горб). Поширені прохідні доли-ни, блюдця степові. Область має значні запаси різ-номанітних корисних копалин. Найважливіше значення мають газ і нафта (осн. родовища — Глинсько-Розбишівське, Рад-ченківське, Сагайдацьке, Ма-шівське, Ланнівське, Новогри-горівське, які входять до Дні-провсько-Донецької нафтогазо-носної області, та залізна руда (Кременчуцький залізорудний район). На Пд. виявлено по-клади граніту, гранодіориту, по всій території — глин, піску, в бас. окремих річок — торф. Є джерела мін. лік. вод (Мир-город, Велика Багачка, Нові Санжари, Шишаки). Клімат області помірно конти-нентальний з помірно холод-ною зимою і теплим літом. Пересічна т-ра січня —6,5, -7,5°, липня +20, +21°. Три-валість безморозного періоду 162—182 дні, з т-рою понад _|_Ю° — 157—172 дні. Сума ак-тивних т-р 3040—3465°. Опа-дів 450—565 мм на рік, пере-
важно в теплий період року (за період активної вегетації 300—400 мм). Вис. снігового покриву 9—20 см, тривалість його — 80—100 днів. З неспри-ятливих кліматич. явищ на тер. області спостерігаються сухо-вії (10—12 днів на рік), оже-ледь (понад 10 днів), промер-зання грунту (70—90 см). Те-риторія П. о. належить до недостатньо вологої, теплої, крайній Пд. Сх.— до посуш-ливої, дуже теплої агрокліма-тич. зон. Діє Полтавський об-ласний центр по гідрометео-рологи, 5 метеостанцій (Ве-селий Поділ, Гадяч, Кобеляки, Лубни, Полтава). Область багата на водні ре-сурси. На Пд. Зх. її омива-ють Кременчуцьке і Дніпро-дзержинське водосховища,
створені на Дніпрі. В обла-сті — 62 річки завдовжки по-над 10 км кожна; належать до бас. Дніпра. Найбільші з них — Ворскла, Сула з Оржи-цею і Удаєм, Псел з Хоролом і Говтвою. Пересічна густота річкової сітки — 0,2—0,5 км/ км2. Живляться річки дощови-ми (30—35 %), сніговими (55— 60 %) та підземними (5—15 %) водами. В області — бл. 1255 ставків (заг. пл. водного дзер-кала 200 км2). Річки і водойми використовують для рибницт-ва, судноплавства та зрошу-вання. Вживаються заходи щодо охорони їх, зокрема за-кріплення берегів, обмежен-ня судноплавства на малих річках.
Більшу частину території П. о. (до 70 %) займають чорно-земи типові та звичайні мало-і середньогумусні. На Пд.— чорноземи солонцюваті та луч-но-чорноземні глибокосолонцю-ваті в комплексі з солонцями. Значні площі сірих лісових і опідзолених та торфово-бо-лотних грунтів. П. о. лежить
в основному у Східно-Європей-ській лісостеповій геоботаніч-ній провінції. Природна сте-пова рослинність майже не збереглася. Ліси й чагарники разом з лісосмугами займають бл. 7,5 % території, в основному по берегах річок, на піщаних дюнах, у балках. Гол. лісо-утворюючі породи: дуб, ясен, берест, клен; є липа, граб. Пе-ресічна лісистість — від 1 — 5 % на Пд. і Сх. до 12—17 % на Пн. Сх.
Тваринний світ Полтавської об-ласті належить до Україн-ського лісостепового зоогеогра-фічного округу. Налічується бл. 400 видів, у т. ч. ссав-ців — 56, птахів — понад 300, земноводних — 11, плазунів — 11 видів. В лісах водяться лось, свиня дика, вовк, лисиця; в сте-пах — козуля, заець-русак, хо-
м як, ховрахи, заєць земляний, з птахів — дикі гуси і качки, перепілки, куріпка сіра та ін.; у річках і водоймах — короп, лящ, окунь, щука, карась тощо. За комплексом природних умов П. о. належить до Лівобереж-но-Дніпровської лісостепової фізико-географічної провінції, крайній Пд. Сх.— до Лівобе-режно - Дніпровсько - Приазов-ської північностепової фізико-географічної провінції. Пере-важають підвищені в поєд-нанні з лукостеповими низо-винними та лукостепові низо-винно-рівнинні природно-тер. комплекси. В заплавах річок — лучно-лісові, болотні, остепнені рівнинні природно-тер. комп-лекси. Серед сучас. природних процесів, несприятливих для с. г.— лінійний розмив і пло-щинний змив, найінтенсивні-
Площа зелених насаджень у зелених зонах міст і селищ міського типу Полтавської області (тис. га).
Полтавська область.
Річка Псел у Великобагачанському районі.
ший на придолинних та при-балкових ділянках, засолюван-ня грунтів. На схилах балок трапляються зсуви, подекуди шишаки. Заплави річок і дни-ща прохідних долин перезво-ложені, подекуди заболочені. Спостерігаються суфозійнопро-садкові явища. В місцях роз-відки та видобування нафти й газу забруднюються грунти і водойми. Впроваджуються ґрунтозахисні заходи, зокрема безвідвальний обробіток грун-ту. На площі 55 тис. га ство-рено яружно-балкові насаджен-ня. Діють очисні споруди заг. потужністю 10,4 тис. т влов-лювальних викидів. В області — 169 територій та об'єктів природно-заповідного фонду заг. пл. 13,5 тис. га (1990): 46 заказників, у т. ч. 11 респ. значення (гідролог. Великоселецькип заказник, Гиряві Ісківці, Тракове, Кук-винський заказник, Плехів-ський заказник, Солоне, ланд-шафтні Вільхівщинський заказ-ник, Червонобережжя і Дейма-нівський заказник (див. у До-датку) та бот. Малоперещепин-ський заказник, орнітологічний Михнівський заказник), 92 па-м'ятки природи, у т. ч. 1 респ. значення — Парасоцьке урочи-ще, Устимівський дендропарк, 20 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, з них 4 респ. значення, 10 заповідних урочищ.
/. М. Дудник, ІД. І. Галицький] (сучасні природні процеси).
Народногосподарський комп-лекс. За структурою г-ва П. о. належить до індустріально-аграрних. У сукупній валовій продукції пром-сті і с. г. част-ка пром-сті становить 67,3 %. В респ. поділі праці область виділяється залізорудною, па-ливною, маш.-буд. і легкою пром-стю та агропром. комп-лексом з розвинутою харч, пром-стю, буряко-цукр. ви-роби., зерновим г-вом та м'ясо-мол. тваринництвом. На П. о. припадає 14 % респ. вироби, залізної руди, 33 % — при-родного газу, 9,4 % електро-
двигунів, 9,7 % устаткуван-ня для хім., 18,5 % — легкої, 19,1 % — харчової пром-сті, І 00 % вантажних автомобілів, 10 % цукру-піску. Промисловість. В галузевій структурі пром. комплексу об-ласті провідними є машино-будування і металообробка