Хрестоздвиженського монас-тиря, 17 —18 ст.; Спаська церк-ва, поч. 18 ст.; дзвіниця Ус-пенського собору, 1774—1801; ансамбль Круглої площі, Сампсоніївська церква, 19 ст.; 1805—11; будинок пожежної команди, 1811; будинок Інсти-туту шляхетних дівчат, 1828— 32 (тепер будинок Полтавсько-го інженерно-будівельного ін-ту).
62. Музеї: краєзнавчий; худож-ній; літ.-меморіальні — Па-наса Мирного, І. П. Котлярев-ського, В. Г. Короленка; істо-рико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»; музей-садиба І. П. Котлярев-ського.
63. Пам'ятник діячеві революцій-ного руху Росії та Болгарії Д. Благоеву.
64. Місце народження пілота-кос-монавта, двічі Героя Радян-ського Союзу Г. Т. Берего-вого; погруддя героя.
65. Пам'ятка садово-паркового ми-стецтва — дендропарк, 1893.
66. Пам'ятник М. Горькому, який тут жив 1897 та 1900, літ.-ме-моріальний музей письмен-ника.
67. Погруддя двічі Героя Соціа-
лістичної Праці О. В. Кова-ленка.
68. Пам'ятник угорському пись-меннику Мате Залці, який тут жив 1928 — 36; літ.-меморіаль-ний музей письменника.
69. Пам'ятка архітектури — за-лишки Васильківської фор-теці Укр. укріпленої лінії, 1731—36.
70. Пам'ятники балтійським мо-рякам, які 1919—20 захищали місто від білогвардійців.
71. Пагорб Бойової Слави. Мемо-ріал «Вічно живим» на місці, де у роки нім.-фашист, оку-пації розташовувався один з трьох концтаборів, в яких загинуло бл. 100 тис. рад. вій-ськовополонених та патріотів міста. Пам'ятник морякам
Дніпровської військової фло-тилії.
73. Музеї: історико-краєзнавчий; педагогічно-меморіальний А. С. Макаренка, який жив у місті 1905 — 11, 1917—19.
74. Пам'ятний знак на честь 400-річчя міста.
75. Музей історії релігії.
Полтава.
Садиба І. П. Котляревського.
ЧЕРНІГІВ — місто обласного підпорядкування Черніг. обл., обласний і районний центр. Роз-ташований в серед, течії р. Дес-ни (прит. Дніпра). Вузол заліз-ничних і автомоб. шляхів. Аеропорт. Пл. 64 км2. Нас. 301,1 тис. чол. (1990). Міські райони: Деснянський і Ново-заводський. Ч.— одне з найста-родавніших міст України. За-сновано його, здогадно, в 7 ст. Вперше згадується в літописі 907. У 1024—1239 був столи-цею Чернігівського князівства. З 1932 Ч.— центр Черніг. обл. Пересічна т-ра січня —6,7°, липня +19,4°. Опадів 539 мм на рік. Метеостанція. Пл. зеле-них насаджень 25,5 тис. га. У місті — 19 пам'яток природи, у т. ч. озера Глушець та Магі-страцьке, 2 парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва (всі — місц. значення). Ч.— важливий багатогалузевий пром. центр Полісся. Провідні галузі пром-сті — легка, маш.-буд., харч., хімічна. Найбільші підприємства: виробничо-торго-ве текстильно-швейне об'єднан-ня, ф-ки — швейна, взуттєва, галантерейна та первинної об-робки вовни; виробниче об'єд-нання «Хімволокно», ф-ка гу-мово-тех. виробів. Харч, пром-сть представлена хлібним, м'ясо-, птахокомбінатами, міським мол., прод. товарів, овочесу-шильним, пивоварним з-дами, кондитерською і макаронною ф-ками, виробничим об'єднан-
ням спиртової пром-сті. 3-ди: автомоб. запасних частин, ви-робниче об'єднання «Черні-гівський радіопри ладний за-вод», інструментальний та ін. Домобуд. комбінат. Діють ви-робниче об'єднання «Чернігів-меблі», ф-ки муз. інструментів, меблева, картонажна, з-д «Резо-нанс», ТЕЦ.
