pp.); письменниця УКравченю-Шнайдер (I860 -1947 pp.); істо-рик ІДКрип'якевич (1886 -1967 pp.); актор, режисер, педагог ЛКурбас (1887 - 1942 pp.); живописець О.Л.Курилас (1870 - 1951 pp.); письмен-ник, критик, публіцист, громадський діяч О.С.Маковей (1867 -1925 pp.); співак МСШенцинський (1875 -1935 pp.); співак і педагог О.ПМишу-га (1853 - 1922 pp.); літературознавець, критик, перекладач ММ.Мо-чульський (1875 - 1940 pp.); композитор, хоровий диригент, музично-громадський діяч О.Й.Нижанківський (1863 - 1919 pp.); архітектор Я.СШоваківський (1920 - 1982 pp.); співак О.М.Носалевич (1874 -1959 pp.): мовознавець, етнограф, історик і педагог О.О.Партщький (1840 -1895 pp.); письменник Л.Пастернак (1910 -1969 pp.); церковний, культурний і громадський діяч Є.М.Плетенецький (бл. 1554 - 1624 pp.); письменник, освітній діяч, філософ КСакович (бл. 1578 - 1647 pp.); філолог і мистецтвознавець І.С.Свєнщцький (1876 -1956 pp.); компози-тор М.М.Скорик (1938 p.); письменниця МСоїгілка-Мисько (1897 -1942 pp.); художник по склу МГ.Тарнавський (1931 p.); художник І.І.Труш (1869 - 1941 pp.); письменник і літературознавець С.Тудор (1892 - 1941 pp.); письменник О.В.Турянський (1880 - 1933 pp.); пись-менник І.Я.Франко (1856 -1916 pp.); живописець і письменник К.МУс-тиянович (1839 -1903 pp.); письменник і громадський діяч МЛУстия-нович (1811 -1885 pp.); письменник А.Я.Чайковський (1857 -1935 pp.); письменник В.М.Шашкевич (1839 -1885 pp.); письменник і культурно-громадський діяч М.С.Шашкевич (1811 - 1843 pp.); літературознавець, фольклорист, поет В.Г.Щурат (1871 - 1948 pp.); письменник, філософ, церковно-політичний діяч С.Яворський (1658 - 1722 pp.).
Сошально-економічна довідка: Одна з провідних галузей промисло-вості в області - машинобудівна та металообробна, представлена прила-добудівною, електронною та автомобільною галузями. Розвинута хар-чова промисловість, цукрова, м'ясна, молочна, кондитерська, олійно-жирова, пивоварна. Легка промисловість включає виготовлення швей-них, текстильних виробів, взуття та шкіргалантереї. Основна спеціалізація хімічної промисловості - виробництво сірки, сірчаної кис-лоти, мінеральних добрив, калійних добрив, штучного волокна, лаків, фарб, технічного вуглецю. Важливу роль відіграють медична промис-ловість, нафтопереробка, підприємства деревообробної, у тому числі меблевої та целюлозно-паперової промисловості, виробництво цемен-ту, облицювальної плитки, гіпсу, скляних і фарфоро-фаянсових виробів, комбікормова промисловість. Розвинуті художні народні промисли.
Землеробство області спеціалізується на вирощуванні технічних (льон-довгунець, цукрові буряки), зернових (озима пшениця, жито, ярий ячмінь), овочевих культур і картоплі, розвиваються садівництво та ягідництво.
Тваринництво мясо-молочного напряму (скотарство, птахівництво, свинарство), розвиваються вівчарство, ставкове рибництво та бджільництво.
Б області - 12 вузів, з них 10 - у м. Львові, у тому числі університет (заснований у 1661 p.), Український поліграфічний інститут (заснова-ний у 1930 p.), зооветеринарний (заснований у 1881 р. як ветеринарна школа), прикладного та декоративного мистецтва (заснований у 1946 p.), фізичної культури (заснований у 1946 p.), лісотехнічний (заснований у
1945 p.), медичний (заснований у 1894 p.), політехнічний (заснований у 1844 p.), торговельно-економічний (заснований у 1939 р.) інститути, консерваторія (створена у 1939 p.), училище прикладного мистецтва (засноване у 1876 p.), а також Дрогобицький педагогічний інститут та Львівський сільськогосподарський інститут у м. Дубляни (заснований у
1946 p.). У м. Львові працюють Західний науювий центр НАН України, інпгі науково-дослідні установи, зокрема інститути - метрології вимірю-вальних і керуючих систем, геологорозвідувальний, епідеміології та мікробіології, Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості, астрономічна обсерваторія, 2 наукові бібліотеки.
Природно-рекреаційний потенціал: Область має 400 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі державний природ-ний заповідник "Розточчя" (2080 га), 33 заказники (9 - державних), бо-танічний сад Львівського університету, 2 дендропарки, 240 пам'яток природи, 55 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, у тому числі державного значення - Буський, Підгорецький (Бродівського р-ну), Стрийський у м. Львові, 61 заповідне урочище. В області є значні ку-рортно-оздоровчі (мінеральні води різних типів і торфові лікувальні грязі), спортивні та туристично-екскурсійні ресурси. На базі багатих природно-рекреаційних ресурсів створено курорти: Великий Любінь, Моршин, Немирів, Роздол, Східниця, Трускавець (основний лікуваль-ний фактор Трускавця - мінеральна вода "Нафтуся"), Шкло.
Історико-культурний потенціал: Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області - 3934 (основні пам'ятки регіону наведено у таблиці № 20).
До найважливіших об'єктів туризму належать Львівський держав-ний історико-архітектурний заповідник (1975 p.), Державний музей-за-повідник "Одеський замок" у смт Одеську (1989 p.), Державний істори-ко-культурний заповідник "Тустань" (залишки наскельної фортеці Тус-тань, IX - XIV ст.) у с. Урич, Державний історико-культурний за-повідник "Нагуєвичі" (Дрогобицького р-ну), філія Львівського історич-ного заповідника у м. Жовкві, монастирський комплекс у с Крехові, давньоруські городища (X - XIII ст.) у м. Звенигорода та с. Стільському, а також архітектурні пам'ятки: оборонна вежа у П'ятничанах (XIV ст.);
культові споруди XIV - ХУЛІ ст. у мм. Городку, Золочеві, Кам'янці-Бузькій, Комарному, Самборі, Сколе, Яворові, Турці, Жовкві, зокрема дерев'яні - Потелицька церква Святого Духа (1-а пол. XVI ст.), церква Юра в м. Дрогобичі (1654 p.); серед споруд світської архітектури -Одеський замок (XIII - XVII ст.), замки у мм. Золочеві (кін. XVI ст.), Жовкві (1596 - 1630 pp.), сс. Свірягі (XIV - XVII ст.), Підгірцях (Бродівського р-ну), Старому Селі (Пустомитівського р-ну) (обидва -1-а пол. XVII ст.), ратуша (1668 р.) у м. Самборі, брами та торгові ряди в м. Жовкві (XVII ст.), гімназія у м. Дрогобичі (1858 p., нині - один з кор-пусів педагогічного інституту).
Найдавніші архітектурні пам'ятки Львова - Високий замок (кін. XIII - поч. XIV ст.), Миколаївська церква (ХШ - XIV ст.), Вірменський собор (1363 p.); визначний архітектурний ансамбль - площа Ринок (XIV -XIX ст.), а також пам'ятки у стилі готики - кафедральний собор (1360 -1493 pp.); Відродження - каплиці Боїмів (1606 - 1615 pp.), Кампіанів (поч. XVII ст.), Трьох святителів (1578 - 1591 pp.),