Найдавніша споруда міста, що збереглася - церква Святого Миколая (1610 p.). Це перша мурована церква в Бучачі. Вона давно привернула увагу дослідників і включена в усі

праці з історії українського мистецтва. Фундатором храму був Стефан Потоцький та його дружина Марія Могилянка. Про це свідчить картуш над порталом, складений з "Пиляви" родини Потоцьких і герба Могил, молдавських господарів. До найбільших скарбів храму відносять ікону "Богородиця" (XVI ст.), яку привезла до Бучача Марія Могилянка, а також ікону "Покрова" (XVII ст.) з Покровської церкви. Мистецьку цінність має також ікона "Св.Миколай - Чудотворець". Запрестольний образ, як свідчить підпис, малював К.Езльський у 1893 році. Визначна пам'ятка декоративно-ужиткового мистецтва - різьблена чаша 1656 року. Майже чотири століття церква Св.Миколая - осередок духовності для багатьох поколінь бучачан.

БЕРЕЖАНИ... Місто розташоване на берегах річки Золота Липа, в оточенні крутих пагорбів і гір.

Бережани належать до найдавніших українських поселень. Перша писемна згадка про місто датується 1375 роком. Спочатку це було звичайне село, привілеєм князя Владислава Опольського передане у власність бояринові Васькові Тептуховичу. В документах кінця XV ст. Бережани двічі згадуються як село, що належало Анні з Литвинова. У 1530 році польський король Сигізмунд І подарував його магнатові Миколаю Сенявському, одночасно надавши йому статус міста і магдебурзьке право.

Спочатку Бережани займали невелику територію: ринковий майдан з кількома дотичними вуличками та передмістя м.Підзамче. Згодом виникло ще два передмістя: у 1570-му - Містечко, а в 1584 році - Адамівка.

На початку XVII ст. Бережани стають торговельно-ремісничим центром Західного Поділля. Розвиткові Бережан сприяло зручне географічне положення. Через місто проходив один із шляхів, що вів із ЗахідноїЄвропи у Причорномор'я.

Центральний майдан міста архітектурно сформувався в кінці XVIII - на початку XIX століть. Посеред чотирикутної, добре впорядкованої площі в 1803 році звели ратушу з високою годинниковою вежею. Навколо площі розташувались ряди будівель, які сформували обличчя старого міста.

Вражають чудові краєвиди Бережанщини. Неподалік Бережан, на околиці села Рай, розташований старовинний Раївський парк, який засновано у 1760 році. Окрасою його є дуб Б.Хмельницького, якому понад 600 років. За місцевими переказами, під ним зупинявся на відпочинок Богдан Хмельницький.

У 1554 році в Бережанах закінчилося спорудження небаченого в цій окрузі кам'яного замку. На відміну від інших твердинь він постав не на високій неприступній горі, а в глибокій заболоченій річковій долині на острові, утвореному двома рукавами Золотої Липи. Крім цих природних факторів, обороноздатність замку забезпечували глибокі рови з водою та високі вали. Одночасно будувався замковий костел-споруда виняткової мистецької вартості, що була прикрашена цінними, різьбленими в камені розетами, статуями та надгробками власників. Деякі з них вчасно були врятовані від руйнації в післявоєнний час і вивезені в музеї Львова та Польщі.

До найцікавіших пам'яток дерев'яної архітектури Поділля належить споруджена у

передмісті Адамівка тридільна церква Св.Миколая (1631 p.). Увагу привертає її баня - досить складної форми з двома заломами-контрфорсами. Така форма бані рідко зустрічається в українській дерев'яній архітектурі. В оздобленні інтер'єру храму використано рослинні мотиви різьби по дереву.

Серед пам'яток архітектури привертає увагу церква Пресвятої Трійці, історія якої сягає першої половини XVII століття. З тих часів до нас дійшли лише фрагменти її давніх стін з характерними для середньовіччя підпорами. Первісно вона була дерев'яною і згадується у міських актах від 1626 року. Не раз перебудовувалася, особливо зазнала значних змін після руйнувань у 1768 році. Відбудову розпочав власник Бережан князь Август Чарторийський, а завершила княгиня Ізабелла Любомирська.

З-поміж культових споруд Бережан своєю архітектурою виділяється парафіяльний (фарний) костел, збудований у 1620 році в готичному стилі. Складений із тесаного каменю на високому пагорбі в центрі міста, він домінує над усіма навколишніми будівлями. Бережанський костел, як і подібні споруди в інших містах і селах Тернопільщини, зокрема у Біщі, Золотому Потоці, Долині, Чорткові, свідчить про те, що на Поділлі готичний стиль у будівництві зберігався на три століття довше, ніж на Заході.

Цікавою будівлею XVII ст. стала барокова Вірменська церква з дзвіницею (1750-64 pp.). Неподалік, за містом розташоване кладовище з цінними надгробними пам'ятниками різних епох. А далі - урочище Рай із палацом І Сенявських. Чудовий заповітний парк, краса ландшафту створили тут неповторний симбіоз І природи і архітектури.

Тут, у гімназії, вчилися поет Маркіян Шашкевич, письменники К.Уейський, Я.Косина, М.Яцьків, П.Карманський, М.Рудницький, художники Ю.Панькевич, Я.Струхманчук, актори С.Янович, В.Юрчак; викладали О.Барвінський і Б.Лепкий. В різні роки тут перебували Петро І, Іван Мазепа, король Ян III Собєський, Станіслав Ревера Потоцький, Іван Франко, Симон Петлюра. В Бережанах народилися малярка О.Кульчицька, поет С.Твердохліб, композитор И.Нижанківський, математик М.Чайковський.

Місто завжди радо зустрічає гостей, які приїжджають оглянути його історико -архітектурні пам'ятки, помилуватися красою чудових мальовничих краєвидів.

ЗАРВАНИЦЯ... У мальовничій місцевості, де широкими долинами несе свої води Стрипа, розкинулося село Зарваниця. Одна з легенд розповідає, що київському монахові, який у

1240 році втік із Києва, після його зруйнування татаро-монголами, увісні з'явилася Матір Божа. Незабаром тут було споруджено капличку, в якій помістили ікону Божої Матері. Ця ікона зберігається у місцевій парафіяльній церкві ПресвятоїТрійці і належить до найдавніших в Україні. її виникнення сягає XIII - XIV ст.