своєю могутністю фортеця, збудована у 1530 році власницею Микулинців Анною Йордановою з Сенявських. фортеця стояла "на самому торованому татарами Чорному шляху", отож і піддавалась нищівним нападам орди і не раз була руйнована. В кінці XVIIct., коли відпала потреба оборонятися від татар і турків, в її приміщеннях влаштували склади. А на початку ХІХст. новий власник Микулинців барон Ян фон Конопка перебудував фортецю на фабрику сукна. Замість вузьких бійниць в стінах пробили великі вікна (іх ряд видно до тепер). Але виробництво збанкрутувало. Його зять відкрив поблизу Микулинців цілющі сірко-водневі джерела. Конопка збудував тут розкішний бальнеологічний курорт, який процвітав понад 10 років. Однак занепав внаслідок конкуренції, багатих на лікувальні води, Трускавця і Карлових Вар.
У 1761-1779 pp. архітектором А.Мощиньським у стилі бароко був збудований Троїцький костел, який є унікальним в архітектурі й оформленні. Він був прикрашений скульптурами самого Йогана Георгія Пінзеля, видатного скульптора XVIII століття. Внутрішнє оздоблення вражало вишуканою розкішшю, як і всі святині будовані Потоцькими.
Микулинці - це оздоровчо - лікувальна зона. Поруч, у сусідньому селі Конопківка, розташований відомий санаторій "Медобори". Казково-мальовничий краєвид, свіже
повітря, лікувальні грязі поповнюють сили і надають бадьорості відпочиваючим.
ДНІСТЕР... одна із найкрасивіших річок Європи. Високі заліснені береги представляють неповторні краєвиди української природи. В межах Дністровського каньйону (250 км) знаходиться більше десяти карстових печер і гротів. Доступ до них часто важкодоступний. Особливо вражає химерний вигляд таких печер з рівня річкового плеса, а невеликі водоспади „дівочі сльози", що збігають по зарослих густими мохами скелях, які зустрічаються на всьому маршруту, являють собою унікальної краси видовище.
Мандрівка розпочинається з легендарного Галича (Крилоса) - давньоруського міста на березі Лукви, який вперше згадується під 1140 роком. До нашого часу збереглося багато архітектурних пам'яток, які входять до комплексу національного заповідника „Давній Галич". Підчас сплаву туристи відвідають пам'ятки, розташовані на берегах Дністра - палац XVII ст. і парк у селі Коропець, залишки старовинної фортеці (1658 р.) у селі Раковець. Наприкінці сплаву про давні звитяги нагадають руїни фортеці (1572 р.) та оборонні брами (1692 р.) в селі Окопи, що лежить на кордоні трьох областей: Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької. На початку XX ст. тут був встановлений флігель-півень який "кукурікав" на три держави. У 2002 році відновлено памятний знак на кордоні трьох областей. Саме тут р. Збруч впадає у Дністер. Ми знаходимося на найнижчій точці рельєфу області -116м над рівнем моря.
Недалеко від Дністра знаходиться один із найбільших та найкрасивіших водоспадів України Червоногородський (Джуринський), вода в якому падає із 16-метрової висоти. На
високому пагорбі видно залишки фортеці XVII ст.
Дністровські схили містять велику кількість рідкісних рослин, кущів і дерев. Теплий клімат у каньйоні вирізняє цю місцевість з інших територій Західної України. Стіни каньйону затримують сонячне тепло, через що влітку дощів тут майже не буває, а навесні зелень розцвітає на 2-3 тижні швидше.
Типовий вигляд у Дністровському каньйоні - круті скелясті або заліснені береги, „дика" і недоторкана природа, мальовничі острови.
У каньйоні знаходяться відомі у світі відслонення, що містять давні скам'янілі рештки флори і фауни близько 500 мільйонів років давності, до яких можна доторкнутися власноруч.
Незабутні враження залишать туристу дуже багаті народні традиції і колорит Придністров'я, щира гостинність його мешканців.
ЯЗЛОВЕЦЬ... "Ключ Поділля" - так називають напрочуд мальовничу долину, де над річкою Вільховець розташоване старовинне містечко Язловець. Могутня середньовічна фортеця, збудована ще на початку XV ст. магнатами Бучацькими (їх родова вітка -Язловецькі) славилася на Поділлі неприступністю. Татари ніколи не наважувались підступати до її стін. Донині височать її кам'яні мури, ніби охороняючи просторий дитинець, на якому у XVIII ст. Станіслав Понятовський, батько короля Станіслава Августа, збудував палац, що був перебудований і удосконалений бароном Блажовським в XIX ст. На початку XIX ст. Язловець був важливим торговим і культурним містом Західного Поділля. Але згодом, за Австро-Угорщини, економічно занепав, опустів, величні святині поступово перетворилися в
руїни. Тепер - це селище з населенням біля 4 тисяч мешканців.
Оживляє культурне і духовне життя мешканців міста і околиць Реколекційний дім сестер закону Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (відновлений тут за роки незалежності України)- релігійно-виховний заклад для сестер-законниць, дітей та молоді. Ще в 1863 році барон Блажовський пожертвував приміщення палацу для благородної мети-навчально виховного закладу для дівчат. Його заснувала ревнителька віри, сестра-законниця Марцеліна Даровська у 1868 році. Метою її життя стало виховання майбутніх матерів, дружин, господинь дому в дусі відданості правді, патріотизму і релігії. За великий духовний і моральний подвиг Марцеліна Даровська була проголошена у 1995 році благословенною.
В 90-х роках XX ст. частина приміщень палацу була передана в оренду сестрам-Непорочницям, які його відремонтували, обновили. Сестри-Непорочниці в корпусах палацу гостинно приймають законниць, дітей та молодь на релігійні навчання і відпочинок. В каплиці палацу знову зайняла своє місце скульптура Язловецької Панни-Матері Божої Непорочного Зачаття. Облагороджений парк оточує палац, а далі за ним - мавзолей сестер-Непорочниць, вчительок і виховательок Язлівецької школи. Там також спочиває благословенна Марцеліна Даровська. А довкола дивовижна подільська природа - сонце, ліси, річка. Сюди приїздять численні паломники і туристи, яких щиро приймають сестри у гостинних покоях палацу.
КРИВЧЕ...(село Борщівського району). Серед найцікавіших пам'яток природи Тернопільщини - знамениті подільські карстові печери. Тут, на берегах Дністра і Збруча,
^ічлави і Циганки, знаходяться великі чбіринтові порожнини в гіпсах, вапняках, пісковиках: Оптимістична, Озерна, Кришталева, Ювілейна, Олексинська, 5орщівська