(34,3 % товарної пром. продук-ції, 1990), паливна пром-сть (17,6 %), харчова (22,6 %) і лег-ка (8,1 %). Провідне значення мають автомобільна (Кремен-чуцьке виробниче об'єднання «АвтоКрАЗ») і електротехніч-на (Полтавський завод газо-розрядних ламп) промисло-вість, залізничне вагонобуду-вання (Кременчук), приладо-(Полтава, Лубни, Червонозавод-ське), верстатобудування і вироби, інструментів (Лубни, Полтава), буд.-шляхове маши-нобудування (Кременчуцьке об'єднання «Шляхмашина»), вироби, технол. устаткування для хім. (Полтава), харч. (Кар-лівка, Полтава, Лубни) і лег-кої (Полтава) індустрії. В паливно-енергетич. комплексі найбільше значення має видо-бування нафти і газу та пе-реробка нафти в Кременчуці. Вводяться в експлуатацію но-
ві газоконденсатні родовища — Розпашнівське, Яблунівське, Матвіївське, Новоукраїнське. Діє Кременчуцька ГЕС. Чорна металургія представлена Пол-тавським гірничозбагачуваль-ним комбінатом (Комсо-мольськ), який виробляв залі-зорудний концентрат та ока-тиші. В Кременчуці — стале-ливарний, в Полтаві — ливар-но-мех. з-ди. Кременчуцький з-д тех. вуглецю і Лубенське хім.-фарм. об'єднання. До про-відних галузей спеціалізації на-лежить харчова — важлива ланка агропром. комплексу об-ласті. Загальнодержав. значен-ня мають цукр. (11 з-дів, най-більший — ЛохВйцький), м'ясна (Полтава, Лубни, Кременчук та ін.), молочна і маслосиро-робна (великі молочно-консерв-
ні комбінати в Хоролі, Біли-ках, с Ланній), плодоовоче-консервна (осн. центр.— Пол-тава) галузі. Важлива роль на-лежить олійній, борошномель-но-круп'яній та спиртовій га-лузям. В області 28 комбі-кормових з-дів (найбільший — Полтавський). У Лохвиці — з-д сухих кормових дріжджів. Серед галузей легкої пром-сті — швейна (Полтава, Кре-менчук), бавовняна (Полтава), вовняна (Лубни) й шкіряно-взуттєва (Кременчук, Полтава). Виробництво буд. матеріалів: Полтава, Кременчук, Лубни, Лохвиця, Кобеляки, Гадяч. Ви-готовлення скляних (Кремен-чуцький з-д тех. скла) та фар-форових (Полтава) виробів. Вироби, меблів — у Кременчу-ці, Полтаві, Пирятині, Лубнах, Карлівці, Нових Санжарах (на довізній сировині). Художні промисли: виготовлення кера-мічних виробів (Опішня, Мир-город), вишивка та килимар-ство (Полтава, Решети лівка, Миргород, Кременчук, Нові Санжари).
На тер. області виділяють три пром. вузли. Основу найбільше сформованого Кременчу-цького вузла становлять
залізорудна, нафтопереробна та маш.-буд. пром-сть. У Полтавському і Лу-бенському вузлах, що фор-муються, переважають серед-нє машинобудування, легка і харч, галузі. Серед інших пром. центрів значну питому вагу мають Комсомольськ, Карлівка, Миргород, Червоно-заводське, Пирятин, Гадяч, Хо-рол.
Агропром. комплекс області багатогалузевий. Його осн. лан-ка — сільське г-во виробляє 5,1 % всієї с.-г. продукції Укра-їни. Область виділяється ви-роби, м'яса, молока, цукр. бу-ряків, зерна. В сукупній ва-ловій с.-г. продукції перева-жає тваринництво м'ясо-мол. напряму (54 %, 1990). Рос-линництво спеціалізується на
Виробниче об'єднання «У крхіммаш».
Кременчуцький нафтопереробний завод.
Полтавське виробничо-художнє об'єднання «Полтавчанка». На руднику Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Полтавський завод штучних алмазів і алмазного інструменту.
