комісії їздив на Волинь і Поділля змальовувати історичні та археологічні пам'ятки. У вересні 1848 року в замку над Горинню побував французький письменник Оноре де Бальзак. Третій опублікований лист письменника до своєї коханої Е.Ганської був написаний у Вишнівці.

Значних втрат зазнав вишневецький палац під час Першої і Другої світових воєн, а велика пожежа 1944 року завдала йому нищівного удару. У 1960 році комплекс було відбудовано. На даний час, до його архітектурного ансамблю належать: Вознесенська церква (1530, реконструкція 1872-1873 pp., 1989 p.), залишки валів та бастіонів, мурів, садиба на території замку з палацом, службами, огорожами, брамами XVIIIct., парк XVIII-XIX століття, а також монастир 00.Кармелітів, розташований на колишньому Підзамчі.

Попри свої значні втрати вишневецький ансамбль і сьогодні залишається одним з визначних пам'яток України.

ЗБАРАЖ... за 22 км від Тернополя. На обох берегах тихоплинної річки Гнізна, притоки Серету, на мальовничій Подільській височині розкинулось старовинне місто Збараж. В народі ходять легенди, ніби тут збиралися дружини для захисту рідного краю, відтак це місце стало називатися Збаражем (Збиражем).

Першу писемну згадку про нього зустрічаємо у Галицько-Волинському літописі

під 1211 роком.

Літописний Збараж проіснував до 40-х років XIII ст. У 1241 році він був зруйнований під час татаро-монгольської навали.

Перша документальна згадка про Новий Збараж як місто відноситься до 1583 року.

Будівництво нового замку здійснили брати Кшиштоф та Юрій Збаразькі. Це були високоосвічені люди, які вчилися в Італії у великого Галілео Галілея. Одні дослідники називають автором замку італійського інженера Скамоцці, інші - голландського військового архітектора Генріха Ван Пеена. Князь Кшиштоф Збаразький, помер у 1627 році, не завершивши будівництво. Після смерті останнього зі Збаразьких, замок перейшов у володіння князів Вишневецьких, які продовжили роботи по укріпленню оборонних споруд та впорядкування палацу. Князі Збаразькі стали фундаторами монастиря і костелу 00.Бернардинів, спорудження якого розпочалося в 1627 році і було завершено через 10 років. Правда, у 1675 році татарські завойовники знищили костел і монастир. Лише в 1755 році Потоцькі відбудували весь монастирський комплекс, який ми можемо бачити і зараз.

Справжнім випробуванням для міста та його замку стали події 1649 року. Йшов другий рік визвольної війни українців проти польської шляхти. Польські війська під командуванням Яреми Вишневецького зайняли оборону в неприступному замку. ЗО червня до міста підходить полк Данила Нечая, а в перших числах липня - основні сили

шзаків на чолі з гетьманом і численна кримська орда, з якою Б.Хмельницький заключив союзний договір. Місто Збараж, всі польські сили в замку опинилися в тісному кільці. Почалася семитижнева облога. В стані захисників почалися хвороби, голод, паніка. Становище обложених врятував своїми рішучими діями Ярема Вишневецький. В зв'язку з тим, що на допомогу полякам вирушили загони короля Яна Казимира, Б.Хмельницький, не знімаючи облоги, вирушив під Зборів, де відбулася генеральна битва. Але зрада (римського хана Іслама Прея III змусила гетьмана підписати Зборівську угоду. Вона узаконювала утворення невеликої частини незалежної України в межах Київського, іїрацлавського і Чернігівського воєводств. Після цього була знята облога Збаража і ;амого замку. Під мурами полягли тисячі славних синів України, серед них полковники ІЛорозенко і Бурляй.

У 1707році в Збаразькому замку побували гетьман І. Мазепа та російський цар Петро І.

У XVIII столітті збудовано церкви, відновлено зруйнований турками костел 00.Бернардинів, монастир та синагогу.

Позитивним фактором для Збаража було створення в 1994 році Державного і лорико-архітектурного заповідника, діяльність якого зумовила новий професійний етап і еконструкціїі реставрації замкового