Львівський літопис (1-а пол. XVII ст.), написаний тодішньою ук-раїнською книжною мовою. Літопис подає опис подій в Україні з 1498 р. по 1649 p., зокрема про національно-визвольну війну ук-раїнського народу 1648 -1654 pp., у якій населення міста брало актив-ну участь. З XVI ст. збереглися відомості про львівські цехи малярів, скульпторів, золотарів. У 1822 р. засновано першу в Україні літо-графічну майстерню, у 1898 р. - "Товариство розвою руської штуки", у 1905 р. - "Товариство прихильників української літератури, науки і шту-ки". У1873 р. у місті засновано Літературне товариство ім. Т.Г.Шевчен-ка (з 1893 р. - Наукове товариство імені Шевченка). Музичне життя Львова розвивалося з XIII ст., у XVI ст. культивувався партесний спів, з кінця XVIII ст. розвивалося концертне життя, в XIX ст. діяли численні музичні та хорові товариства. У XVII ст. у Львові виник шкільний те-атр, з 1776 р. працював постійний міський театр. З 1772 р. Львів - під владою Австрії (з 1867 р. - Австро-Угорщина), з 1918 р. - Польщі. У 1921 - 1925 pp. у Львові нелегально на громадських засадах діяв Львівський таємний університет, заснований у відповідь на заборону приймати студентів українського походження у Львівський університет. З 1939 р. - м. Львів у складі України як обласний центр.
Місто Белз відоме з 1030 p., було столицею давньоруського удільно-го Белзького князівства на Волині, що виникло близько 1170 p., у 1234 -1340 pp. залежало від Галицько-Волинсьюго князівства, у 1340 - 1377 pp. перебувало у володінні литовських князів. У 1352 р. жителі та дружина Белза вчинили мужній опір військам польського короля Ка-зимира та угорського короля Людовика, примусивши їх відступити. У 1462 р. Белзьке князівство було приєднано до феодальної Польщі.
Місто Звенигород Галицький (Червенський) - давньоруське місто в Галицькій землі на р. Білці (нині - с. Звенигород). Вперше згадується в літописі під 1086 р. або 1087 р. як центр Звенигородського князівства. З 1199 р. - у складі Галицько-Волинського князівства. Занепало в сере-
дині XIII ст. (знищено у 1241 p. ордами Батия).
Давньоруське місто Пліснеськ, залишками якого є городище поблизу с. Підгірців (Бродівеького р-ну), згадується в давньоруських літописах під 1188 р. і 1233 р. та в "Слові о полку Ігоревім". У XII ст. - велике місто Галицького князівства (згодом - Галицько-Волинського князівства). У 1241 р. місто зруйнували орди хана Батия.
Давньоруське місто Тустань (біля с Урича) згадується в літописі під 1340 p., наскельна дерев'яна фортеця Тустань існувала в кінці IX - ХШ ст.
Місто Броди відоме з ХП ст.; м. Буськ - з 1097 p.; м. Городок - з 1213 p.; м. Добромиль - з 1374 p.; м. Дрогобич - з 1238 p.; м. Жидачів - як Удеч з 1164 p.; м. Жовква (у 1951 - 1991 pp. - Нестеров) - з 1368 р. (у XVII -XVIII ст. у місті склався осередок художнього різьблення на дереві, ткацтва та живопису - Жовківська школа художників); м. Золочів - з 1442 p.; м. Кам'янка-Бузька вперше згадується у 1406 р. яке. Димошин у Галичині; м. Мостиська відоме з 1392 p.; м. Рава-Руська - з 1455 p.; м. Рудки - з 1472 р.; м. Самбір - з 1238 р.; м. Сколе - з 1397 р.; м. Сокаль
- з 1411 p.; м. Стрий - з 1385 p.; м. Трускавець - з 1462 р.; м. Турка - з 1431 p.; м. Ходорів - з 1394 p.; м. Червоноград засновано у 1692 p.; м. Яворів відоме з 1376 p.; емт Великий Любінь - з початку XIII ст. (створено музей історії селища); емт Глиняни - з 1379 p.; емт Журавне
- з 2-ї пол. XV ст.; емт Івано-Франкове (до 1945 р. - Янів) - з 1611 p.; емт Красне - з 1476 p.; емт Куликів - з кін. XTV ст.; емт Лопатин - з 1366 p.; емт Медениця - з 1395 p.; емт Немирів - з 1580 p.; емт Нижанковичі - з ХШ ст. під назвою Загуменки, з XV ст. - під сучасною назвою; емт Одесько - з XII - ХШ ст.; емт Підбуж - з поч. XVI ст.; емт Підкамінь
- з 1441 p.; емт Поморяни - з 1437 p.; емт Пустомити - з 1441 p.; емт Роз-дол - з 1569 p.; емт Стара Сіль засновано у 1255 p.; емт Шкло відоме з XV ст.; емт Щирець - з поч. XII ст.
Відомі вихідці з області - поет В.П.Бобинський (1898 - 1938 pp.); письменник Т.Г.Бордуляк (1863 - 1936 pp.); письменник ІВишенський (між 1545 -1550 р. - після 1620 p.); літературознавець М.СВозняк (1881
- 1954 р.); поет, учений і педагог Я.Ф.Головацький (1814 -1888 pp.); бо-танік М.А.Голубець (1930 p.); письменниця К.В.Гриневичева (1875 -1947 pp.); вчений, доктор медицини й філософи, ректор Болонського університету Г.Дрогобич (бл. 1450 - 1494 pp.); лексикограф, фолькло-рист і педагог Є.І.Желехівський (1844 - 1885 pp.); педагог, поет, пере-кладач, церковний діяч Л.І.Зизаній (? - не пізніше 1634 p.); письменник і освітній діяч С.І.Зизаній (1570 -1600 pp.); історик, архівіст, етнограф ДЛ.Зубрицький (1777 -1862 pp.); письменник С.МКовалів (1848 -1920 pp.); композитор Є.Т.Козак (1907 p.); композитор, диригент, педагог М.Ф.Колесса (1903 p.); фольклорист-музикознавець, композитор, літе-ратурознавець Ф.М.Колесса (1871 - 1947 pp.); гетьман ПККонашевич-Сагайдачний (? -1622 p.); живописець, ієромонах Й.Кондзелевич (1667
- 1740