м. Львів

Зі Львовом пов'язані життя та творчість першого президента України, видатного історика та вченого зі світовим ім'ям Михайла Сергійовича Гру шевського.

Львівський період життя вченого (1894 - 1913 pp.) багатий не лише науковими здобутками. Його захоплювала й громадська діяльність. У 1894 р. М.Грушевсьюого обирають головою історию-філософської секції наукового товариства ім. Т.Шевченка, а з 1897 р. він самостійно керує ним, наближаючи його до рівня академії наук європейського зраз-ка. У 1895 - 1913 pp. М. Грушевський редагує "Записки" товариства, їх вийшло понад 100 томів. Це було єдине наукове товариство, що випус-кало "Записки" українською мовою та друкувало багато творів з філо-логії. За ініціативою МТрушевського у 1898 р. почав виходити щомісячник "Літературно-науковий вісник", навколо якого гуртувалися провідні літератори, зокрема Іван Франко та Володимир Гнатюк.2

І.Я.Франко жив, вчився у Львівському університеті, що тепер носить його ім'я. Працював у Львові, зокрема з М.Павликом, у журналі "Гро-мадський друг" (пізніше "Дзвін", "Молот"), був редактором журналу "Житє і слово", "Літературно-наушвого вісника" (до переїзду вісника у 1907 р. до Києва), активно працював у науковому товаристві ім. Т.Шев-ченка, очолюючи філологічну секцію.3

У Львові відкрито літературно-меморіальний музей І.Я.Франка.

У місті бувала Леся Українка.

м. Ссшбір (Львівської області)

Із Самбора у XV - XVIII ст. вийшов ряд відомих діячів - вчених, літе-раторів, художників. Серед них на особливу увагу заслуговує ім'я тала-новитого вченого та поета, сина самбірського шевця Григорія Самбірчика (1523 - 1573 pp.). Григорій Самбірчик (Григоріус Рутенус Самборітанус) був визначним культурним діячем свого часу, брав участь у заснуванні Львівської гімназії, викладав у Краківському та інших університетах, написав латинською мовою ряд поетичних творів, які були високо оцінені тодішньою критикою.

У Самборі народився відомий вчений XVIII ст., вихованець Києво-Могилянської академії та викладач Московської слоз'яно-греко-ла-тинської академії Павло Коюошкевич.

Із самбірських цехових майстрів вийшов відомий український маляр XVI ст. Федуско.

Деякий час працював викладачем Самбірської гімназії видатний

український вчений, фольклорист і композитор Філарет Михайлович Колесса. Тут у 1904 р. народився композитор, ректор Львівської консер-ваторії Микола Філаретович Колесса.

Уродженець Самбора - український письменник Андрій Чайковський

У Самборі провів останні дні свого життя та у 1906 році похований відомий режисер, актор і перший директор українського театру товари-ства "Руська Бесіда" у Львові Омелян Бачинський.<

Самбір - батьківщина великого українського митця, режисера, акто-ра, теоретика театру, драматурга і публіциста, перекладача, народного артиста республіки з 1925 року Леся Курбаса (Олександр-Зенон Степа-нович). Лесь Курбас народився у 1887 р. у сім'ї українських акторів С. і В.Яновичів. Заснував трупу "Тернопільські театральні вечори" (1915 -1916 pp.), молодий театр у Києві (1916 -1919 pp.), Київський те-атр "Кийдрамте" (1920 -1921 pp.), театр "Березіль" (1922 p., з 1935 р. -Харківський український драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка), художнім керівником якого був до 1933 р. Репресований у 1933 p., реабілітований у 1957 р.5

У Самборі створено художньо-меморіальний музей Л.Курбаса.

с Івана Франка (Дрогобицького району Львівської області)

Село до 1953 р. називалося Нагуєвичі. Тут у 1856 р. народився видат-ний український поет, письменник, громадський діяч Іван Якович Франю.

Багато творів письменника народилося на матеріалах і фактах історії рідного села. До них належать повісті "Великий шум" і "Гутак", драма "Украдене щастя", оповідання "У кузні", "Лесишина челядь", "Грицева шкільна наука" та інші. На батьківщині І.Франка створено історико-культурний заповідник "Нагуєвичі".

с Криворівня (Верховинського району Івано-Франківської області)

На початку XX ст. у Криворівні пожвавлюється громадсько-політич-ний та культурно-освітній рух, завдяки перебуванню тут І.Франка та інших видатних діячів культури.

Майже щоліта з 1900 по 1914 pp. жили у селі І.Франко та український фольклорист і етнограф В.Гнатюк.

Тут І.Франко написав, зокрема, поему "Терен у нозі", автобіог-рафічне оповідання "Як Юра Шикманюк брив Черемош".

Тут зупинялися поети та письменники Леся Українка, М.Коцюбинсь-кий, Ю.Федькович, В.Стефаник, Ольга Кобилянська, Наталя Кобринсь-