rv^mnui ijimo-i чігтп 'Зйапаж ппппягяе ТиПМПТИЧНИЙ МЭОШОУТ "ЗОЛОТе Кільце" НЭ

Іишнівець-Кременець-Почаїв. Туристи мають змогу ознайомитись із славними :торичними пам'ятками нашого краю, помилуватися мальовничими краєвидами Поділля а Волині, залишити в пам'яті незабутні спогади про наших краян.

ТЕРНОПІЛЬ... серед древніх галицьких міст виділяється своєю красою та юподістю. Розташований на р. Серет (ліва притока Дністра). Він привабливий для гостей атуристів пам'ятками історії та культури.

Розпочинав своє існування Тернопіль як фортеця, що мала боронити Поділля від іападів татар. Вперше згадується у 1540 році, як власність великого коронного гетьмана Іна Тарновського. Того року, польський король Сігізмунд І дав йому грамоту на місцевість і Теребовлянському повіті, з умовою побудувати над річкою Серет фортецю. Іпорудження фортеці проводилося у 1540-48 роках. Навколо неї почали осідати люди. Іосить коштів вклав у добудову і розширення фортифікаційних споруд Томаш іанойський, який отримав місто як придане його дружини - дочки князя Костянтина Зстрозького.

З боку міста замок був захищений глибоким ровом, валом та укріпленим іастоколом. Із заходу його захищали води штучного ставу, створеного як затока річки іерет у 1548 році. По кутах стояли великі вежі. Для оборони замку утримували невеликий іагін. Крім того, всі міщани повинні були мати власну зброю.

За свою історію замок піддавався частим нападам завойовників. Ще під час

будівництва у 1544 році татари вчинили першу спробу нападу на місто. Найбільш іерйозних руйнувань зазнав замок під час турецько-татарських набігів у 1672 і 1675 зоках.

На початку XIX ст. граф Францішек Коритовський перебудував замок у палац. Тоді * було знесено всі оборонні споруди. В 1843-1936 pp. значна його частина використовувалася під військові казарми.

Не обминули Тернопільський замок лихоліття Першої та Другої світових воєн. У 1917 році його спалили росіяни. Найбільших руйнувань зазнав весною 1944 року. У1951 зоці замок було відбудовано.

Милує око гостей старовинний храм оригінальної архітектури в центрі міста -дерква Різдва Христового, або, як її ще називають - Середня. Вона належить до найдавніших споруд міста і знаходиться біля колишніх міських валів, неподалік (ам'янецької брами. Церква Різдва Христового - одна з небагатьох таких в Україні. Вона Зула спершу дерев'яною, а коли згоріла, під кінець XVI століття, на тому місці побудовано нову, муровану. Уперше про дерев'яну церкву згадується у грамоті Сігізмунда-Августа від З липня 1566 року, де йдеться про укріплення міста сином Яна Тарновського <шиштофом. Історія кам'яної церкви, як оборонноїспоруди, починається з 1602 року.

У1915 році із церкви Воздвижения Чесного Хреста було перенесено чудотворну кону Тернопільської Божої Матері, яка зберігається тут до сьогодні. Архітектурний вигляд

церкви остаточно сформувався після реконструкції у 1936-1937 роках. Тоді у вівтарній частині було вибито два допоміжних вікна для кращого освітлення, дещо змінено форму головного купола, проведено розписи інтер'єрів. Біля храму збудовано нову дзвіницю. Опікується пам'яткою релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви.

Окрасою майдану Волі є Катедральний собор (колишній Домініканський костел), збудований у 1749-1779 роках, у стилі рококо з багатьма елементами бароко та місцевих архітектурних форм. Вінчають будову центральна баня і дві шатрові вежі. Розпис інтер'єру здійснив польський художник Станіслав Строїнський зі Львова. Фрески костелу відображали основні події історії ордену ОО.Домініканів. У 1778 році будівництво храму було закінчено. Вдячні домінікани у притворі, навпроти казальниці, встановили пам'ятну таблицю його фундаторові Ю.Потоцькому. Із 1820 року монастир переходить до єзуїтів, а костел - парафіяльному духовенству. З 1903 року ним знову володіють домінікани. У 1908-1910 роках проводилася його реставрація. Було відновлено старі фрески і домальовано нові. Встановили малі вівтарі. На одному з них знаходилася скульптура Матері Божої, що ламає блискавки гніву Божого.

Весною 1944 року, під час штурму міста Червоною Армією, костел був зруйнований. У 1950-х і 1970-х роках проведено реставрацію, багато скульптурних елементів оздоблення було втрачено.

У1978 році приміщення костелу пристосували для картинної галереї. З поглядом

на прекрасну акустику, міська влада планувала створити тут зал органної музики. З відродженням духовності у нашому суспільстві, костел знову почали використовувати як культову споруду. Від грудня 1989 року тут діє Катедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ.

ЧОРШВ...місто на берегах Серету, у південно-східній частині Тернопільщини. Друге за величиною місто області. Перші відомості про Чортків сягають 1522 року.

До наших днів височать під Вигнанською горою рештки стін колишнього замку. Ці посивілі від часу мури бачили і татарську орду, і турецьких яничарів, і польську кінноту, і козацьких вершників. Замок був резиденцією польських феодалів, а відтак козацькою фортецею. Це був мурований замок з вежами на кутах та брамою. Зовнішні стіни водночас служили оборонними мурами. У західному напрямку тягнувся оборонний вал до невеличкого замку, який було зруйновано у 1672 році. Існувала розгалужена сітка підземних ходів. До наших днів збереглися руїни двох веж і житловоїчастини.

На передмісті було збудовано Вознесенську церкву (1717 р.)- прекрасний витвір народної архітектури; а також Успенську церкву (1635 р.) - одну із найдавніших дерев'яних храмів на Поділлі. Це тридільний храм, який оголошений пам'яткою архітектури і охороняється державою. Домініканський костел (1610 р.) перебудований» 1902 році. Міську ратушу з годинниковою вежою збудовано на початку XX ст. Годинник на ній і досі відлічує час.

МИКУЛИНЦІ... (Микулин) одне з найдавніших міст регіону, вперше при цс поселення згадується у 1096 році в "Повчанні" Володимира Мономаха. До кінця ХНст. містечко входило до Теребовлянського удільного князівства , а з 1199р. - до Галицько-Вопинського.

На схилі скелястого пагорба донині дивує