Чудова паркетна підлога палацу створена під час останньої реставрації. Складена з цінних порід дерева, вона вражає красою малюнка і досконалою майстерністю виконання.

Сьогодні ця історична споруда презентує нашу країну в світі як державна резиденція. Її називають Президентським Палацом. У ньому проходять урочисті державні події - нагородження, прийоми, вручення вірчих грамот Послами іноземних держав, саміти і зустрічі офіційних делегацій на найвищому рівні.   

:  , .   :  .

Олександрівський костьол

Матеріал з проекту "WWW Енциклопедiя Києва".

Домініканський римо-католицький костел названий на честь Олександра І. Фотографія зроблена наприкінці 19 ст. Споруджений 1817 — 43 у стилі класицизму. Автор першого варіанту проекту невідомий (можливо арх. ). Закінчував будову арх. Ф. І. Мєхович. Прямокутна в плані споруда (ширина — 40 аршин, довжина — 80), з куполом, двома вежами і портиком головного входу на східній стороні. Окрім головного, присвяченого Св. Олександру, престолу О. к. має ще шість: Св. Анни, апостолів Петра і Павла та Св. Антонія по правій стороні; Св. Анни, Пресвятої Богородиці і Св. Іоана Хрестителя — по лівій. Напрестольний образ на головному престолі — розп"яття, італійський живопис. Збудований костел коштом київської шляхти — по 25 копійок за кожного селянина, що належить шляхтичу. Місце під споруду місто відвело безкоштовно.

Розташований на розі і . В часи УРСР костел використовували як .   

:  .

Миколаївський костьол

Матеріал з проекту "WWW Енциклопедiя Києва".

Миколаївський костьол споруджено у 1899 — 1909 рр. за проектом С. Валовського під керівництвом архітектора , у стилізованих готичних формах, з високими стрілчастими вежами. Скульптурні роботи виконувалися в майстерні скульптора Еліо Саля. Реставрований 1979 — 80.

В приміщені костьолу відкрито Республіканський будинок органної і камерної музики. Розташований по 75.   

:  , .

[]

Джерела

"27 листівок Києва" Мистецтво, Київ-1999

Отримано від ""

З чого почалась історія Білої Церкви!      

Заснована в 1032 році на високому скелястому березі Росі Ярославом Мудрим, городище - фортеця Юр'їв стала одним з південних форпостів, які протистояли нападам кочівників. Назва городища походить від християнського імені Ярослава-Юрій, або Георгій, звідси в окремих джерелах - Г'еоргів, Гюргев, Юргев, Юр'єв. Тут жило змішане, населення: поряд з полоненими ляхами, яких саджав тут Ярослав, поселялись руські вихідці і мирні кочівники, берендеї, навіть печеніги, які рятувались від половців і примкнули до Руської землі (Київ з прилеглими територіями, включаючи і Білоцерківщину) для боротьби з ними. Ці мирні інородці вели напівкочовий спосіб життя: літом вони бродили сусідніми степами із своїми стадами і вежами (шатрами або кибитками), а зимою чи на час небезпеки ховалися у свої укріплені становища і городища по Росі, в тому числі і в Юр'їв. Жителі Руської землі на відміну від диких половців звали їх "своїми поганими".       

Серцем міста була Замкова гора-дитинець міста, який не стільки виробляв, скільки споживав ремісничі і сільськогосподарські вироби. Жителі міста мали постійні ділянки і забудови протягом XI-XIII ст. Знайдено фундамент єпископського храму в північній частині дитинця. Від храму розміром не менше як 18 Х 12 метрів абсида . Будівництво храму датується XII ст. До цього на місці храму знаходилося християнське кладовище та двір єпископа. Багато розрух і пожеж пережив Юр'їв. З самого початку його виникнення жителі перебували в постійній тривозі від нападів із степу. В 1095 р. надокучливі постійні погрози половців змусили всіх їх піти до Києв.       

У 1103 році відбудовуються Юр'їв,зруйнований після нападу половців, інші міста Поросся. Але ніякими мирами і договорами не можна було стримати хижацтва половців, яке було їхнім звичайним промислом. Мономах уклав з ними 19 мирІв, передав їм безліч одягу й худоби,- все даремно. З цією ж метою князі наслідували Святополка - одружувалися з ханськими дочками, але тесть не переставав грабувати область свого руського зятя. Городища обкопувались валами, а дружинам доводилось мало не постійно тримати коней за повід в чеканні походу.       

Значно пізніше місто було зруйноване монголотатарами практично вщельть. Оскільки від Юр'єва хоч щось лишилось, саме тому він залишився в числі городищ, київських до 1300 року. А вже через 62 роки, в 1362 році, в польсько-литовській хроніці фігурує нова назва - Біла Церква.

Під владою Польщі і Литви       

1362 р. Київщина, в тому числі і Біла Церква,були приєднані до князівства литовського князем Ольгердом. Литовські князі здобули ці землі майже без боротьби. Це пояснюється тим, що литовські князі вели боротьбу з татарами. Литва своїми військовими силами давала Україні в цілому звільнення від орди,а вихід з-під татарського ярма був найважливішою життєвою справою нашого народу. Тим паче, що у литовців була нестача людей для управління завойованими територіями, і це призводить до того, що вони призначають на адміністративні посади місцеву українську знать. Така політика заохочувала місцеву знать приєднуватися до переможців. Після Кревської унії (1385 р.) в наших місцях посилюється загарбницька політика Польщі. Ставлення до не католиків, як до людей морально і культурно неповноцінних, не обіцяло нічого доброго польсько-українським взаєминам. Так і сталося!

Визвільна війна 1648 — 1654 рр.       

На першому етапі визвольної війни Біла Церква опинилась в центрі важливих подій. Саме тут відбулося згуртування повстанських сил, що сходились з усієї України, розроблялись плани