Васильків заснований Володимиром у 988 р. і названий на честь Св. Василія. Першу згадку про Василів містить літопис 996 р. у зв'язку з описом битви з печенігами, в якій князь Володимир зазнав поразки. Він дав обітницю побудувати церкву, якщо врятується. Через рік у Василеві була зведена Преображенська церква, яка, на жаль, не збереглася. В 1157 р. місто було перейме-новано у зв'язку із зміною володаря, яким став син Юрія Долгорукого князь Василько.

Історики висловлюють припущення, що у Василькові народився Феодосій Печерський (бл. 1036-1074). У 1756-1758 pp. С. Ковнір спорудив у місті Собор Св. Антонія і Феодосія.

Вишгород був одним із найбільших і найважливіших за своїм політико-економічним значенням міст Київської Русі. Він уперше згадується в літописах від 946 р. як «Ольжин град», резиденція київської княгині Ольги. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний називає Вишгород у ряду таких руських міст, як Київ, Чернігів, Новгород, Псков. У період між 946 і 1314 pp. літописи 38 разів згаду-ють місто у зв'язку з різними полі-тичними подіями.

У Вишгороді в 1054 р. помер Ярослав Мудрий, похова-ний у Борисоглібському соборі (пізніше його прах був пе-ренесений у Київ до Софійського собору).

До найстаріших міст Київської області на-лежить Переяслав-Хмельницький (до 1943 р. -Переяслав). Його назва вперше письмово зафіксована в договорі між Руссю і Візантією від 907 р. Там він згадується в числі трьох найбільших міст-фортець Київської держави. У ХІ-ХІІ ст. Переяслав був столицею великого кня-зівства, що межувало на півночі і заході з Чернігівським і Київським князівствами, очолюваного в різний час Володи-миром Мономахом, Юрієм Долгоруким.

У ході археологічних розкопок на території міста вияв-лено Переяславський дитинець, оточений валами (висотою 17-18 і шириною — 18 м) і кріпосними ровами. Знайдено також залишки кількох церков (зокрема, храма Св. Ми-хаїла). князівських палаців й помешкань простого люду.

У XVII-XVIII ст. місто було центром Переяславського полку. В цей період (1646-1666 pp.) було збудовано церкву Св. Михаїла, що збереглася до наших днів. Споруджено та-кож ансамбль Вознесенського монастиря, від якого уціліли Вознесенський собор (1695-1700), побудований на кошти І. Мазепи, колегіум (1753-1757) і дзвіниця (1760-і pp.). Збе-реглось також Борисоглібська церква, споруджена в 1839 р. В колегіумі, відкритому в Переяславі в 1738 p., викла-дав Г. Сковорода. В місто двічі приїздив Т. Шевченко, і в один із цих приїздів ним був написаний «Заповіт».

У Переяславі-Хмельницькому діє національний істори-ко-етнографічний заповідник, до складу якого входять Му-зей народної архітектури і побуту і Музей Трипільської культури (в с. Халеп'я). Функціонують також історичний і кілька меморіальних музеїв — Г.Сковороди, Т.Шевченка, Шолом Алейхема та ін.

Період заснування і походження назви міста Фастів не встановлено. Перша документальна згадка про нього відно-ситься до 1390 р.

У XVI ст. Андрій Івашенцевич — Макаревич, що во-лодів фастівськими землями (головний його маєток був розташований у Макарові), заповів Фастів київському біскупу (римо-католицькому єпископу). Відтоді Фастів пе-ретворився на офіцій-ну резиденцію єпископів. Тут було за-сновано католицьку друкарню, побудовано костьол. У місті діяли єзуїтський колегіум (1612 p.), монастир бернардинців (1638 p.).

Внаслідок подій Визвольної війни і Руїни містечко бу-ло спустошене. Відродження в ньому економічного і полі-тичного життя наприкінці XVII ст. пов'язане з ім'ям Семе-на Палія.

Після Паліївщини місто знов спорожніло, і для заохочен-ня переселенців польський уряд впровадив для них ряд пільг.

У місті збереглись Покровська церква (1779-1781) і Костьол (1903-1911).

У селі Пархомівка в 1903-1906 pp. була споруджена Покровська церква, мозаїка якої виконана за ескізами М. Реріха. ; .. ;І,.Г'

3.1.2. Черкаська область

розташована в центральній час-тині України, її площа — 20,9 тис. кв. км (3,4% території країни).

Черкащина лежить у лісосте-повій зоні. Тут зберігся останній великий суцільний лісовий масив

В 1939 р. на основі пакту Ріббентропа-Молотова Гали-чина була приєднана до Радянської України. Адміністра-тивне її територія поділялась на Дрогобицьку (в 1959 р. включено до складу Львівської), Львівську і Станіславську (з 1962 р. — Івано-Франківська) області. ох: *'''**'

6.1.1. Львівська область

розташована на крайньому заході країни, на її кордоні з Поль-щею. Площа області становить 21,8 тис. кв. км (3,6% території країни).

Область лежить у межах лісостепової зони і українських Карпат, вона має сприятливі умови для розвитку рекре-аційної галузі.

Територію області пересікає 8950 річок, що належать до басейнів Дніпра, Дністра і Західного Бугу. Тут багато неве-ликих озер.

Область має 400 територій та об'єктів природно-за-повідного фонду, в тому числі заповідник Розточчя.

В числі курортних та оздоровчих ресурсів Львівщини -ліси, мальовничі гірські і передгірські ландшафти, міне-ральні води, лікувальні грязі, озокерит.

Прикарпатський курорт Шкло, який існує з 1576 p., є найстарішим в Україні.

З XVI ст. відомі цілющі джерела і лікувальні грязі в се-лищі Великий Любінь. Уже в кінці XVIII ст. це — популяр-ний курорт, реконструйований у середині XIX ст. До цього періоду відноситься спорудження водолікарні, допоміжних приміщень, будинків для відпочиваючих. Селище перетво-рюється на європейський курорт, куди приїздили на ліку-вання європейські вельможі, і навіть сам цісар Франц-Іосиф.

Великий Любінь уперше згадується на початку XIII ст. В XVII ст.