Оборонному будівництву сприяли також королівські привілеї. У другій по-ловині XVI ст. засновуються, часто — за наказами королів, оборонні синагоги за межами міських мурів або на їх краю з грубими мурами, опертими на контрфорси, з зубцями, бійницями і високо розміщеними вузькими вікнами. У самих привілеях підкреслювалося, як правило, що синагоги не можуть бути поруч з християнськими храмами, повинні бути нижчими від них, входити в міську оборонну систему тощо. Зрештою, усі заборони і обмеження щодо будівництва синагог починаються ще від римського імператора Теодозія (Vct.), папи Олександра III (1159р.), Пйотрковського (1542 р.) і Гнєзненського (1579 р.) синодів. Однак, незважаючи на це, наприкінці XVI

Жидачів. Замок кінця XIII - поч. XIX ст. Проект реконструкції

КОРОТКИЙ ОПИС ІНШИХ МАРШРУТІВ

По Жовківщині

Жовква. Мисливський замочок на г. Гарап. Проект реконструкції

Маршрут автобусний, одноденний, сезонність травень-жовтень. Довжина маршруту -102 км.

Виїхавши зі Львова, через 14 км по-трапляємо в смт Куликів (стара назва у XV ст. — місто Бощ). Це місто-фортеця мало сильно укріплений замок, рештки якого

(земляні бастіони) служать тепер трибунами стадіону, та оборонний костел св. Миколая, збудований у 1538 р. на місці дерев'яного, заснованого ще у 1399 р. Ціле місто було оточене валами, на них зводились дерев'яні частоколи (паркани) з вежами, які закріплю-вались за окремими міськими цехами. Вода, що омивала його з трьох сторін, робила місто майже неприступним.

Далі — місто Жовква. Його засну-вання як міста припадає саме на той час, коли населення вело постійну боротьбу з ворожими нападами. Місто було в цей час важливим осередком торгівлі, промислів, культури. В ньому збереглося найбільше оборонних споруд на території району з часів пізнього середньовіччя. Це, перш за все, місто-фортеця (до 1603 р. — с Винники, до 1951 р. — м. Жовква, пізніше — Нестеров).

Куликів. Місто-фортеця. Проект реконструкції

Жовква. Торгові ряди. Фото 1989 р.

Жовква. Башта (дзвіниця) фарного костела. Фото 1961 p.

Місто-фортеця мало високі оборонні мури, чотири брами — Львівську, Єврейську (Жидівську), Глинську (або Краківську), Звіринецьку. Перші дві та більшість міських мурів і веж розібрали в кінці XVIII — на

Жовква. Торгові ряди. Підсіння. Фото 1989 р. поч. XIX ст. австрійці. Третю — на початку 1960-х pp., оскільки через неї не могли про-їхати танки. Старанням Товариства охорони пам'яток історії та культури її відбудували за проектом інституту "Укрзахідпроект-реставрація".

Крім міста-фортеці, з оборонних споруд варто ще оглянути замок 1594 p., до-мініканський монастир-фортецю з келіями 1653 р. і стінами 1655 p.; костел Лаврентія 1604—1618 pp. з дзвіницею, яка входила до системи оборонних стін міста. Завдяки останній пам'ятці Жовква має на сьогодні свою "Пізанську вежу", яку з цікавістю огля-дають туристи. Заслуговує на увагу також Троїцька церква Василіанського монастиря 1612 р. з дзвіницею, яка до перебудови також була оборонною. І, нарешті, пам'ятка обо-ронного будівництва — синагога 1692 p., що належить до рідкісних творів архітектури в стилі ренесансу Львівської мистецької школи. Шкода, що після реставрації 1938 р. вона втратила свій оборонний характер.

Якщо дозволить час, можна через за-лізничний вокзал піднятися на гору Гарай з її модриновою алеєю, де колись був мис-ливський королівський оборонний замочок. Звідси відкривається чудова панорама на Жовкву та її околиці. А піший маршрут з г. Гарай до Глинського городища (взимку—на

Замочок. Мисливський замок. Проект реконструкції

Бесіди. Вали оборонного монастиря. Фото 1978 р.

лижах) привабить навіть найвибагливішого туриста. Крутою стежкою повертаємось до міста і продовжуємо поїздку автобусом чи автомобілем.

Наш маршрут далі спрямований на північ до с В'язова, де звертаємо наліво і потрапляємо до с Замочок. Тут, на острові, серед великого ставу, який тепер осушений, приблизно на тому місці, де нині розташо-вані тваринницькі ферми, був дерев'яний мисливський замочок, збудований за наказом короля Яна III Собєського.

Наступний об'єкт — с Бесіди з рештка-ми оборонного василіанського монастиря на краю села. Добре збереглися оборонні вали з чотирьох сторін, а також дерев'яна

Бесіди. Дзвіниця монастиря. Фото 1978 р.

Бесіди. Монастир. Проект реконструкції за планом початку XVIII cm.

церква з 1667 p., перебудована 1835 р. і від-ремонтована 1847 р. Біля церкви — дзвіниця з 1751 р. Монастирські келії і порохівня не збереглися. Згідно з давнім описом, тут було дві церкви. Монастир заснували близько 1667 р. монахи о. Філарет, Служка і о. Теофан Осташевич. За королівським привілеєм монастир одержав право на заснування друкарні, однак невідомо, чи вона тут діяла.

їдучи далі звичайною польовою до-рогою в напрямку Рава-Руського шосе, потрапляємо у Волю Висоцьку, де можна оглянути церкву св. Миколая 1598 р. і дзві-ницю XVIII ст. Тут зберігається прекрасний

Гданське. Пам'ятний знак

на честь перемоги над турками

у польсько-турецькій війні 1672-76pp.

Фото 1990 р.

Глинське.

Фрагмент валу давньоруського городища. Фото 1990 р.

Глинське. Проект реконструкції давньоруського града з окольним містом і ремісничим центром.

іконостас 1655 р. і живопис 1688—1689 pp. відомого художника І. Рутковича. Церква відреставрована у 1979 р.

Не доїжджаючи до Жовкви, слід звер-нути вправо і доброю брукованою дорогою (через залізничний вокзал станції Глинське) доїхати до с Глинське. Посеред села, біля дороги — пам'ятний знак на честь перемоги над турками у польсько-турецькій війні 1672—1676 pp. Від автобусної зупинки під-німаємось пішки вгору — до знаменитого і городища, яке місцеві жителі називають "Городисько".

Городище