сході - заросла вершина гори Яйко, а за нею - панорама хребта Аршиия. На північному заході хребет Солотвинка - Сиваня - Укерня і Яйко Ілемське. Спуск і повернення в Митну по шляху виходу.
4. На г. Нередів (1553 м) на хребті Аршиця.
Відстань - 5 км. Вертикальний підйом - 770 м.
Цей маршрут описувався серед одноденних маршрутів з с.Осмолода.
Від Мшанського лісництва по одній із лісовозних доріг слід рухатись на південь, підніматися через зруби і молодий ліс. З висотою слід триматись цього ж напрямку, використовуючи численні стежки, що ведуть на хребет. Перед вершиною треба вибрати найкращий варіант підйому, щоб обійти зарості гірської сосни. Спуск аналогічний підйому. З Мшани можна провести сходження на сідловину між г.Грофа і г.Кінь через урочище Кругла і піднятись на вищеназвані вершини. Від броду через р. Молода до сідловини веде лісова дорога. Дещо вище під сідловиною розташоване невелике озеро Гроф'янка, або Гроф'янський став, яке заповнене водою від весняного танення снігу й дощів. Тут часто можна зустріти оленів і козуль.
З Підлютого.
1. На [.Середня (1639 ).
Відстань - 10 км. Вертикальний підйом - 940 м.
Навпроти Підлютого в р.Лімниця впадає його права притока -р.Кузьминець. Від моста на шосейній дорозі рухаємось по лісовій дорозі на південний схід правим берегом струмка. Через 7 км шляху дорога виходить до руїн гуртожитку лісорубів і переходить в стежку, напрям руху не змінюється - південний схід. Стежка веде на підйом через хвойний ліс і приблизно через 1,5 км перетинає райсшток, що траверсом обходить г.Верх Пасічної і г.Середню і веде під г.Висока. Перетнувши райсшток, піднімаємось ще кілька десятків метрів вверх і виходимо на трав'янисту сідловину вододільного хребта між вершинами г.Висока -г.Середня, що розділяє басейн р.Лімниці і р.Бистриці Солотвинської. З сідловини в напрямку на схід веде лісова дорога в урочище Дуплянка
поблизу с.Гута в долині Бистриці Солотвинської. З поляни на півдні гарно видно г.Висока й г.Ігровець, на півночі - г.Середня. Підйом на вершину г.Середня пологий, через рідкі зарості гірської сосни і кам'янисті осипи. З вершини, на півдні за г.Висока й г.Ігровець чітко виділяються дві вершини Сивулі. На півночі і північному сході гарний вид на долини Лімниці і Бистриці Солотвинської. На сході - хребет Чортки, на південному сході - хребет Станімір, а вдалині масив Довбушанки (азимут 140°). На північному заході добре видно хребет Аршиці. на заході - г.Молода, г.Грофа, вершини гг.Канюсяків, Спуск з вершини по шляху підйому. Можна повернутись в Підлюте іншим шляхом - через урочище Фашори. Для цього із сідловини між Середньою і Високою продовжуємо рух по райсштоку в напрямку до гори Високої до північного схилу хребта Матагів. Тут стежки роздвоюються. Стежка, що серпантином веде на південний захід, через зарості гірської сосни виходить на сідловину на хребті Матагів під вершиною г.Високої. Нижче від місця, де починається серпантинний підйом на захід, схилом хребта відходить чітка стежка, що через 2,5 км приводить в урочище Підзаломи, де є мисливський будиночок. Від цього будиночка можна зійти дорогою на північ вниз до р. Кузьминець і дорогою вздовж річки в Підлюте. Можна і дальше продовжити рух схилом хребта Матагів в цьому ж напрямку і через 3 км вийти до мисливського будиночка в урочищі Фашори, від якого в Підлюте на спуск веде лісова дорога. В цілому цей шлях на спуск на 1,5-2 км довший від шляху виходу, проте він дає гарну обзорність навколишніх вершин майже до самого спуску в Підлюте. Наявність на цьому маршруті 2-х будиночків, поблизу яких є джерела води, дає можливість проходити цей маршрут за 2 дні, що значно зекономить сили мандрівників.
2. На г.Висока (1803 м) та г.Ігровець (1804 м).
Відстань 12 км (+ 1,5 км на г. Ігровень) на г.Високу.
Вертикальний підйом 1100 м.
Вихід на сідловину між г.Середньою і г.Високою описаний в маршруті на г.Середня. З сідловини рухаємось на південь до схилу хребта Матагів і траверсом через зарості гірської сосни серпантинний підйом по західному схилу г. Висока. З набором висоти стежка стає пологішою і виходить на трав'янисто-кам'янисті ділянки. При підході до гребеня хребта Матагів перетинаємо джерело води. На гребені хребта
виходимо на стежку, що веде на г.Високу гребем хребта Матагів з Фашор від Осмолоди чи Підлютого. В цьому місці є чіткий орієнтир: заглиблена на 1,5 - 2 м в землю і викладена брилами каменю землянка часів І світової війни. Від землянки стежка веде через осипи каміння і переходить на південно-західний схил г.Висока. Пройшовши по стежці 150-200 м, виходимо на хребет, що з'єднує вершину г.Висока та г.ігровця. Саме по хребту найлегше вийти на вершину г. Висока.
Поряд з г.Висока на півдні і південному сході видно масив г. Ігровепь, а на південному сході г.Сивуля і г.Лопушна.
На південному заході (аз. 210°) -г.Овул, лівіше від неї і ближче до нас - лісистий хребет Горган з металевою вишкою на ньому. На заході і північному заході - хребет Аршиця, Грофа, Паренки, Попадя, Великий і Малий Канюсяки, Молода, Яйко і ще ряд вершин західної частини західного регіону Центральних Горган, В чисту погоду з Високої на південний схід видно вершини східних Горган з Довбушанкою, Синяком, Хом'яком і вдалині Чорногору з Петросом і Говерлою.
Точні азимути на вершини і їх дислокацію легко можна визначити за допомогою топографічних карт регіону.
За 0,5 год легко