вироби, тех. і зернових культур. В області 459 колгоспів та 90 радгоспів. В Лубенському р-ні — агропромкомбінат. Пло-ща с.-г. угідь (тис. га, 1990) — 2054,3, у т. ч. орні землі — 1725, сіножаті — 146,0, пасо-вища — 162. Більша половина посівної площі припадає на зер-нові (див. діаграму). Серед зер-нових переважають озима пше-ниця, ячмінь і зернобобові. По-сіви їх розміщені по всій області. Повсюди вирощують цукр. буря-ки, на Пд.— соняшник, у пн. районах — картоплю. Значні площі під кормовими і овоче-баштанними культурами. Са-дівництво, ягідництво, є пла-нтації лік. рослин. У тварин-ництві переважають скотар-ство і свинарство, набувають розвитку птахівництво, вівчар-ство, кролівництво, конярство, риборозведення, 5 птахофабрик. Тваринницький і рослинниць-кий типи вироби, формують лісостеповий аграрно-тер. ком-плекс (АТК), який охоплює майже всю тер. області, нав-коло міст розвивається при-міський АТК. Найпоширеніші бурякоцукровий, ' плодоовоче-консервний, олійно-жировий, коноплепереробний, спиртовий і м'ясо-, молоко- та птахопром. агропромислові спеціалізовані комплекси.
Транспортна система. В області розвинуті всі види транспорту. Найбільша питома вага заліз-ничного транспорту. Загальна довжина залізниць у межах об-ласті 1990 — 853 км. Густота з-ць на 1000 км2 становить 29,6 км. Осн. з-ці: Київ — Пол-тава — Донецьк, Харків — Полтава — Кременчук, Київ — Полтава — Харків, Конотоп — Гребінка — Одеса. Великі заліз-ничні вузли: Гребінка, Кремен-чук, Полтава, Ромодан. Авто-моб. транспорт забезпечує в ос-новному внутрішньообласні пе-ревезення. Заг. довж. автошля-хів 8,5 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям — 7,8 тис. км. Гу-стота автошляхів на 1000 км2 становить 280 км. Найважли-віші автошляхи: Київ — Пол-тава — Харків, Київ — Полта-ва — Суми, Полтава — Кра-сноград — Дніпропетровськ, Кременчук — Черкаси, Пол-тава — Кременчук, Полтава — Гадяч, Кременчук — Хорол — Миргород, Полтава — Зінь-ків — Гадяч — Лохвиця — Пирятин. Річкові перевезення здійснюють по Дніпру, де розміщений великий порт у Кременчуці, і по Сулі до м. Лубен. У Полтаві — аеро-порт. По тер. області про-ходять магістральні газопро-води «Союз», Уренгой (Росія) — Помари — Ужгород та Шебе-
Структура посівних площ Полтавської області (%, 1990)
линка — Полтава — Київ. Нафтопроводи Мічурінськ — Кременчук, Гнідинці — Глин-сько-Розбишівське родовище — Кременчук, Кременчук — Херсон та ін.
Внутрішні відміни. У П. о. ви-діляють два госп. підрайони, умовною межею між ними є р. Псел. У Східному під-районі (54 % тер. області і майже 2/3 населення) вироб-ляють 4/5 товарної продукції області, зосереджено всю гірни-чорудну пром-сть. На нього припадає понад 90 % продук-ції машинобудування, легкої пром-сті та буд. матеріалів, бл. 70 % продукції харч, пром-сті. Майже 90 % пром. продукції підрайону випускають Полтав-ський і Кременчуцький пром. вузли. Розвинуте вироби, зерна, цукр. буряків, соняшнику, м'я-са і молока. В підрайоні зосе-реджено вищі і більшість се-редніх навч. закладів області. В Західному підрайоні переважають невеликі пром. підприємства, осн. частина їх — у Лубенському, Мирго-родському та Лохвицькому р-нах. Провідне місце зай-має с. г.
Невиробнича сфера. В області — полтавські пед., мед. стомат., с.-г., кооперативний,