Крехів. Вежа-дзвіниця. Фото 1981 р.

Крехів. Пам'ятний знак. Фото 1976р.

розкопки фактично не проводилися, тому ця важлива пам'ятка чекає ще ґрунтовного дослідження.

Цікавий і надзвичайно цінний комплекс давньоруських і раніших пам'яток у Глин-ську повинен стати історико-культурним і археологічним заповідником. Його слід лише впорядкувати, збудувати з лісу, яким | поросло городище, оборонні стіни та вежі. Повертаючись з городища, варто оглянути на початку сільського кладовища, при дорозі, старий військовий цвинтар часів Першої світової війни. Посередині цвинтаря стоїть пам'ятник, що досить добре зберігся. На ньому чотирма мовами — українською, польською, німецькою і угорською — ви-писано присвяту похованим тут воякам.

По дорозі до Крехова можна на пере- ! хресті доріг Крехів — Нова Скварява звернути вліво і через кількасот метрів поба-чити ще один пам'ятний знак, споруджений і на честь перемоги у польсько-турецькій війні. Перед тим, як потрапити у відомий Крехівський монастир, слід оглянути в само-му селі дерев'яну церкву, збудовану у 1724 р. майстром І. Хом'юком (про це є напис у центральному зрубі), з цікавим іконостасом. Церква відреставрована у 1971 —1972 pp. за проектом архітектора І. Р. Могитича. Поруч — дерев'яна дзвіниця, яка зберегла риси оборонної дерев'яної архітектури у вигляді бійниць у зрубі першого ярусу.

Обидві пам'ятки — церква і дзвіни-ця — чудовий ансамбль галицької школи народної архітектури.

Далі, за два кілометри на південний схід від села — Василіанський монастир, заснований близько 1618 р. на горі з печерою і перенесений пізніше на сьогоднішнє місце. Збереглися гравюри Д. Сінкевича з 1699 і 1705 pp. (остання знайдена нещодавно В. Вуйциком) з докладним зображенням і розміщенням усіх будівель монастиря

Крехів. Загальний вигляд монастиря. Фото 1981 р.

з чотирма церквами, келіями, кутовими вежами і потужною вежею-дзвіницею. Тут відреставровано уже Миколаївську церкву 1721—1737 pp. і келії 1755— 1902 рр.,а також оборонну вежу-дзвіницю. Велика заслуга в цьому ігумена монастиря о. Теодозія-Тараса Янківа.

Тривалий час тут був інтернат для дітей, тепер — Вища духовна василіанська семінарія; вживаються рішучі заходи для відновлення цієї пам'ятки.

З Крехова можна повернутися до Львова через Жовкву або ж продовжити маршрут досить поганою дорогою через Фійну, хутір Папірню, Дубровицю, через Івано-Франкове (колишній, до 1945 p., Янів, а до

Страдче. Проект реконструкції оборонної церкви.

1611р.— с. Залісся) до Львова. В Івано-Франкові — давньому (в XVII ст.) містечку-фортеці, з якого не залишилося жодного сліду, на увагу заслуговує лише мурований костел, збудований 1614 p., пізніше пере-будований. У цьому костелі похована мати польського короля Станіслава Августа, яка померла 27 листопада 1759 р. у Мальчицях. Споруда була спочатку оборонною, однак внаслідок пізніших перебудов вона втратила свій оборонний характер.

По дорозі до Львова можна ще оглянути в с. Страдче на високому горбі давньоруське городище XI—XII ст., яке знаходиться у за-хідній частині села на гребені мисоподібного підвищення, оточеного з півдня і заходу р. Верещицею. Городище овальної форми, оточене валом, висотою до 3 м. Укріплення і площа городища пошкоджені військовими траншеями і сільським будівництвом.

У цьому ж селі варто відвідати колишній печерний монастир XI—XII ст., з яким пов'язано багато легенд з часів татаро-монгольських набігів. Можна оглянути і цікаву споруду, колись оборонну церкву Успіння Пресвятої Богородиці Діви, що має цікаву історію. Вона згадується уперше під 1416 р., в 1795 р. — перебудована і втратила свою оборонність. Остаточно перебудована

Страдче. Вхід в печеру

Страдче. Фрагмент печери

у 1927 р. Простежуються ще рештки валів і ровів, які колись її оточували.

Цей цікавий підльвівський одноденний маршрут збагатить наші знання про пам'ят-ки галицької старовини.