Діва Марія з немовлям — центральна та найбільш важлива ікона, сповнена поетичної ніжності і щасливої любові матері до дитини. На інших іконах, виконаних в тій же манері, зображені Архангели, Св.Трійця та Спаситель.   

:  .

[] Братський монастир

Матеріал з проекту "WWW Енциклопедiя Києва".

Малюнок середини 19 ст.

Заснований 1616 р. Містився між теперішніми , Набережно-Микільською (тепер ), та вулицями. До ансамблю Б. м. входила церква Богоявлення, збудована у 1693 р. арх. Й. Д. Старцевим у стилі українського барокко (не збереглася). Інтер`єри церкви розписали укр. художник І. Квятківський та італ. майстер А. Скотті, іконостас — роботи арх. (1825). Ліворуч від головної церкви містився старий двоповерховий корпус Київської академії, збудований 1703, ймовірно, за проектом арх. Сарцева; надбудова і церква (1732 — 40) арх. Й. Г. Шеделя. Ліворуч у глибині двору — кол. трапезна і Духівська церква (будівлі 18 — 19 ст.). До ансамблю Б. м. входили новий корпус академії (1822 — 25, арх. ), дзвінниця (1756 — 59, арх. С. Д. Ковнір; не збереглася). Замикали Б. м. одноповерхові споруди (кол. келії, 19 ст., з боку госп. приміщення). Посеред подвір`я кол. Б. м. — сонячний годинник 18 ст.

В Б. м. було поховано гетьмана , укр. вченого, мандрівника В. Г. Григоровича-Барського.

Видубицький монастир

Матеріал з проекту "WWW Енциклопедiя Києва".

Георгієвський собор

Видубицький монастир засновано у другій половині 11 ст. сином князя Всеволодом. Сучасний ансамбль Видубицького монастиря сформувався наприкінці 17 — на початку 18 ст. На передньому плані — Георгієвський собор. На теріторії монастиря також сберігся Михайлівський собор, споруджений у 1070 — 1088 рр. Відновлений у 1766 — 1769 рр. Архітектор М. Юрасов.   

:  .   :  .

[]

Джерела

"27 листівок Києва" Мистецтво, Київ-1999

Отримано від ""

Китаївська Пустинь монастир

Матеріал з проекту "WWW Енциклопедiя Києва".

Відома з 17 ст., спочатку складалась з кількох печер. У 1775 р. (дата під підозрою — можливо з друку) київський генерал-губернатор Д. М. Голіцин, за згодою архімандрита Іоаникія Сенютовича, спорудив тут церкву преподобного Сергія і келії. У 1767 р. ієромонах Тихон на місці старої Сергіївської церкви збудував кам`яну з переділами на честь Сергія Радонежського і святителя Дмитрія Ростовського.

Сучасний вигляд — на верхній фотографії (нижне фото — кінець 18 ст.).   

:  .   :  .

Михайлівський Золотоверхий собор

Матеріал з проекту "WWW Енциклопедiя Києва".

Златоверхий Михайлівський під рожевим небом

Споруджений 1108 — 1113 на території Михайлівського Золотоверхого монастиря внуком київським князем Святополком Ізяславичем. Хрестово-купольний шестистовпний храм з трьома нефами та одним позолоченим куполом. На поч. 20 ст. храм — 7-купольний (верхня фотографія). М. З. с. було збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем`яковому розчині технікою "мішаної кладки" з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески.

В 1934 — 35 собор було розібрано у зв`язку з проектом будівництва на цьому місці урядового центру. Частина фресок і мозаїк збереглася. В зберігалися: "Євхаристія", "Стефан і Фаддей" — фрагменти постатей святих; фрески — сцени з "Благовіщення", постать святого Захарії та ін. Мозаїка "Дмитро Солунський" і верхня частина фрескової постаті Самуїла — в Третьяковській галереї і Рос. музеї в Ленінграді (сучаний Санкт-Петербург). У лютому 2004 року Міністерство культури Росії ухвалило рішення про повернення фресок Україні й восени 2004 передачу фресок було завершено.

Імена художників, які створили мозаїки і фрески М. З. с., невідомі. Ймовірно, в роботах брав участь давньорус. майстер Алімпій з Києво-Печерського монастиря. Загальна площа мозаїк, що збереглися, — 45 кв. м. Написи на мозаїках собору зроблено старослов`ян. мовою. Крім мозаїк і фресок, збереглися дві шиферні плити кінця 1 ст. з рельєфним зображенням вершників.

У кінці 90-х років 20-го століття собор відбудовано (нижня фотографія). В ньому проходить служба Української православної церкви, а поруч, як у давні часи, діє монастир.   

:  .

Володимирський собор

Матеріал з проекту "WWW Енциклопедiя Києва".

Збудований 1862 — 82. Початковий проект склали архітектори І. В. Шторм і П. І. Спарро, пізніше його переробив архітектор . В споруджені собору брали участь архітектори Ю. Бернгардт, К. Я. Маєвський, . В.с. побудовано в так званому російсько-візантійському псевдостилі. Собор у плані — традиційний давньоруський шестистовпний триапсидний храм, але увінчаний 7 банями. Значну художню цінність мають внутрішні настінні розписи, які виконали 1885 — 96 російські художники , М. В. Нестеров, , українські — В. Д. Замирайло, С . П. Костенко, , польські — П. О. Сведомський, В. О. Котарбінський, під загальним керівництвом професора А. В. Прахова. В. Васнецову належить розпис головної нави собору, в якій, крім релігійних сюжетів, велике місце займали історичні композиції — "Хрещення Русі", "Хрещення Володимира", портрети канонізованих святих: Володимира, Андрія Боголюбського, Олександра Невського, та ін. М. Нестеров виконав іконостаси в бокових навах, 2 композиції — "Різдво" і "Воскресіння" — на стінах хорів і "Богоявлення" в хрещальні. П. Сведомському належать композиції "Таємна вечеря", "В`їзд до Єрусалима", "Суд Пілата", В. Котарбинському — "Вознесіння" та ін. Орнамент, що вкриває вільний простір, виконали українські майстри, крім правої нави, яку розписав М. Врубель. В. с. знаходиться на 20.   

:  .

Софійський собор

Матеріал з проекту "WWW Енциклопедiя Києва".

Софійський собор та ввечері

Свята Діва Марія — фреска у центральному апсиді

Собор Святої Софії був побудований 1037 року за тогочасними межами міста великим князем . Збереглися і крізь віки до нас дійшли 260 кв. метрів мозаїк та 3 тисячі кв. метрів фресок. Навряд