У місті — пед. та технологіч-ний інститути, 8 серед, спец, навч. закладів, 12 профес.-тех. училищ. Український науково-дослідний інститут сільсько-господарської мікробіології, на-уково-виробниче об'єднання «Хімтекстильмаш» та ін. наук.-дослідні і проектно-конструкторські установи. Чер-нігівський обласний центр по гідрометеорології, Чернігівський відділ Географічного товарист-ва України. Обл. центр природо-охоронної пропаганди. Станції: юних туристів, юних натура-лістів. Музеї: істор., художній, літ.-меморіальний М. М. Коцю-бинського, нар. декоративного мистецтва Чернігівщини, бойо-вої слави. Чернігівський архі-тектурно-істор. заповідник. Теат-ри: укр. музично-драматич-ний; для дітей та молоді; обл. філармонія. Обл. туристсько-екскурсійне виробниче об'єд-нання (з 1991 — відділення Українського акціонерного то-вариства по туризму та екскур-сіях). Бюро подорожей та екс-курсій. Турист, готель «Брянськ». Численні об'єкти туризму (див.
план міста і туристську карту області; за станом на 1991).
/. Д. Якушик.
Літ.: Яцура М. Т. Чернігів. Довід-ник-путівник. К., 1961; Логвин Г. Н. Чернигов. Новгород-Север-ский. Глухов. Путивль. [Очерк]. М., 1980; Чернігів. К., 1986; Чер-нигову 1300 лет. Сборник доку-ментов и материалов. К., 1990. ЧЕРНІГІВКА — селище місько-го типу Запоріз. обл., райцентр. Розташована на р. Молочній (впадає в Азовське м.), за 7 км від залізнич. ст. Верхній Ток-мак І. 8,6 тис. ж. (1990). Засн. 1783, с-ще міськ. типу з 1957. Поверхня погорбована, переви-щення відносних висот до 40 м. Пересічна т-ра січня —5,0°, липня +22,0°. Опадів 400— 450 мм на рік. Пл. зелених на-саджень 314,2 га. У Ч.— прод. товарів і комбікормовий з-ди, цех Молочанського мол.-кон-сервного комбінату, інкубатор-но-птахівнича станція, між-госп. підприємство по вироби, свинини. Лісомеліоративна стан-ція. Істор. музей. ЧЕРНІГІВСЬКА М0РЁННО-ЗАНДРОВА РІВНИНА — гео-морфологічна підобласть При-дніпровської області пластово-акумулятивних низовинних рів-нин на Пн. Зх. Лівобережної України, у межах Черніг. і част-ково Київ, областей. Поверхня нахилена на Зх. і Пд. Зх., пере-важні висоти — 100—150 м, макс.— 220 м (поблизу Кро-лівця), мінім.— бл. 100 м (за-плава Десни). Геоструктурно
підобласть пов'язана з пн.-зх. частиною Дніпровсько-Дощіг кої западини і пд.-зх. схилами Воронезького масиву. Сучас. рельєф сформований на осадоч-них породах кайнозойського і частково крейдового віку. Гене-тично рельєф переважно акуму-лятивний. Формування його по-чалося з кінця палеогену, від-бувалося в умовах помірних (до 200—250 м) піднять. Структур-ні плани кристалічного фунда-менту і неотектонічний (нео-генантропогеновий) узгоджені, морфоструктура пряма. Морфо-скульптурні особливості зумов-лені переважно долинно-балко-вими та льодовиковими форма-ми рельєфу. В пн. частині з 1 крейдовими відкладами пов'я- 1 зані карстові лійки. Горизон-тальна розчленованість рельє-фу 0—1,0 км/км2, вертикальна 0—10 м/км2. Серед сучас. гео- | морфологіч. процесів важливе значення мають площинний змив, лінійний розмив, заболо-чування; менше—карстоутво-рення. Див. також карту до ст. Геоморфологічне районування.
С. В. Жилкін. і
ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Утворена 15.Х 1932. Розташо-вана на Пн.